24 лютого купив ковбаси та пішов у військкомат: історія гвардійця з Харкова

Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Східному територіальному управлінні Національної гвардії України.

За освітою Денис інженер-логіст, закінчив магістратуру Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Навчався на військовій кафедрі університету Повітряних Сил, отримав звання молодшого лейтенанта та військову спеціальність. Та чоловік зізнається, що завжди хотів робити цивільну кар’єру.

– 24 лютого я подивився у вікно та зрозумів, що треба йти воювати, хоча уникав цього навіть у думках. На мою країну напали, я мав виконати обов’язок чоловіка. Я по-іншому не міг. Салтівку обстрілювали, я купив ковбаси та пішов у військкомат, – згадує військовий.

Купленою ковбасою він пригощав строковиків, тоді він ще навіть не здогадувався, що зовсім скоро буде саме ними командувати. На другий день служби боєць потрапив під обстріл, тоді росіяни підійшли настільки близько до Харкова, що добивали мінометами до розташування частини. В перші дні повномасштабної війни чоловік отримав позивний «Шрам».

– Частина НГУ, в якій ми перебували як новобранці, була атакована російською авіацією. На нас скинули авіабомби, декілька побратимів загинули. Мені в обличчя прилетіло скло, я отримав свій перший шрам, тому дали такий позивний, – ділиться чоловік.

А вже наступного дня нацгвардійці збили ворожий штурмовик Су-34, який неодноразово атакував Харківщину.

– Якби не солдати строкової служби, які мали вже йти на «дембель», думаю, ми б цю війну програли. Вони не професійні військові, але зробили майже неможливе – першим пострілом «Ігли» (переносний зенітно-ракетний комплекс радянського виробництва) збили сучасний бомбардувальник та декількома РПГ-7 зупинили танкову колону. У березні 2022 року вони просто сідали у машини, їхали за кільцеву та поверталися з трофейною зброєю. За рік ці люди стали просто шаленими профі, – говорить «Шрам».

Денис розповів, що у перші дні у посадках та на кільцевій ловили російських військових, які втікали з розбитих колон. А якось за одну ніч затримали п’ятьох колаборантів, які по черзі намагалися намалювати флуоресцентною фарбою мітку для авіації на паркані частини. Каже, росіяни платили зрадникам за це дві тисячі гривень.

Після місяця навчання гвардієць потрапив під Балаклію, де почав командувати ротою, потім у Куп’янськ. А після Харківщини були Лиман та Кремінна.

– І ось тут я зрозумів, що передова у Балаклії та передова тут – це дві абсолютно різні передові. Я не був у Бахмуті, але мені здається, що гірше Серебрянського лісу (Луганська область. – Прим. ред.) Господь ще нічого не придумав. У мене в роті лише 30 відсотків не були поранені, а контузії тут ми пораненням не вважаємо. Це просто пекло на землі, – зізнається Денис.

Зараз 24-річний чоловік командує підрозділом, в якому більшість бійців набагато старші за нього. Але на фронті головне – вміння поводитись у бою. За мужність та рішучі дії на передовій Дениса представлено до високої державної нагороди.

Раніше ми писали про Віталія з позивним «Клім» – військовослужбовця бригади «Спартан», який двічі вважався загиблим та двічі потрапляв у полон.

Та про молодшого лейтенанта батальйону розвідки Віталія з позивним «Псих» – бійця 1-ї окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна, яка брала участь у звільненні Харківщини у вересні 2022 року.

А також про Ігоря з позивним «Професор», який зараз начальник штабу стрілецького батальйону у 5-й Слобожанській бригаді НГУ. А в мирному житті він філолог, викладач літературознавства та справді професор.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.