Закрити чи на філію перетворити: як на Харківщині оптимізують малочисельні школи

Дорогі школярі

Навчання одного учня у школах Харківської області, де освіту здобувають від 600 до 1000 дітей, у 2018 році коштувало державі від 13 до 15,4 тисячі гривень. Натомість для навчальних закладів, де навчаються 25 і менше дітей, витрати сягали 121 тисячі гривень. Такі дані повідомило Міністерство фінансів у своєму інтерактивному аналітичному звіті («дешборд»), який дозволяє побачити бюджетні видатки на загальну середню освіту як у цілому по країні, так і по окремих областях, чи навіть по окремих школах.

Рекордсменом по Україні з найбільшими витратами на навчання одного учня став Бранцівський НВК Сумської області. Там навчання школяра у 2018 році обійшлося у 509,4 тисячі гривень. У цьому закладі на той момент навчалося троє учнів, працювали три вчителі та 14 непедагогічних працівників.

Низькі бали ЗНО

Окрім неефективного використання бюджетних кош­тів у малочисельних школах, у Міністерстві освіти і науки Украї­ни відзначають і низьку якість отриманих знань у цих закладах. Так, за словами головної освітянки країни Ганни Новосад, у дітей, які навчаються в малокомплектних школах, результати ЗНО на 20–30 % гірші, ніж у вихованців великих навчальних закладів. Це відбувається через те, що один вчитель викладає кілька предметів.  А ще, на думку міністерки освіти і нау­ки, учням малокомплектних шкіл не вистачає соціалізації.

– Ми, передусім, маємо ставити на головний план інтереси учня чи учениці, коли ми впроваджуємо ті чи інші речі. Для них краще навчатися у великій школі. Це показують дані, а не мої якісь вигадки, – розповіла очільниця МОН в інтерв’ю виданню «Цензор».

Саме тому, за словами Ганни Новосад, разом з Мінфіном профільне міністерство планують оптимізацію мережі шкіл. Так, за пропозиціями Міністерства фінансів, озвученими ще восени 2019 року, першим кроком може стати скасування фінансування тих шкіл, де навчається менш ніж 40 учнів (крім початкових) та фінансування 10–12 класів, де освіту здобувають менш ніж 20 учнів. Інакше утримання малокомплектних шкіл та класів лягає на місцевий бюджет: районний або об’єднаних територіальних громад.

– Це не повноваження МОН – закривати школи, це завжди рішення місцевої громади, органів влади. Завдання держави – певною мірою стимулювати до того, щоб мережа була ефективною, – зазначила Ганна Новосад. – Це складне рішення для суспільства – закрити школу. Але не може бути ніякого закриття, якщо ми не розуміємо, куди підуть ці діти. Мета оптимізації мереж шкіл повинна полягати не в ефективному використанні коштів, це вторинне, а перше –
це краща якість навчання і кращі можливості для кращих освітніх результатів.

Малочисельних шкіл – найбільше

За даними Міністерства освіти і науки, найменше вартує навчання у школах, які відвідують від 1000 до 2000 дітей. Тут на одного учня витрачається 12,3 тисячі гривень.

За даними Департаменту науки і освіти Харківської облдержадміністрації, на сьогодні таких навчальних закладів в області 40. З них 34 школи розташовані в Харкові, ще дві функціонують у Пісочинській ОТГ, по одній – у Лозовій, Куп’янську, Змієві та Дергачах.

Окрім цього, як повідомили в ХОДА, у 2019/2020 навчальному році в області працюють 115 шкіл, де нав­чаються від 601 до 1000 школярів. Середніх закладів освіти, де освіту здобувають від 401 до 600 учнів, в області 91. Також на Харківщині функціо­нують 47 шкіл, де навчаються від 301 до 400 учнів, ще у 66 закладах на сьогодні кількість учнів складає від 201 до 300, у 42 – від 151 до 200 та у 137 – від 101 до 150.

Найбільшою в Харківській області є категорія малочисельних шкіл, де кількість школярів не перевищує 100 учнів. Загалом таких закладів в області 154. Серед районів області з найбільшим відсот­ком малочисельних шкіл – Близнюківський (61,5 % від загальної кількості шкіл у районі), Борівський (62,5 %), Великобурлуцький (73,3 %), Зачепилівський (60 %), Ізюмський (70 %) та Сахновщинський (62,5 %). Серед об’єднаних територіальних громад – Великобурлуцька (66,6 %) та Старосалтівська (60 %).

Також у районах Харківщині повністю відсутні загальноосвітні школи І–ІІІ ступенів, які б налічували до 25 учнів.

«На сьогодні фінансуватися з держбюджету можуть початкові школи та школи І–ІІ ступенів. Загальноосвітні заклади І–ІІІ ступенів, де навчається менше ніж 25 учнів, мають фінансуватися з місцевого бюджету. На сьогодні такі школи в області відсутні, адже всі отримують освітню субвенцію», – додали в Департаменті науки і освіти ХОДА.

Відкрили дошкільний підрозділ

Серед рекордсменів у Харківській області за річною вартістю навчання одного учня до «дешборду» від Міністерства фінансів потрапили сім навчальних закладів – Друголиманський НВК та Миколаївський НВК у Дворічанському районі, Зміївський НВК № 1, Литовчанська початкова школа Нововодолазького району, Тернівський НВК у Харківському районі, Макарівська гімназія в Золочівській ОТГ та Перемозький ЗНЗ у Лозівській ОТГ. Тут, за даними Міністерства, у 2018 році на навчання школяра спрямували понад 121 тисячу гривень.

Аби знизити витрати на заклад, у районах Харківщини вдаються до реорганізації та пониження ступеня шкіл, а також відкривають при них дошкільні підрозділи.

Так, за словами начальниці відділу освіти, молоді та спорту Дворічанської районної державної адміністрації Наталії Коваль, у Друголиманському та Миколаївському НВК на сьогодні працює тільки початкова школа та дитсадки.

– Оскільки в цих селах дитсадка взагалі немає, було прийнято рішення про відкриття дошкільних підрозділів. На сьогодні у Друголиманському НВК разом з дошкільнятами навчаються 20 дітей, у Миколаївському – 30, – розповіла освітянка.

За її словами, з року в рік у Дворічанському районі фіксують зменшення кількості школярів, і відповідно, оптимізація стала для району неминучою.
Улітку 2019 року, відповідно до чинної норми про не менше ніж 25 учнів у закладах, які надають повну середню освіту, у районі закрили Токарівську школу, що потрапила до «зони ризику».

– На кінець 2017/2018 навчального року в Токарівській школі навчалися 28 учнів. А оскільки ми не мали впевненості, що на початок нового навчального року буде потрібна кількість учнів, тому влітку минулого року її було ліквідовано. Частина школярів зараз навчається в Мечниківському НВК, а частина – у Вільшанській школі. Їм організовано підвезення, – додала Наталія Коваль.

Створення освітніх округів

Одним з можливих варіантів не закривати школи в сільській місцевості фахівці Міністерства освіти і науки називають створення освітніх округів та реорганізацію малокомплектних шкіл у їх філії.

«Через складну демографічну ситуацію та глобалізацію наразі в сільській місцевості діє багато шкіл з малою наповнюваністю, які не можуть забезпечити належної якості навчання. Тому такі малокомплектні школи мають можливість стати філією опорної школи і зазвичай виконують функції початкової школи. Для дітей та педагогічних працівників з інших населених пунктів забезпечується підвезення до опорної школи», – йдеться в повідомленні Міністерства.

Таку можливість використали в Лозівській ОТГ. За словами заступника начальника управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Володимира Музики, сьогодні Перемозька школа, яка теж потрапила до списку «дешборду» від Мінфіну, є філією Панютинського ліцею та надає початкову освіту.
– Тут навчаються 25 учнів. Також рентабельність цього закладу дещо підвищилася, адже в цьому приміщенні відкрили дошкільний підрозділ, – розповів фахівець.

За його словами, наповнюваність у сільських школах Лозівського району в рази менша, аніж у місті. Наприклад, якщо в Лозовій середня кількість школярів у класі перевищує 26 учнів, то в селах – близько 8 учнів у класі.

Саме тому минулого року в ОТГ реорганізація відбулася у двох навчальних закладах. Так, на філію І–ІІ ступенів Панютинського ліцею перетворили Панютинську школу № 2. А в Новоіванівському ліцеї, який теж став філією – Лозівського ліцею № 1, тепер працює тільки початкова школа.

– На сьогодні в Лозівській об’єднаній територіаль­ній громаді працюють два зак­лади І–ІІІ ступенів, де зараз навчаються менш ніж 40 учнів – це Павлівська та Полтавська загальноосвітні школи. Рішень про реорга­нізацію закладів поки що не приймали. Вони перебувають на стадії обговорення, – додав Володимир Музика.

До створення освітніх округів і перетворення малокомплектних шкіл на філії опорних вдаються і в Золочівській ОТГ. Наприклад, минулого року Макарівська гімназія стала філією опор­ної школи. Тут також відкрили дошкільний підрозділ, і сьогодні в закладі навчають 20 учнів і виховують 15 дошкільнят.
За словами начальниці відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Валентини Наговіциної, закривати школу в цьому селі не можна й через його віддаленість.

– Ми створили опорні заклади ще й для того, щоб зберегти малокомплектні школи, тому жодної школи ми не закрили. Також намагаємося в малокомплектних закладах відкривати дошкільні підрозділи. Приміром, наприкінці минулого року такий підрозділ відкрили в Рясному, де теж працює малокомплектна школа – філія, – додала освітянка.

За її словами, у майбутньому в об’єднаній громаді запланували реорганізацію у філію опорного закладу Івашківського ліцею, де на сьогодні навчаються 76 дітей.

– Ми плануємо реформувати ліцей у філію, бо розуміємо, що через рік-два ця школа потрапить до зони ризику, – додала Валентина Наговіцина.