Як з посухою борються красноградські аграрії

Подивитися, як у сусіда

Минулого тижня аграрії Красноградського району зібралися на традиційний об’їзд полів, аби обмінятися досвідом і почерпнути новації в технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Така практика допомагає не тільки вивчити новий сусідський досвід, але й оцінити реальний стан майбутнього врожаю.
– Раніше така практика була поширеною серед районів області, і кількість учасників була набагато більшою, – згадує голова Красноградської районної державної адміністрації Євген Третяков. – Але з часом таких об’їздів стає все менше. На мою думку, не слід забувати, що це, перш за все, можливість перейняти передовий досвід, поспілкуватися з колегами, дізнатися про нові технології та почути корисні поради.

Cаме тому за ініціативи Євгена Третякова у 2016 році об’їзд полів у районі відновили після тривалої перерви. Цього разу обмінятися досвідом зібралися представники близько десяти агропідприємств району.
– Ми робимо одну справу, спрямовану на підвищення конкурентоспроможності району, регіону та країни в цілому. Працювати в сільському господарстві – нелегко, тож хвала всім тим, хто віддано трудиться на рідній землі, – зазначив під час спілкування з аграріями Євген Третяков.

Дефіцит вологи

Більшість підприємств Красноградського району ведуть змішане господарство, займаючись як рослинництвом, так і тваринництвом. Як розповідає начальник Управління агропромислового розвитку Красноградської РДА Анатолій Берднік, загалом район сьогодні в масштабах області має передові показники у тваринницькій галузі. Усього на території Красноградщини налічують близько 11 тисяч голів великої рогатої худоби, і тільки шість потужних сільгоспвиробників разом щодня виробляють близько 90 тонн молока.

Звідси й попит у районі на кормовий клин. Так, на полях ТОВ АФ «Піщанська», яка і є представником змішаного типу сільського господарства, вирощують багаторічні трави, які переважно представлені люцерною, а також кукурудзу на силос.

– Для тварин використовуємо однотипний різновид раціону – змішуємо сіно, сінаж, силос, дерть і макуху, а також шрот, – розповідає агроном підприємства Олександр Пасічник.
Усього, за його словами, у господарстві налічується близько 1500 голів ВРХ, а одна дійна корова щодня дає близько 34 літрів молока.
Окрім цього, агрофірма вирощує озиму пшеницю та ячмінь, кукурудзу та цукровий буряк.

Для кращого врожаю тут вирішили експериментувати із сортами. Цього року використовували кілька вітчизняних і закордонних гібридів.
– Використовуємо такі  гібриди озимої пшениці, як «Чорнява», «Достаток» і «Одеська», – розповідає агроном. – Найкраще себе зарекомендував сорт «Богдана».
Минулого року фактична врожайність озимої пшениці в господарстві сягнула  51 ц/га, і це попри посушливі погодні умови в період вегетації.

Цей сезон для озимини, як і для інших культур, мало чим відрізняється від минулорічного, говорять красноградські аграрії, але цього року прогнозують нижчий урожай. Приміром, середній показник урожайності озимої пшениці, на їх думку, у районі не перевищить 40 ц/га.

– Звичайно, плани на врожай озимої групи в нас були інші, але сьогодні можна констатувати єдиний фактор, який спостерігається на всіх полях району та аж ніяк не сприяє урожаю, – це дефіцит вологи, – говорить  Анатолій Берднік.
За його словами, загальна посівна площа в районі складає 56 тисяч гектарів. 58 % у структурі загальних площ займають зернові культури, площу під якими цього року збільшили на 4000 гектарів.

– Також 24 % в загальній структурі посівних площ займає соняшник. Але ми не захоплюємося цією культурою, адже,  попри її рентабельність, потрібно думати про майбутній урожай, – додає начальник Управління агропромислового розвитку.
Цього року зменшили на Красноградщині посіви сої: якщо минулого року було понад 5000 гектарів, то цього року площа складає всього 1400 гектарів. Причиною такого повороту справ Анатолій Берднік називає минулорічний неврожай, адже в середньому по району врожайність цієї культури склала 5,5 ц/га.

– Останні роки на полях збільшується частка посівних площ під горох. Тут річ у тому, що саме ця культура є кращим попередником для озимини, – додає начальник Управління.

Знайти своє  допоможе демополе

Саме через те, що горох вважається добрим попередником, уперше за багато років його посіяло підприємство ПАОП «Зоря». За словами головного агронома підприємства Ігоря Булгакова, навіть якщо горох не буде рентабельним цього року, то є надія майбутнього сезону отримати кращі показники озимої пшениці, яку посіють після гороху.  Це і відіб’є всі витрати.
– Цього ж року для озимини не вистачило вологи. Нещодавно ми проводили дослідження, які показали, що на глибині кореня – сухо. Єдиним джерелом вологи для рослини є роса, –  розповідає агроном.
За його словами, з роками в районі формується засушливий клімат, тому дедалі частіше аграрії вдаються до експериментів і обирають посухостійкі гібриди сільськогосподарських культур.

Так, аби визначити найбільш рентабельний сорт, у цьому господарстві навіть засіяли демополе.
– Закладання демополя необхідне для того, щоб дослідити урожайність того чи іншого гібриду. Цього року ми засіяли сім гібридів соняшнику та десять гібридів кукурудзи. Остаточно найбільш прийнятний для нашої території сорт оберемо після того, як окремо зберемо кожний із сортів і подивимося на результат, – підсумував Ігор Булгаков.
До речі, демонстраційні полігони озимих культур та ярого ячменю є в районі не тільки в цьому господарстві, а й на території ДП ДГ «Красноградське», яке експериментує із сортами та термінами посіву.

Збереже не тільки вологу, а й кошти

Та не тільки до експериментів із сортами вдаються красноградські сільгоспвиробники, аби отримати добрий урожай. З роками кожне підприємство підібрало для себе найбільш ефективну технологію обробітку ґрунту. Так, намагаючись постійно накопичити всю доступну вологу в ґрунті та утворити родючий шар зверху, у ПАОП «Промінь» зробили ставку на глибоке розпушування. Насамперед це пов’язано з тим, що поля підприємства розташовані біля села Кобзівка, а це найнижча точка рельєфу в районі.

Саме тому ці поля входять до зони ризикованого землеробства та нестійкого зволоження.
– Від моменту посівної кампанії (Середина квітня. – Авт.) до сьогодні (12 червня. – Авт.) на території району випало всього 8 мм опадів. Схожа ситуація була й минулого року. Тому вже кілька років поспіль використовуємо технологію глибокого розпушування замість оранки, – розповідає головний агроном ПАОП «Промінь» Володимир Мокрушин.

До того ж така технологія дозволяє зберігати не тільки вологу, а й кошти, додає голова Красноградської РДА Євген  Третяков.
– Завдяки переходу від оранки до глибокого розпушування та відсутності культивації деякі підприємства змогли зекономити близько 130 тонн пального на рік, – зазначає голова райдержадміністрації.
Безвідвальний обробіток ґрунту підтримують і на полях підприємства СТОВ «Мрія». Так, за словами керівника регіонального управління підприємства Сергія Гладка, це єдиний вихід у разі посушливого клімату.
– Також підбираємо стійкі гібриди та навесні мінімально заходимо на поля, щоб не підсушувати землю, через що формується кірка, – додає він.

А от у ТОВ «Надія», за словами агронома підприємства Сергія Плиса, цього року ставку зробили на добре підживлення ґрунту мінеральними добривами.
– Цього року більше уваги приділяємо карбамідно-аміачній суміші (КАС). Озиму пшеницю сіяли з міндобривами та внесли по 100 кг суміші. Ще 200 кг на гектар внесли навесні. А згодом повторили ще по 100 кг. З підвищеними дозами міндобрив працюємо перший рік, –  додає агроном.