Харківщина у вогні. До чого призводить спалювання сухостою

Відро з водою на подвір’ї

Сьогодні, 5 вересня, в Державній службі з надзвичайних ситуацій оголосили надзвичайний (5 класу) рівень пожежної небезпеки на 5–7 вересня. Загалом з початку серпня, з настанням спеки, збільшилася кількість пожеж в екосистемах. По кілька десятків разів на день рятувальники області виїжджають на гасіння сухостою, горіння якого завдає матеріальні збитки (пошкоджуються домівки, господарські будівлі тощо) й навіть забирає життя людей. Такі два трагічні випадки сталися у Зміївському районі.

17 серпня в селі Пасіки в результаті пожежі (на площі близько 600 квадратних метрів горіла суха трава) загинула жінка 1941 року народження.

За словами голови Великогомільшанської сільради Андрія Усіченка, який і викликав пожежників, пенсіонерка викопувала картоплю і вирішила випалити бур’ян, що був поряд з її ділянкою.

– Тоді був сильний вітер, і вогонь пішов у бік житлових будинків. Жінка сама побігла гасити і, напевно, задихнулася чадним газом, – каже голова Великогомільшанської сільради.

Другий випадок трапився 27 серпня в селі Гайдари, де на площі 300 квадратних метрів горіли суха трава, дрова та сміття. Під час гасіння на згарищі рятувальники виявили обгоріле тіло жінки 1936 року народження.

За інформацією секретаря, виконуючої обов’язки голови Задонецької сільської ради Ірини Тельник, загибла не була зареєстрованою в селі, а інколи приїжджала на свою дачу.

– За словами місцевого населення, ця жінка з донькою палили бур’ян на городі, вогонь різко пішов на сусідні ділянки. Пенсіонерка почала власноруч гасити – вона була вдягнена в синтетику, моментально загорілася і впала на землю, – каже Ірина Тельник.

За схожим сценарієм стався 14 квітня і перший трагічний випадок цього року в селі Баранівка Золочівського району.

– Пенсіонерка випалювала власну траву, був поривчастий вітер, і пішло швидке поширення вогню, який перекинувся на сіно та сільськогосподарську техніку. Жінка спробувала загасити пожежу самотужки, проте знепритомніла та загинула, – розповідає начальник прес-служби ГУ ДСНС України у Харківській Ігор Лупандін.

Узагалі цього року станом на 30 серпня на території Харківської області сталося близько 5000 пожеж, з яких більше ніж половина – в екосистемах (луках, лісах та на інших відкритих територіях). У всіх цих надзвичайних подіях, як каже Ігор Лупандін, винна людина.
– Біля будинку має стояти відро з водою. Якщо у вас почала горіти суха трава, треба насамперед телефонувати 101. Якщо є можливість – заливайте водою ті ділянки, куди може пошириться вогонь, щоб він не пішов далі, – пояснює Ігор Лупандін.

Штрафи можуть зрости

Щоб не наражати на небезпеку своє життя і оточуючих, рятувальники радять із сухостою робити добриво. Вирити яму, скласти сухостій, присипати землею і поливати водою, і потім ви отримаєте натуральне та економічно вигідне добриво. Якщо хочете витрачати менше зусиль, просто вирийте яму, киньте туди сухостій і присипте землею.

Якщо ви все-таки вирішили піти простим шляхом і віддати сухостій вогню, то готуйтеся понести за це грошове стягнення.

Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КупАП), випалювання пожнивних залишків та сухої рослинності тягнуть за собою штраф від 170 до 340 гривень, а для посадових осіб – від 850 до 1190 гривень.
Ті ж дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу від 340 до 680 гривень, на посадових осіб – від 1190 до 1700 гривень.

За порушення вимог пожежної безпеки в лісах статтею 77 КУпАП передбачено штраф на громадян від 85 до 255 гривень, на посадових осіб – 255–850 гривень. Однак якщо такі дії призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, то цією ж статтею передбачено відповідальність від 255 до 850 гривень, на посадових осіб – 595–1020 гривень.

Та в майбутньому ці штрафи можуть бути набагато більшими. Таку пропозицію має Міністерство екології та природних ресурсів, яке пропонує істотно підвищити штрафи, а відповідний законопроект щодо посилення відповідальності за випалювання рослинності вже передано на узгодження в Міністерство юстиції.

Отже, після підвищення штрафи за самовільне випалювання рослинності або її залишків можуть становити від 3060 до 6120 гривень (від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Разом з тим, якщо спалення відбуватиметься в межах території об’єктів природно-заповідного фонду, у зоні відчуження, розмір штрафів становитиме понад 12 тисяч гривень (від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а для юридичних і посадових осіб – понад 20 тисяч гривень (від 1200 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).