Підписка на розсилку

Хочу отримувати головні новини:

Встигнути за власним бажанням: які ще громади можуть об’єднатися на Харківщині

29.01.2019 13:00
Фото: Харківський центр розвитку місцевого самоврядування
Фото: Харківський центр розвитку місцевого самоврядування
2019-й – останній рік добровільного об’єднання в Україні. Окрім можливості запропонувати свої варіанти, міста, селища та села поки що можуть отримати фінансовий «пряник» від держави – гроші на розвиток інфраструктури. Чи активізується процес об’єднання на Харківщині та де намітилися потенційні громади – розбирався «СК».

До міста не хочуть

Сьогодні в Харківській області створено 18 об’єднаних громад з 59, передбачених Перспективним планом формування територій громад Харківської області.
Разом з тим в області залишаються 14 районів, де сьогодні не створено жодної об’єднаної громади. З них у десяти випадках, за Перспективним планом, ОТГ має поглинути всю територію району.

Серед таких – Куп’янський. За словами голови Куп’янської райради Геннадія Ківшаря, до складу громади мають увійти 19 сільських рад, які повинні об’єднатися навколо міста обласного значення.
Нагадаємо, відповідно до Закону № 6466 «Про добровільне об’єднання територіальних громад», прийнятого у квітні 2018 року, міста обласного значення можуть приєднувати до себе ради без проведення виборів. Але навіть така можливість не активізувала цей процес на Куп’янщині. Тут і далі шукають свій варіант об’єднання.

– Ще два роки тому в районі були ініціативи створити громади не за Перспективним планом. Деякі сільські ради зверталися до сусідів, але не отримали згоди. Це Петропавлівська, Курилівська та Лісностінківська сільські ради, – розповів Геннадій Ківшар.
Приміром, Петропавлівська сільська рада двічі ініціювала процес об’єднання. Першу активність Петропавлівки суміжні ради проігнорували. Минулого ж року в сільській раді знову активізували цей процес.

– Ми пропонували об’єднатися Ягідненській, Кислівській та Піщанській сільським радам. Їздили по селах, обговорювали можливості. Більшість рад поки що в роздумах, – розповіла голова Петропавлівської сільради Ольга Козирєва.

Та от приєднуватися до міста в Петропавлівці не хочуть, каже жінка. Аргументують тим, що самі можуть собі дати раду й бачать перспективи в такому варіанті.
– Звичайно, багато хто боїть­ся закриття тих самих шкіл, мовляв: «Немає школи – немає і села». Але й тут потрібно мислити тверезо, адже школа не може працювати без дітей. І утримувати заклад, де навчається двадцятеро дітей, нерентабельно, – додала Ольга Козирєва.

За її словами, Петропавлівка може бути центром ОТГ, адже має всю необхідну інфраструктуру. Сьогодні тут працює школа, де навчають 217 дітей, функціонує дитячий садок, де виховують більш ніж 70 дітей. Також у селі працюють ФАП, амбулаторія та лікарня і будинок культури.
– Населення Петропавлівки – понад три тисячі, а якщо ради приєднаються, то буде п’ять. Хоча й не цей фактор головний, а фінансова спроможність, яка в нас теж є. Тому будемо знову пропонувати такий варіант об’єднання, – підсумувала очільниця сільради.

Інфографіка: Харківський центр розвитку місцевого самоврядування

Гроші є – стимулу немає

Та якщо на Куп’янщині сільські ради хоча б пропонували сусідам об’єднуватися, інша ситуація склалася в Шевченківському районі. За словами голови Шевченківської РДА Валерія Приходька, ще на початку реформи в районі тривали обговорення, але далі слів вони поки що не пішли.
– За перспективним планом на Шевченківщині має бути одна громада з центром у Шевченковому. Населення району складає трохи більше ніж 20 тисяч, тому всі підтримують такий варіант і об’єднання в цілому, але поки що ініціативи немає, – розповів Валерій Приходько.

На його думку, цей процес у районів не рухається далі, тому що бюджети сільських рад за останні роки зросли більше ніж втричі. Приміром, бюджет Шевченківської селищної ради складає понад 20 мільйонів гривень, понад 100 мільйонів гривень сягає загальний бюджет району.
– Якщо чотири роки тому, можливо, хтось і думав об’єднатися, щоб вижити, то тепер у нас є такі бюджети, які серйоз­но збільшилися. Звичайно, сільські ради відчувають ці фінанси й те, що можливості збільшилися, тому поки що стимулів для об’єднання в них немає. Проте, поряд з такими радами є і не такі самодостатні, – додав Валерій Приходько.

За його словами, поки що в районі триває інформаційна кампанія. Так, минулого року в рамках робочих поїздок районом відбулося 38 зустрічей з трудовими колективами.
– Люди підтримують реформу. «За» об’єднання виступають і сільгоспвиробники, адже роками не можуть оформити землю, яку після об’єднання передають у громаду. Але поки що до діла не дійшло, – пояснив голова РДА.

Таку тенденцію відзначає і в. о. голови Кегичівської селищної ради Наталія Лагоржевська. За Перспективним планом усі 16 сільських рад Кегичівського району мають теж об’єднатися в одну ОТГ навколо Кегичівки.
– Останнього разу селищна рада ініціювала цей процес у 2017 році та отримала відмову від усіх сільрад. І до цього часу активного бажання немає, адже сільські бюджети зросли, і зараз голови рад максимально стараються вкласти гроші у свої території, бо є острах того, що після об’єднання такої можливості в них не буде, – розповіла Наталія Лагоржевська.

Шанс на зміни

Не об’єднавшись у 2019 році, громади втрачають не тільки шанс на добровільне об’єднання, а й додаткові кошти на інфраструктуру, у рамках п’ятирічної допомоги від держави, говорить директорка Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування Діана Баринова. До речі, у державному бюджеті на 2019 рік на інфраструктурну субвенцію закладено понад 7 мільйонів гривень.

– Якщо ж громади об’єднають «зверху», то вони втратять можливість отримати такі кошти, – пояснила Діана Баринова в ефірі «Українського радіо. Харків».
Окрім цього, як розповіла «СК» очільниця Центру, сьогодні бажання об’єднатися та відповідна ініціатива є в Бугаївської сільської ради Ізюмського району, у Солоницівської селищної ради Дергачівського району.

– Сподіваємося, що цього року люди все ж використають можливості, які надає реформа, і об’єднають громади, отримають інфраструктурну субвенцію на п’ять наступних років, а голов­не – нададуть жителям своїх територій шанс на зміни, – додала Діана Баринова.

Фото: Харківський центр розвитку місцевого самоврядування

Не погодились із центрами

За інформацією Діани Баринової, крім Ізюмського та Дергачівського району, знов пішла активізація процесу у Близнюківському районі. Тут за Перспективним планом мають утворитися три об’єднаних громади – з центрами у Близнюках, Добровіллі та Уплатному. Ці потенційні ОТГ мають приблизно однакову кількість населення та економічні можливості.
За словами голови Близнюківської райради Володимира Бреуса, найбільше протиріч викликав не сам факт, що в районі може бути три ОТГ, швидше люди не згодні з пропонованими центрами, адже звикли звертатися до райцентру.

– Центри визначили з територіальних особливостей, взявши до уваги віддаленість населених пунктів від них, але для жителів деяких сільських рад нові пропоновані центри розміщуються далі від райцентру, до якого вони звикли їздити роками, – додав Володимир Бреус.
Тому зараз у районі тривають обговорення щодо іншої конфігурації. Приміром, пропонується замість трьох ОТГ створити одну Близнюківську громаду, яка покриє всю територію району.
– Але поки що питання кількості ОТГ у районі залишається відкритим, і скільки буде громад на Близнюківщині – одна, дві чи три з іншими центрами, буде зрозуміло після обговорення, – пояснив голова райради.


Рішень щодо укрупнення районів ніхто не приймав

А поки на Харківщині тривають обговорення майбутніх об’єднаних громад, 23 січня урядовці затвердили маршрутну карту реалізації другого етапу реформи децентралізації, ключовою метою якої є проведення місцевих виборів у 2020 році на новій територіальній основі.

– Перше завдання, яке сьогодні стоїть перед нами, – це сформувати на всій території країни об’єднані територіальні громади, які були б спроможними, – прокоментував голова Харківської обласної ради Сергій Чернов. – Друге – підготувати пропозиції щодо майбутнього територіально-адміністративного устрою, укрупнення районів, дати відповідні розрахунки, і головне – прийняти законодавчі акти, які дали б можливість реалізовувати цей напрямок. І на державному рівні мають бути внесені зміни до Конституції у частині децентралізації з тим, щоб ще раз підтвердити правильність вибору, пройдений шлях реформи і дати можливість прискорити реалізацію другого етапу реформи. Над цим ми всі працюємо, усі залучені. Прем’єр-міністр спрогнозував, що в майбутньому в Україні буде 100 районів. У Харківській області обговорення щодо зміни кількості районів розпочалось. Рішень поки що ніхто не приймав. Є тільки пропозиції – як від Мінрегіонбуду, так і від громад, експертів. Ми сьогодні в пошуках.

Фото: Харківська обласна рада

Голова облради нагадав, що сьогодні в області створено робочу групу, до якої увійшли фахівці-нау­ковці, працівники адміністрації, депутати облради, керівники органів місцевого самоврядування з різних районів і представники міністерства регіонального розвитку, експерти, представники громадських організацій – усього 33 особи. Усі пропозиції, які надійшли до неї, направлені в ОДА й облраду.

Також Сергій Чернов закликав усіх жителів області, представників депутатського корпусу, виконавчих комітетів, громад, аби ті зверталися до органів влади та подавали свої пропозиції до робочої групи.

Автор:
Марічка Зорянська

Підписуйтесь на Google News

Щоб бути у курсі останніх новин Харківщини та громад.

Підписатися