Що залишає після себе африканська чума свиней

Закритий режим

Уже чотири роки поспіль у Чугуївському районі агрокомбінат «Слобожанський», який займається свинарством, веде закритий режим роботи. Тут встановлено дезбар’єри та заборонено проїзд транспорту.
Такий режим – найкращий захист від вірусу африканської чуми, каже начальник управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації Галина Олексієвець. Хоча в цьому господарстві випадків гибелі свиней через африканську чуму не фіксували, але у 2016-му підрозділи господарств, які розташовані в Іванівці та селищі Чкаловське, потрапили до зони, де діяли карантинні обмеження.

Того року це був перший і поки що останній випадок АЧС на Чугуївщині. Тоді гибель свиней зафіксували в селі Малинівка. В управлінні схиляються до думки, що вірус потрапив до приватного господарства через завізні корми.
– Тоді у приватних домогосподарствах вилучили 34 свині і відшкодували 84,528 тис. грн (24 грн/кг). Такий розмір компенсації визначався на підставі моніторингу згідно з рівнем закупівельних цін на свиней першої та другої категорії у живій вазі по м’ясопереробних підприємствах області, – додала Галина Олексієвець.
Після цього випадку у «Слобожанському» вирішили провести технологічний розрив, який полягає в тому, що поголів’я тварин розпродується повністю і замінюється іншою породою. Також у підприємстві провели санацію виробництва і з кінця жовтня 2017-го  почали завозити нову породу свиней – англійську  Pigs.
– Технологічний розрив має проводитися кожні п’ять років, але в цьому господарстві вирішили повністю захиститися від африканської чуми, адже нова порода  більш стійка до вірусу, –  додала начальник управління АПР.

Географія АЧС

АЧС на Харківщині не зачепила фермерські господарства. Здебільшого вірус поширювався серед особистих господарств населення. Загалом у нашому регіоні, за інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, у 2016–2017 роках зареєстровано 25 випадків гибелі свиней через АЧС через які ветеринарним службам довелося знищити майже 1200 голів свиней. 

Так, за 2016 рік на території області виявили вісім випадків серед свійських свиней у шести районах області – Дергачівському, Харківському, Вовчанському, Чугуївському, Шевченківському, Валківському. Вже в 2017 році поширення вірусу продовжилося, і всього за минулий рік зафіксували майже втричі більше випадків – сімнадцять.

При цьому всього у восьми із загальної кількості випадків захворювання виявляли серед свійських свиней. Випадки АЧС фіксували в Дергачівському, Балаклійському, Барвінківському, Близнюківському, Вовчанському, Нововодолазькому та Золочівському районах. Більшість – дев’ять випадків зараження – було серед диких кабанів на території Зміївського, Близнюківського, Дворічанського, Красноградського, Краснокутського, Ізюмського, Вовчанського районів.
Цього року поки що АЧС у Харківській області не фіксували.

Спалахи АЧС у 2016 році

Переміщення без контролю

Появу чуми на Харківщині в регіональному управлінні Держпродспоживслужби пов’язують з безконтрольним переміщенням живих свиней з неблагополучних з точки зору африканської чуми свиней територій України. А до причин поширення вірусу відносять порушення ветеринарно-санітарних правил утримання свиней у малих фермерських господарствах і приватному секторі громадян, зокрема згодовування свиням необроблених відходів тваринного походження.

На думку першого заступника голови ХОДА Марка Беккера, окрім невиконання спецрежиму сільгосппідприємствами, які мають поголів’я свиней, головною проблемою в питанні АЧС все ж таки є відсутність системної роботи та контролю за виконанням нормативних документів з боку районних протиепізоотичних комісій щодо профілактики та боротьби з вірусом на заражених територіях.

Також проблемним є питання циркуляції збудника африканської чуми свиней серед диких кабанів у мисливських угіддях області.
– Останні випадки зараження було зафіксовано винятково серед диких кабанів у природному середовищі. Тут єдиним дієвим методом боротьби зі збудником вірусу є депопуляція диких кабанів, і цього вимагають від нас рішення профільних міжнародних організацій, – підкреслив Марк Беккер під час засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при ХОДА.

Спалахи АЧС у 2016-2017 роках

Потерпає не лише свинарство, а й економіка

За два роки через АЧС регіон отримав чималі збитки. За даними ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, за 2016–2017 роки через АЧС було знищено понад тисячу голів свиней, а прямі збитки склали майже 3 млн грн.
 Загалом, по Україні, збитки ще більші. Так, за інформацією голови Асоціації тваринників України Ірина Паламар, на одну голову в господарствах населення вартують 114 доларів, на малих і середніх свинофермах – 196 доларів, а на великих промислових комплексах – 460 доларів.
Але загальні збитки від епізоотії набагато більші за прямі втрати від загибелі чи забою однієї свині. Це також і знецінення капітальних інвестицій, витрати на додаткове зберігання або термічну обробку фуражного зерна, втрати, пов’язані з унеможливленням ведення бізнесу, вартість протиепізоотичних заходів (дезінфекції території та приміщень, утилізації трупів і відходів, карантинні обмеження тощо).
– Слід додати сюди й непрямі збитки на рівні країни, оскільки потерпає не лише свинарство, а й економіка країни загалом. Зокрема, поширення АЧС уже викликало торговельні обмеження експорту продукції свинарства. Ситуацію може врятувати лише комплексна державна робота в усіх напрямах, – додала Ірина Паламар.
Нагадаємо, загалом в Україні за минулий рік було зафіксовано 163 нові випадки АЧС, а всього з 2012 року було 311 спалахів хвороби.
– Тобто у 2017 році АЧС поширювалася вдвічі швидше, ніж попереднього року, і вдесятеро швидше, ніж у 2014-му. Ситуація залишається критично негативною. Лише  за офіційною статистикою, починаючи з 2012 року, через АЧС знищено 130 тисяч голів свиней, – прокоментувала Ірина Паламар.

Спалахи АЧС в Україні за 2012-2018 роки

Сучасна діагностика

Ще однією проблемою, яка впливає на реальний рівень розповсюдженості АЧС в Україні, є обмежені можливості державних ветеринарних служб швидко виявляти та підтверджувати діагноз захворювання. За прогнозами експертів, якщо не здійснювати своєчасний та дієвий контроль за хворобою, негативний вплив від її поширення, ймовірно, буде збільшуватися і зумовить нові ризики для фермерів і переробників свинини.

На початку лютого у рамках міжнародної підтримки, українські лабораторії  отримали сучасне діагностичне обладнання для своєчасної та точної ідентифікації африканської чуми свиней.
Нове обладнання для проведення аналізу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (RT-PCR) – єдиного надійного методу діагностики АЧС – дозволить державним лабораторіям у Києві, Житомирі, Сумах та Миколаєві зробити свій внесок в успішний контроль над хворобою і виявляти АЧС на ранніх етапах, а також допоможе пом'якшити можливі ризики за рахунок поліпшення місцевого лабораторного потенціалу та знань з діагностики.

Нагадаємо, проект «Африканська чума свиней: підвищення обізнаності та пом’якшення ризиків в Україні» реалізується в Україні з 2015 року Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об'єднаних Націй (ФАО), за підтримки  Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Асоціації свинарів України.

Крім того, допомогти вирішити ситуацію із АЧС в Україні мають прийняті два законопроекти, які стосувалися якості та безпеки аграрної продукції. Перший – «Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин», який набуде чинності навесні 2018 року. За словами фахівців, нововведення передбачають ризикоорієнтований підхід до контролю, згідно з яким охоплення всього ланцюжка виробництва від поля до столу дасть можливість українським виробникам працювати за європейськими правилами, а споживачам – бути впевненими в якості та безпеці харчових продуктів. Другий важливий закон – «Про безпеку та гігієну кормів», яким регулюються правові і організаційні основи виробництва, обігу та маркування сільськогосподарських кормів.

Побороти АЧС

Як здолати АЧС, розмірковують в профільних асоціаціях. Так, приміром, Асоціація тваринників України разом з науковцями та представниками Держпродспоживслужби ще рік тому розробили «Програму боротьби з АЧС» на найближчі п’ять років. Але поки що в Міністерстві аграрної політики цей проект не схвалили.

На думку фахівців Асоціації, важливим державним кроком має бути впровадження компартменталізації, яка є єдиною на сьогодні можливістю налагодити експорт для української свинини. Компартменталізація передбачає розділення тваринницьких господарств за ступенем їх біологічного захисту. Ті підприємства, які мають достатній (високий) ступінь захисту від проникнення хвороби на територію господарства, отримують статус безпечних, а отже, їхня продукція може вільно виходити на ринки, у тому числі й зовнішні.
– Упровадження компартменталізації стимулюватиме виробників підвищувати заходи біобезпеки на своїх господарствах, що в результаті сприятиме не лише появі можливості для експортування продукції свинарства, а й покращенню епізоотичної ситуації у країні в цілому, – додали в Асоціації тваринників України.

Відстріл за допомогою дронів

Від африканської чуми свиней потерпає не тільки наша країна. Із 2014 року вірус набрав обертів та поширювався в Латвії, Литві, Польщі, Естонії, Румунії, Чехії, Білорусі та інших країнах.
Так, у Польщі вперше африканську чуму свиней виявили в лютому 2014 року. Відтоді зафіксували понад 100 спалахів серед домашніх свиней і понад 1000 випадків серед диких кабанів.

Наприкінці минулого року президент країни Анджей Дуда підписав спецзакон про боротьбу проти африканської чуми свиней, яким передбачається будівництво огорожі на кордоні з Білоруссю та Україною протяжністю понад 1000 км. Стіна буде на зразок загороджень уздовж швидкісних автодоріг і будуватиметься в безпосередній близькості до кордону.
Вартість будівництва орієнтовно складе 130 млн злотих (понад 37 млн дол.). При цьому в перший рік функціонування вартість її утримання і обслуговування складе 190 млн злотих (понад 54 млн дол.). Стіну будуватимуть протягом 2018–2021 років.

Також у Польщі представили план боротьби з вірусом АЧС, який передбачає масовий відстріл кабанів за допомогою дронів, приладів нічного бачення, тепловізорів і за участю військових, пише польське інтернет-видання  wiadomosci.wp.pl
Африканська чума свиней наближається до Німеччини, і місцевим аграріям загрожують мільярдні збитки. Це змушує німецьку фермерську асоціацію вимагати як запобіжний захід відстрілу 70 % диких кабанів.
– Крім того, має бути дозволено вбивати самок кабана, – сказав віце-президент Асоціації фермерів Вернер Шварц, пише Агроперспектива.

Фото: lisportal.org.ua

За його словами, масове культивування кукурудзи для біогазових установок забезпечило кабанам велику кількість їжі й місця для укриття – чудові умови для зростання популяції.
Серед додаткових протиепізоотичних заходів пропонується використання собак на прикордонному контролі, інформування під розпис сезонних сільськогосподарських працівників на їх рідних мовах про зобов’язання здійснення даних заходів, забезпечення регулярного очищення і дезінфекції приміщень ферм і транспорту.

Міністр сільського господарства Німеччини Крістіан Шмідт згодний із запропонованим посиленням відстрілу, адже африканська чума свиней у Німеччині матиме «катастрофічні наслідки» для галузі свинарства.
За оцінкою фахівців, потенційний збиток німецькому сільському господарству становить від двох до трьох мільярдів євро в рік. Якщо до цього додати витрати на боротьбу з хворобами і втрати всієї пов’язаної із сільським господарством харчової промисловості, то сума обчислюватиметься десятками мільярдів.

Марічка Зорянська, кореспондент