Пенсіонерка з Дергачів заради риболовлі взимку долає кілька кілометрів пішки
Наприкінці зими у Черкаській Лозовій (Малоданилівська ОТГ, Дергачівський район) традиційно проходить чемпіонат із зимової риболовлі. Десятки рибалок уже 26 років поспіль збираються на Лозовеньківському водосховищі, щоб з’ясувати, хто ж з них найвправніший. Серед завсідників змагань – і рибалка Люба, так її тут усі називають.
Фото: Слобідський край
Заради улюбленої справи 72-річна Любов Шатун морозним ранком пройшла чотири кілометри пішки. На водоймі рибалка Люба була однією з найперших і до кінця змагань встигла наловити зо два десятки рибинок. У чоловіків, що сидять за кілька метрів від жіночки, майже зовсім не клює.
– Риболовля мені сили додає. Свіже повітря, спілкування з людьми, багато молоді. Ось поспілкувалася з вами і років 20 скинула, – з посмішкою каже жіночка. І відразу ж розповідає анекдот у тему. Рибалка Люба їх знає багато, одного разу за проїзд смішними історіями розраховувалася.
– Грошей у мене не було, а водій по пенсійному брати не хотів, от я і влаштувала в автобусі «Розсміши коміка». Анекдотами свій проїзд «оплатила», – згадує пані Любов.
Уперше смак зимової риболовлі жінка відчула тут, у Черкаській Лозовій, років 20 тому. Завдяки своїй рибальській вдачі не раз була серед переможців змагань. Цього разу жінка також увійшла в трійку лідерів і виграла шнек (бур для льоду).
Фото: Слобідський край
– Я давно про такий мріяла, – дуже зраділа подарунку рибалка Люба.
Любов Михайлівну з вудкою можна побачити о будь-якій порі року та за будь-якої погоди. Найбільший улов у жінки був під час дощу. Всі втекли, а вона залишилася на водоймі і впіймала амура на 1,6 кілограма та чотирьох кілограмових коропів.
– Вода – це моя стихія! Я добре плаваю, у молодості займалася веслуванням на байдарці. Одного разу вміння добре плавати мені життя врятувало. Під час риболовлі гачок зачепився за корч, і я полізла у воду його відчіпляти, він же 10 гривень коштує. А там сильний вир, ледве з нього вирвалася, – розповідає рибалка.
Родина жінки з розумінням ставиться до її хобі. Борис Миколайович, чоловік Любові Михайлівни, сам кілька разів рибалив з дружиною, але його вилов був значно меншим. Він віддає перевагу шашкам.
Більше часу на улюблене хобі в пані Любові з’явилося, як вона вийшла на пенсію. Понад 20 років жінка була провідницею на залізниці. Їздила в напрямках Харків – Київ, Харків – Сімферополь, Харків – Москва, Харків – Владивосток.
– Рейс Харків – Владивосток – Харків тривав 18 діб. Різні випадки під час подорожей траплялися, але я, як Вєрка Сердючка, все на жарт намагалася перевести і завжди, чим могла, допомагала людям, – каже пані Любов.
А вдячні пасажири, серед яких були і капітан підводного плавання, і священик-богослов, їй навіть вірші присвячували. Пані Любов любить поезію і живі ромашки, а ще в неї є одна велика мрія – стрибнути з парашутом.
Читайте також: Харківські хокеїстки вибороли чемпіонський титул