Гектари «йдуть» у громади: сім рад на Харківщині отримали у власність землю

Сім із 46

26 листопада сім громад Харківської області отримали у власність майже 8,5 тисячі гектарів землі поза межами населених пунктів. Нагадаємо, це земля, яка раніше була у державній власності. Проте в рамках децентралізації у сфері земельних відносин Держгеокадастр з 1 лютого 2018 року почав передавати державні сільгоспземлі у комунальну власність територіальним громадам.

Загалом 1469 територіальних громад країни мають отримати понад 2 мільйони гектарів. Відповідний Указ щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність громад Президент України Володимир Зеленський підписав 15 жовтня.

Минулого тижня на Харківщині стартував процес передачі й землю отримали сім територіальних громад. Серед них – три громади Куп’янського району: Кіндрашівська, яка отримала майже 3,2 тисячі гектарів, Петропавлівська – близько 3 тисяч гектарів і Курилівська – майже 1,4 тисячі гектарів.

Також у комунальну власність землі отримали Ізюмська громада (близько 481 га), Малинівська громада (252 га) Чугуївського району, Пісочинська громада (близько 114 га) Харківського району та Старосалтівська громада (18,8 га) Вовчанського району.

За словами першого заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Анатолія Мірошніченка, загалом громади
Харківщини отримають у комунальну власність від держави близько 156 тисяч гектарів. Землі передадуть 46 громадам.

– Те, що ми передаємо ще не всі землі, насамперед пов’язано з тим, що поки новообрані голови рад не набули своїх повноважень. Як тільки це станеться, ми
сподіваємося, що протягом двох місяців передача відбудеться, – повідомив представник Держгеокадастру.

Він зауважив, що сьогодні земля є матеріальною основою для громад і джерелом надходжень до місцевих бюджетів. Тому, передавши хоча б частину цих земель в оренду, громади можуть отримати значні надходження до своєї скарбниці. Також за допомогою земельного ресурсу вони можуть залучати бізнес, інвесторів і створювати додаткові робочі місця.

– Ми розуміємо, що це землі сільськогосподарського призначення. Відповідно, якщо громади будуть використовувати її не за призначенням – це порушення
закону, яке тягне за собою штрафи. Але сьогодні є також законні механізми, які передбачають зміну цільового призначення. Тож у громад є можливість використовувати землю і в інших, несільськогосподарських цілях, не порушуючи закон. Приміром, земельні ділянки біля великих міст і важливих транспортних
артерій доцільніше використовувати не за сільськогосппризначенням, а для інших завдань. І це буде більш ефективно, – зазначив Анатолій Мірошніченко.

Проте не всі землі, передані у власність громад, можна «перепрофілювати». Винятком є гектари, які розташовані на території природно-заповідної зони,
санітарно-захисних зон біля високовольтних ліній передач. Є обмеження, які прописані у планувальній документації.

Читайте також: За час карантину кількість безробітних на Харківщині зросла майже на 40%

Люди отримали доступ

Тож першу партію земель цього року отримали громади, які об’єдналися добровільним шляхом ще в попередніх роках. Зокрема, Пісочинська громада отримує ділянки поза межами населених пунктів уже вдруге. Цього разу мова йде про 114 гектарів. Нагадаємо, влітку 2019 року ця громада отримала у власність близько 430 гектарів
землі.

За словами голови Пісочинської селищної ради Олега Чернобая, це ті ділянки, які під час першої передачі ще не були інвентаризовані. Серед плюсів, які
отримала громада після того, як отримала у власність землю, Пісочинський голова назвав можливість наведення ладу в земельному питанні.

– Необхідно розуміти, що, навіть коли ця земля була у власності геокадастру, люди фактично обробляли її, але не мали доступу до оформлення. Коли ж громада отримала цю землю у власність, з урахуванням ефективного використання, ми почали вирішувати ці питання.

Тому жителі громади отримали можливість приватизувати свої огороди. Також є земельні ділянки, на яких ми сьогодні розглядаємо можливість розташування соціальних об’єктів. Деякі плануємо виставити на аукціон, аби залучити якнайбільше коштів для громади, – розповів Олег Чернобай.

Уперше землі поза межами населених пунктів отримала Петропавлівська громада Куп’янського району. За словами голови сільради Ольги Козирєвої, громада отримала тільки частину від загальної площі.

Це близько 3 тисяч гектарів. За словами очільниці громади, сьогодні до сільради звертається велика кількість людей, які хочуть отримати свої законні 2 гектари
для ведення особистого фермерського господарства. Тому насамперед у громаді запланували роботу в цьому напрямі.

– Також є велика кількість АТОвців, яке звертаються з проханням виділити землю, але у межах населених пунктів її у нас немає. Тому ми будемо передавати землю саме АТОвцям та багатодітним сім’ям, – повідомила Ольга Козирєва.

Частину земель у Петропавлівській громаді планують віддати в оренду, адже вбачають у цьому ефективний механізм поповнення місцевого бюджету.

– Ми розуміємо, що нам потрібно, аби забезпечувати роботу садків, шкіл, медзакладів, ремонтувати дороги, – додала Ольга Козирєва.

Читайте також: Призначено першу сесію новообраної Харківської облради

На рівні обіцянок

Свої плани на отриману землю мають у ще одній громаді Куп’янського району – Курилівській. Тут отримали у власність майже 1,4 тисячі гектарів. Керівник сільської ради Микола Ситник розповів, що левова частка з отриманих земель на сьогодні перебуває в оренді.

За його словами, саме орендна плата за землю складає значну частину від бюджету громади, тому частину вільної землі теж планують передати в руки орендарів.

Також у сільраді збираються порушувати питання щодо можливості перегляду умов договорів оренди, які вже діють.

– Є старі договори, які укладалися під 3 %, після 2013 року орендна ставка складає 8 %. Сьогодні середня ставка по паях у районі складає 10 %. Максимальна –
12 %. Тому ми будемо звертатися із цим питанням до Держгеокадастру – структури, яка віддавала в оренду землю. Саме вона має переглядати відсоткові ставки, –
зауважив Микола Ситник.

На його думку, ділянки, які будуть меншими за площею, пропонуватимуть жителям громади для ведення селянського господарства або приватизації.

– У нас є попит від людей, тому, звичайно, будемо працювати у цьому напрямі. Є розуміння, що кількість тих, хто звернувся, буде більшою за кількість самої землі,
тому тут будемо діяти за принципом черги, – додав голова Курилівської громади.

Майже півтисячі гектарів отримала у власність Ізюмська громада. За словами очільника міської ради Валерія Марченка, під час об’єднання у районі виникла нетипова ситуація, яка потребує зараз скоординованих дій від Держгеокадастру.

– Так склалося, що під час об’єднання чотири села однієї сільради ввійшло до складу Ізюмської громади, а одне – до Куньєвської. Тому на даний час ми не розуміємо, як буде відбуватися поділ землі, яка розташована поза межами цих населених пунктів, – зазначив Ізюмський міський голова.

За його словами, міська рада кілька разів зверталася з цим питанням до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, але поки що відповіді на
своє питання не отримали.

– Поки це питання – на рівні обіцянок. І не більше. Для нас головне, щоб земля була розподілена справедливо й дійсно всі території відійшли до громад, – додав
Валерій Марченко.