«Давайте бути разом!»: на Харківщині прискорилося створення ОТГ

Каталізатор змін

На Харківщині є кілька районів, які за Перспективним планом повинні об’єднатися в одну громаду. Поки що на 100 % з цим заданням впоралися лише на Коломаччині – створена там у листопаді 2017-го ОТГ поглинула весь район. Минулого року ця об’єднана громада перейшла на прямі бюджетні відносини з Києвом і за рік з дотаційного району перетворилася на реверсну громаду – плюс 400 тисяч гривень у власному бюджеті. (Реверсна дотація – це кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій. – Ред.)

Борівський район також серед тих, які може охопити одна об’єднана громада. І наразі там уже запущено ці процеси. А каталізатором змін була ініціативна група з місцевих активістів, які вже зрозуміли, що завдяки децентралізації кожний житель громади може впливати на її майбутнє.

– У 2018 році місцеві громадські організації робили картування громади. Сутність проекту полягала в тому, щоб через опитування жителів Борівського району виявити проблеми та ресурси громади, – розповіла «СК» очільниця ініціативної групи Валерія Гонтар. – Нашим завданням було ідентифікувати основні маркери, на які можна було б спиратися для майбутнього розвитку. Паралельно з цим наші громадські організації представили свої проекти у програмі громадського бюджету. Чим далі ми працювали, тим більше розуміли, що створення ОТГ буде потужним ресурсом для розвитку всієї Борівщини. Не все можна зробити навіть у рамках громадського бюджету.

Фото: Фейсбук/Валерія Гонтар

Місяць тому, 9 лютого, у Боровій відбувся круглий стіл, де громадські активісти підбили підсумки своїх попередніх проектів і обговорили подальший розвиток громади. Вирішили через ініціативу громадян запустити створення ОТГ, законодавством таку можливість дозволено.

– Голова Борівської селищної ради ініціював створення об’єднаної громади ще у 2016 році, але громадських обговорень не було проведено, тож процес загальмувався, – пояснила Валерія Гонтар. – Під час проекту картування громади серед питань, які ставили люди, було: «Чому в Боровій досі немає ОТГ?». Борівчани бачили приклад інших об’єднаних громад і хотіли не гіршого для себе. Виникла ситуація, коли люди вже хочуть, але верхи цього не роблять.

15 лютого активісти подали заяву про місцеву ініціативу щодо створення об’єднаної громади до Борівської селищної ради. Відповідно до процедури селищний голова повинен видати розпорядження про вивчення місцевої ініціативи, а далі призначити громадські обговорення. За словами ініціативної групи, протягом двох тижнів не було жодної реакції від місцевої влади, тож почали хвилюватися. Добре розуміли, що якщо не завершити всі процедурні питання протягом кількох місяців, то можливість добровільного об’єднання буде втрачено, а разом з цим – і гарантовану державою п’ятирічну субвенцію на розвиток інфраструктури.

До речі, за інформацією Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, за три роки (2016–2018) гальмування об’єднання борівчани тільки інфраструктурної субвенції втратили близько 36,7 мільйона гривень. А якщо додати сюди втрачені можливості участі в міжнародних, державних програмах, конкурсах підтримки розвитку об’єднаних громад, то сума вийде взагалі чимала.

Фото: borova-rda.kh.gov.ua

Процес створення в Борівському районі об’єднаної громади все ж зрушився – 4 березня пройшов круглий стіл за участю працівників РДА, депутатів районної ради, сільських і селищних голів, а також представників громадськості щодо можливості створення ОТГ. Борівський селищний голова Олександр Тертишний повідомив, що вже прийнято рішення вивчити пропозиції про створення Борівської ОТГ, та призначив перші громадські обговорення на 16 березня 2019 року. Голова Борівської РДА Віталій Кіян також підтримав ініціативу активістів і закликав сільських голів до співпраці та об’єднання в рамках Перспективного плану.

Хто проти?

На шляху створення своєї об’єднаної громади й жителі селища Слобожанське Зміївського району. 4 березня тут уже пройшли громадські слухання, результатом яких стала одноголосна підтримка ініціативи об’єднання (106 голосів). Наступним кроком має стати сесія Комсомольської селищної ради (селище перейменували в рамках декомунізації, а назва ради залишилася), де буде підтримано ініціативу мешканців об’єднатися, і сільради отримають запрошення на приєднання.

Відповідно до Перспективного плану, до Слобожанської ОТГ, окрім Комсомольської селищної ради, має увійти Лиманська, Нижньобишкинська, Шелудьківська, Скрипаївська та Геніївська сільські ради – 16 населених пунктів. Як повідомляється на офіційному сайті Зміївської РДА, за попередніми підрахунками дохідна частина бюджету Слобожанської ОТГ може становити 155 мільйонів гривень.

До речі, найближчим часом порушуватиметься питання щодо ініціювання створення ще й Зміївської міської ОТГ. Згідно з Перспективним планом, у Зміївському районі має бути дві об’єднані громади.

– Наразі процес об’єднання активізувався майже в усіх районах Харківщини. Окрім Печенізького, там чомусь не поспішають, – описав ситуацію радник з питань децентралізації Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування Віктор Нестеренко. – Часу для тих, хто дійсно хоче об’єднатися, ще вистачає – до 15 липня цього року. Громади зрозуміли, чого саме хочуть. Сьогодні в області вже не стоїть питання – об’єднуватися чи ні, стоїть питання формату.

У 2020 році місцеві вибори в Україні (обиратимуть депутатів обласних, районних, міських, селищних та сільських рад, а також міських, селищних і сільських голів) пройдуть уже на новій адміністративно-територіальній основі. Ті, хто до цього часу не встигне створити ОТГ, будуть об’єднані відповідно до Перспективного плану Уряду. Однак у цьому разі ОТГ, утворені недобровільно, втрачають п’ятирічну субвенцію на розвиток інфраструктури.

В експертів ЦРМС зараз дуже напружений графік, щодня по кілька зустрічей у районах області, консультації щодо майбутнього об’єднання.

– ОТГ виникає там, де є активність населення. Коли є активність сільських голів, фермерів – це одне, головне – активність населення. На Харківщині немає об’єднаних громад, які були б створені «по дзвінку зверху», – підкреслив Віктор Нестеренко.

У той же час експерт зазначає, що інколи процес об’єднання гальмують очільники місцевих рад, бо тримаються за свої посади й переймаються тим, що люди їх не переоберуть. Наразі, за словами радника з децентралізації, схожа ситуація виникла у процесі створення Бугаївської ОТГ (Ізюмський район): жителі однієї із сільрад проголосували за об’єднання, а сільський голова намагається оскаржити це рішення.

– Людей дуже сильно мотивує успіх сусідів. Приклад уже створених на Харківщині ОТГ доводить, що об’єднання розвиває громади. Інфраструктурна субвенція – маленька краплина того, що отримують громади в разі об’єднання. Наприклад, у Нововодолазькій ОТГ на 19 тисяч населення бюджет склав близько 150 мільйонів гривень. І в 2019 році громада виділила 1,5 мільйона гривень на бюджети участі, тобто жителі ОТГ матимуть можливість упроваджувати свої ініціативи, – зазначив Віктор Нестеренко.

Усі спроможні

Як уже зазначалося вище, на Харківщині створено 18 ОТГ, з них 12, що перебували на прямих бюджетних відносинах, продемонстрували добрі результати в рейтингу спроможності об’єднаних громад за 2018 рік. Оцінюючи громади, експерти Центрального офісу реформ при Мінрегіоні звертали увагу на такі критерії: власні доходи на одного жителя, рівень дотаційності (питома вага базової/реверсної дотації в доходах), питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах та капітальні видатки на одного жителя.

Харківський Центр розвитку місцевого самоврядування

Найкращий результат серед громад області продемонструвала Наталинська ОТГ – 2 місце у групі з 227 громад з населенням від 5 до 10 тисяч осіб. До речі, ще кілька років тому очільниця цієї успішної ОТГ не була прихильницею об’єднання, але згодом неодноразово заявляла: жалкує, що не об’єдналися раніше.

– Я насправді шкодую, бо об’єднання – це реальні можливості, – пояснила голова Наталинської сільради Віолетта Боровська. – У Наталиному завжди були кошти, ми багато чого робили, а при об’єднанні наші доходи потрібно було поділити з іншими радами. Думала, що поки інших підтягнеш до свого рівня, то занепаде й Наталине. Але коли все добре прорахувала, зрозуміла, що помилялася – нічого не занепадатиме.

За словами очільниці Наталинської ОТГ, на території громади розташовані підприємства газовидобувної промисловості. Причому організації не тільки ведуть там господарчу діяльність, а й зареєстровані на території ОТГ. Податки цих підприємств складають понад 70 % бюджету громади.

– Усі кошти ми ділимо на кількість населення, а потім множимо на кількість жителів у тому чи іншому населеному пункті й відповідно до цього надаємо послуги. Минулого року ми підтягнули населені пункти, що були в гірших умовах. Наприклад, у Попівській сільраді не було жодної організації, яка б сплачувала до бюджету ПДФО. Там школу і клуб відремонтували. Тепер у нас однакові освітні й медичні послуги, – розповіла Віолетта Боровська.

До речі, у рейтингу громад з населенням від 5 до 10 тисяч осіб – ще п’ять ОТГ Харківщини. Усі вони зайняли сходинки в першій половині: Зачепилівська – 27, Коломацька – 34, Старосалтівська – 93, Малинівська – 98, Оскільська – 106.

З-поміж 87 громад з населенням понад 15 тисяч осіб лідером серед харківських представників є Нововодолазька ОТГ – 7 місце в рейтингу. Золочівська та Мереф’янська громади посіли відповідно 18 та 38 місця в цій групі.

Серед громад з населенням від 10 до 15 тисяч населення харківським лідером є Роганська ОТГ – 10 місце серед 103 громад України. Малоданилівська громада посіла 32 місце, а Чкаловська – 36.

– Усі громади, що є сьогодні на Харківщині, – спроможні. Рейтинг, розроблений Центральним офісом реформ при Мінрегіоні, продемонстрував безперечний поступ наших громад у нарощенні фінансового потенціалу, – прокоментувала результати рейтингу радник з питань місцевих фінансів Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування Марина Гончаренко. – В економічному плані об’єднання дуже вигідне. По-перше, збільшується фінансовий ресурс, по-друге, громади самостійно вирішують, на що саме спрямовувати кошти. Практика показує, що ОТГ більш ефективно управляють своїми видатками.

Як приклад експертка наводить Коломацьку ОТГ, на території якої немає великих видобувних підприємств, але за рахунок ефективного менеджменту громада налагодила сплату місцевих податків (плата за землю, нерухомість, єдиний податок тощо) і зробила свій бюджет реверсним.

Наразі на Харківщині тільки три об’єднані громади, які мають реверс у своїх бюджетах – Наталинська (+21 мільйон гривень), Роганська (+4 мільйони гривень) і Коломацька (+400 тисяч гривень), усі інші або мають нульовий показник, або отримують дотацію.

Усього ж минулого року ОТГ Харківщини заробили 689,5 мільйона гривень. Зазначена цифра є показником власних доходів об’єднаних громад, які у процентному співвідношенні перевищили попередні планові показники на 26,8 %. За результатами виконання бюджетів у 2018 році питома вага власних ресурсів у доходах бюджетів ОТГ у середньому по області склала 55,2 %.

 У тему

Президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов:
– Для прискорення процесу об’єднання жодних законодавчих змін сьогодні не потрібно. Ми обмежені терміном проведення виборів в органи місцевого самоврядування – 2020 рік. До цього часу або рішення будуть прийняті в добровільному порядку, і ініціатива територіальних громад буде підтримана в Перспективному плані й відповідно будуть призначені вибори ЦВК. Або, якщо такі рішення не будуть прийняті до чергових виборів в органи місцевого самоврядування, то ЦВК, згідно з уже затвердженими перспективними планами, призначить їх під час чергових виборів.

Читайте також: 100 питань для розвитку Харківщини

Юлія Міронюк