Чому у Великобурлуцькому районі просять відкласти медреформу
Нагадаємо, з 1 квітня замість субвенції з держбюджету для закладів вторинної спеціалізованої, третинної високоспеціалізованої медичної допомоги має запрацювати нова система контрактування з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Однак у Великому Бурлуці просять відкласти реформування районних лікарень, а натомість до початку наступного року ввести перехідний етап.
Нова система контрактування з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) передбачає, що НСЗУ закуповуватиме конкретні медичні послуги в закладу. Усього лікарні можуть укласти контракт зі службою за 27 пакетами послуг. Проте, аби отримати можливість працювати за тим чи іншим пакетом, лікарні мають відповідати певним критеріям щодо наявності медичних кадрів, обладнання, а також кількості наданої послуги пацієнтам.
За словами голови Великобурлуцької райради Олександри Жиліної, сьогодні в районі розглядають найбільш вигідний і найменш болючий варіант, який має зберегти місцеву районну лікарню.
– Закриття лікарні ми не можемо допустити. Найближчі медзаклади, які можуть надавати послуги вторинної медицини, розташовані у Вовчанську та Куп’янську. Проте, ні з першого, ні з другого міста дорожнього покриття до Великобурлуцького району взагалі немає, – розповіла вона.
Один з варіантів, які допоможуть все ж не закривати районну лікарню, – укладення договору з НСЗУ за трьома напрямами, серед яких – первинна медична допомога, мамографія та стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій.
Читайте також: Медреформа на Харківщині: чому лікарням області може не вистачити коштів
Не вистачає лікаря-анестезіолога
Саме останній пакет, який передбачає стаціонарну допомогу дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій, – найголовніший для Великобурлуцької ЦРЛ, адже тоді наявні відділення продовжать роботу, хоча і в іншому вигляді. Так, приміром, зміни торкнуться хірургічного відділення, каже медичний директор Великобурлуцької ЦРЛ Сергій Юр’єв. Відповідно до вимог НСЗУ, аби відділення продовжило повноцінну роботу (відповідно до пакета «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах»), потрібні щонайменше чотири хірурги та чотири анестезіологи.
– Такої кількості лікарів у нас ніколи не було, тому надавати послуги ми не зможемо. Але, аби не закривати хірургічне відділення повністю, ми маємо надію на контрактування з НСЗУ відповідно до пакета, який передбачає стаціонарну допомогу дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій. Тоді ми зможемо надавати стаціонарну допомогу за хірургічними, терапевтичними, неврологічними напрямами та педіатрією, – розповів медичний директор.
Для цього у Великобурлуцькій ЦРЛ мають розв’язати два проблемні питання. Одне з них уже майже вдалося унормувати. Воно стосується наявності бактеріологічної лабораторії. Аби запустити повноцінну лабораторію в медзакладі, необхідний час і фінансові ресурси, тому в лікарні вирішили укласти договір з Вовчанською міжрайонною філією Харківського обласного лабораторного центру, щоб отримувати ці послуги від місцевої лабораторії.
– Інше питання – наявність ще одного лікаря-анестезіолога. Лікар-анестезіолог у нас є, проте в нього закінчилася сертифікація, яку необхідно поновити, – розповів Сергій Юр’єв.
Саме тому місцеві ради Великобурлуччини звернулися з листом до очільниці МОЗу Зоряни Скалецької з проханням запровадити перехідний період для переведення закладів охорони здоров’я вторинної ланки в сільській місцевості на роботу в нових умовах. На думку представників місцевих рад, другий етап медреформи має стартувати з 1 січня 2021 року, а до того заклади мають фінансуватися з державного бюджету на рівні субвенції за 2018 рік.
– За час перехідного періоду ми би встигли сертифікувати лікаря-анестезіолога, навчання якого триватиме дев’ять місяців, а також повністю забезпечити комп’ютерною та іншою технікою медзаклади. На це маємо намір спрямувати 200–300 тисяч гривень, – додала очільниця Великобурлуцької райради.
Читайте також: Протести й листи до Президента: чим лякає медиків Харківщини другий етап реформи
Побоюються скорочень
Проте навіть за умови, що Великобурлуцька ЦРЛ отримає дозвіл на обслуговування жителів району за трьома пакетами послуг, ніхто не знає, яке фінансування отримає заклад. Тому в районі припускають можливість скорочення кадрів. Так, за словами Олександри Жиліної, під загрозою звільнення – медсестри та працівники господарської частини.
– За попередніми підрахунками, під скорочення можуть потрапити близько 40 працівників. 16 з них – пенсіонери, – розповіла вона.
А от власне лікарів скорочення навряд чи торкнеться, адже в сільській місцевості їх і так бракує. Аби молоді медики поверталися в сільську місцевість, у районі навіть прийняли відповідну програму, яка допомогла знайти лікаркудерматолога.
– Відповідно до цієї програми, молодим медикам, які укладають контракт з нашою лікарнею, з районного бюджету виплачуємо 10 мінімальних заробітних плат – так звані підйомні. Також частково компенсуємо вартість найманого житла, – розповіла очільниця райради.
Читайте також: Муніципалітети, округи, області — як пропонується змінити Конституцію України
Необхідно 25 мільйонів гривень
У Великому Бурлуці прораховують й інші варіанти подальшої роботи лікарні поза контрактом з НСЗУ. Нагадаємо, за умови, якщо лікарні не укладуть контракти з Нацслужбою здоров’я, фінансувати їх мають власники, тобто місцеві ради. Так, за словами Олександри Жиліної, загалом, аби утримувати чотири відділення, до закінчення року необхідно близько 25 мільйонів гривень.
– Звичайно, фінансувати з районного бюджету лікарню ми не зможемо, адже загальний бюджет у цьому році всього очікуємо на рівні 40 мільйонів гривень. З вільних коштів є близько 8 мільйонів гривень, але з них ми маємо виділяти гроші на освіту та первинну медичну ланку, яку необхідно дофінансовувати, бо контрактування НСЗУ передбачає тільки заробітні плати для лікарів, – пояснила Олександра Жиліна.
За її інформацією, районна адміністрація відправила всю необхідну фінансову інформацію щодо утримання лікарні до Госпітальної ради, перше засідання якої відбулося позавчора, 25 лютого.
– Нещодавно ми отримали листа від облдержадміністрації, в якому йшлося про те, що власники лікарень мають повідомити суму, якої не вистачає на утримання закладів. Цю цифру ми подали на розгляд Госпітальної ради, створеної в області. Яку суму отримаємо та чи отримаємо взагалі, дізнаємося після сесії Харківської обласної ради, яка має відбутися 27 лютого, – додала очільниця райради.