ТОП-5 ідей, як змінити місцевий музей

Нова місія

Завдяки перемозі Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова у партнерстві з Харківською обласною радою у грантовому конкурсі від Українського культурного фонду (це державна установа, створена два роки тому задля «сприяння розвитку національної культури та мистецтва, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, інтеграції української культури у світовий культурний простір»), 23 липня в області стартував проект «Азимут культурного розвитку». Він фінансується частково за рахунок державного бюджету (545 000 гривень) і обласного бюджету (100 000 гривень). Триватиме проект до жовтня. Минулого тижня музейники та координатори проекту розповіли, що вже вдалося напрацювати. Якщо все вдасться, на жителів області та харків’ян чекають нові враження від традиційних походів до музеїв.

Як пояснює заступниця керівника проекту «Азимут культурного розвитку», завідувачка відділом науково-експозиційної роботи Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова Оксана Желтобродова, нова місія музею в тому, що він може бути і інформаційним центром, і центром для спілкування, бути партнером місцевої громади в плані пошуку історичних і крає­знавчих рішень для заходів.

Нагадаємо, учасниками проекту з 23 історико-краєзнавчих закладів Харківщини стали 15. З них п’ять визначено переможцями. Вони презентують свої пілотні проекти у вересні, а поки що трохи піднімемо завісу.

Отже, Люботинський крає­знавчий музей запропонував ідею створення музею-хабу. Як розповіла «СК» Оксана Желтобродова, оскільки музей розташований у будинку місцевої бібліотеки і заклади давно співпрацюють, з’явилася ідея об’єднання зусиль.

– Хаб – це місце взаємодії музею і решти культурних закладів міста. На його базі будуть організовуватися дозвілля в культурному й туристичному напрямах. Зараз культурно-дозвіллєві проекти люботинського музею спрямовані в основному на дітей, але згодом буде розширення і залучення різновікової аудиторії, – пояснила пані Оксана.

Образ хліба  і музейна педагогіка

Сахновщинський районний історико-краєзнавчий музей удосконалює свою роботу і представляє себе як музей хліба і хліборобства. А ще популяризуватиме власну ідентичність завдяки збереженим українським обрядовим пісням. Вони на Сахновщині передаються з роду в рід. Так само, як і стародавні рецепти хліба.

– У Сахновщині навіть є декілька жінок, яких занесено до нематеріальної спадщини району завдяки авторству унікальної рецептури коровайного хліба, – розповідає далі кураторка проекту. – Музей представить виставку, на якій показуватиме цінність хліба як символу і голодомору, і колективізації, і млинарства. Це нове осмислення символу хліба, яке музейники можуть показати навіть через один образ чи експонат.

Ідею музею як початку туристичного маршруту Слобожанщиною втілюватимуть у Валківському краєзнавчому музеї.

– Наразі Валки пропонують туристичний маршрут з археологічним підтекстом, адже на цій території були перші поселення, там і зараз проводяться розкопки, тут також торкнуться питань германців на нашій території, – прокоментувала Оксана Желтобродова.

А от в Ізюмському краєзнавчому музеї ім. М. В. Сібільова розвиватимуть музейну педагогіку.

– Саме тут звучатимуть більшою мірою питання інклюзії, міжсумісницьких навчальних практик: «школа-музей-студентство». Наразі мало практикується, коли в музеях з’являються елементи роботи дитячих садків, початкової школи. Тому тут хочуть зробити акцент на залучення до музею саме дитячої аудиторії, – пояснила кураторка.

Акцент на етніку хоче зробити ще один переможець проекту – Первомайський краєзнавчий музей.

Авторка проекту-переможця в. о. директора Первомайського краєзнавчого музею Інга Задорожна розповіла, що на наступний рік готують мультимедійну виставку, велопробіг та історичний фестиваль.

– На виставці ми представимо нашу культурну пам’ять: перше основне заселення території сучасної Первомайщини, Дике Поле, Муравський шлях, початок будівництва української оборонної лінії, рід засновників династії Лихачових. Усе це буде візуалізовано за допомогою 3D-голограм, що допоможе занурити людей в історію. Велопробіг для нашого міста є традиційним, його проведемо фортецями української оборонної лінії, – поділилася планами Інга Задорожна. – А ще підготуємо історичний фестиваль, якого ще не було в Україні (попередня назва – «History Fest»).

Він проходитиме між двома фортецями й базуватиметься на тандемі двох культур – нашої і татарської. З історії ми знаємо про протистояння між нашими народами, а ми покажемо зовсім інший формат відносин. Таким чином, ми хочемо, щоб Первомайський з’явився на туристичній карті області і країни.

Одна зі збережених фортець Української лінії на Первомайщині. Фото: tech-dancer.livejournal.com

Харків поїде у громади

За словами Оксани Желтобродової, переможцями обрано п’ятьох, однак проекти решти десяти учасників – під контро­лем кураторів проектів, і вони також можуть бути реалізовані в майбутньому. Так, до прикладу, у Балаклії є ідея створити музей репресованого українського письменника, уродженця Балак­лії Миколи Дукина.

– Уже сьогодні ми шукаємо можливості для реалізації всіх проектів, – розповіла начальниця управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад, міжнародних зв’язків Харківської обласної ради Олена Кулик. – Різні організації, такі як Український культурний фонд та інші, надають фінансування, є грантові проекти від ЄС, обласний конкурс розвитку територіальних громад «Разом в майбутнє» з бюджетом у 300 000 гривень на один проект. Та й не виключено, що самі громади, побачивши вигідність проектів, зможуть профінансувати їх. Ми очікуємо, що музеї Харківщини стануть обличчями громад, осередками для культурного розвитку місцевості. Ми вдячні Харківському історичному музею, який став методичним центром з розвитку місцевих музеїв. Це приклад того, як комунальне підприємство може брати участь у проектах з розвитку громад.


Як пояснила Олена Кулик (на фото перша праворуч), особливість цього проекту в тому, що в ньому беруть участь не тільки музейники, а й представники управлінь культури районних державних адмініст­рацій, представники органів самоврядування. Над розвитком музейної справи в районах працюють командою.

– Музеї, які залишилися на місцях, заморожені, вони фактично не розвиваються. Музейники на місцях намагаються зробити їх привабливішими, але їм не вистачає сучасних знань, наприклад, як працювати в соціальних мережах і популяризувати свій музей там. Ще одне, що ми побачили на місцях – вони герої-одинаки. У більшості випадків місцеві органи влади мало залучені у процес перетворень таких закладів. Ми ж хочемо добитися взаємодії та залученості у процес органів місцевого самоврядування, адже в умовах децентралізації і ресурси, і повноваження передаються територіальним громадам, створюються команди з впровадження проектів, – пояснила Олена Кулик. – У людей, які живуть у сільській території, також є потреба проводити свої вихідні цікаво і змістовно. Місцевий музей може взяти на себе цю роль і стати таким осередком, неповторним й унікальним. Це приверне увагу не тільки місцевих, а й харків’ян, які їхатимуть до громади.

По темі: Бренд для громади: на Харківщині збираються осучаснити 15 музеїв