Прибулець із сусідньої вулиці.Таємничий скульптор прикрашає Харків гуманоїдами

Милі створіння

На сьогодні вже понад сотня робіт Ванадія висить на стінах будинків і на парканах Харкова. Більшість статуеток – 40-сантиметрові фігурки інопланетних істот з гіпсу, які важать до кілограма. На кожній з них двомовний напис «Ми прибули з миром» – українською та «інопланетною», порядковий номер і псевдонім автора «Ванадій».

Люди їх фотографують і викладають в Інтернет із запитаннями, що це за фігурки, що вони означають та навіщо вони тут узагалі? Але ці всі запитання так і залишаються без відповідей. Автор вважає за краще, щоб люди самостійно розміркували над ними та вкладали у статуетки власний смисл. А анонімність лише приносить автору та його творінням більшої популярності.

На інтерв’ю Ванадій погоджується залюбки, однак не хоче, щоб його фотографували, називали справжнє ім’я, вік чи основну діяльність, а також описували його зовнішність.

– Я вважаю, що в даному разі інкогніто – це важливо. Тут же завдання не прославитися особистості, а створити, так би мовити, міську легенду. Певна невідомість повинна бути для того, щоб привернути увагу і збільшити цінність самих об’єктів, а не художника, – пояснює Ванадій.

Його перша загадкова статуетка з’явилася в Харкові півроку тому, у березні. Її було присвячено героям Небесної сотні, і з’явилася вона на одному з будинків однойменної площі. Це була фігурка хлопця з крилами, який кидає «коктейль Молотова», з написом Heaven`s hundred heroes (Герої Небесної Сотні)на статуетці.
Автор розповідає, що хотів таким чином облагородити площу.

А за кілька місяців харків’яни почали знаходити на стінах міста й інші скульптури, але вже схожі на інопланетян. Їх автор зображує з посмішками, щоб зробити добрішими. Ванадій розповідає, що це початок його серії міфічних персонажів «Атланти і каріатиди», до яких увійшли два види гуманоїдів та бог Ярило. Однак, за задумом, у серії мали були бути ще й пірати, гноми, клоуни.

– Інопланетяни – вони перші з цієї серії, і вони всім дуже сподобалися, милі створіння вийшли, мене навіть хуліганом не назвали. Що стосується Ярила – це старослов’янський бог, бог родючості, багатства, весняного сонця, тепла. Він є аналогом Діоніса і зроблений на противагу давньоримським і давньогрецьким містичним персонажам, яких дуже багато в Харкові. Я цим почав займатися, щоб підвищити планку харківського стрит-арту (Вуличного мистецтва. – Ред.), – розповідає Ванадій.

Який же вигляд повинен мати старослов’янський бог, скульптор прочитав в Інтернеті, де й знайшов так звану мову інопланетян. Однак власне образи персонажів Ванадій придумує самостійно, митець не бере готові типажі з фільмів або кимось уже змальовані, над кожною деталлю довго розмірковує та ретельно її продумує.

Фігурки він спочатку ліпить з пластиліну, потім виріб заливає силіконом, а вже в силікон – гіпс, матеріал, з якого і створено остаточний варіант виробу. Після цього Ванадій фарбує фігурки в різні кольори – зелений, рожевий, синій. На сьогодні вже більше ніж сотня інопланетян «розмістилася» у Харкові, переважно в центрі міста.
– Останній гуманоїд, якого я повісив, був номером 122. Вони всі пронумеровані, щоб я міг знати, скільки вже їх зробив, – розповідає Ванадій.

 

Патріотичний інопланетянин

На цей День незалежності Ванадій подарував харків’янам святкового гуманоїда. На вулиці Пушкінській, у провулку Костюринскому, неподалік від пам’ятника Бекетову та напроти Центру культури Київського району до свята скульптор повісив чотири фігурки, вбрані у вишиванки та прикрашені віночками з квітів і трав.
– Ідея у мене виникла, коли в Інтернеті побачив, як хтось зробив фото, встромивши цьому персонажу сигарету. У мене одразу виникла асоціація з брюссельським хлопчиком, що міняє імідж до різних свят. Я подумав: чому б звичайному харківському гуманоїду не стати таким символом у нас? – згадує Ванадій.
На сьогодні він уже готує новий свій персонаж. Однак хто з’явиться на будівлях Харкова наступним, поки що втаємничує, хоче зробити сюрприз.

– Можу сказати лише, що наступна робота відрізняється тим, що складається з кількох частин, і в деяких місцях з’являться лише її фрагменти, – тримає інтригу скульптор.

Хоча Ванадія і вважають вуличним митцем, які, на перший погляд, обходять будь-які правила, та харківській таємничий скульптор завжди керується кількома принципами у своїй творчості. По-перше, його виріб має прикрашати будівлю, а не псувати її. А по-друге, автор не кріпить статуетки на пам’ятках архітектури. Митець свої вироби залишає лише на будівлях, які пошкоджені та, на погляд Ванадія, справляють враження пустих і нецікавих.

Митцю вже давно хотілося, щоб вуличне мистецтво в місті було представлено не лише настінними малюнками, а й скульптурами.

– Я все своє життя займаюся творчістю. Я малюю картини, але вони дуже швидко перестають мені подобається – весь час здається, що малюю я погано. Але я брав участь у різних харківських і всеукраїнських виставках, мої картини купували, а деякі з них виїжджали навіть за кордон. Що стосується декоративно-прикладного мистецтва, то в мене це виходить набагато краще,  – пояснює Ванадій.

Інопланетяни вже з’явилися і в інших містах України – у Тернополі, Херсоні, Запоріжжі. Деякі з них Ванадій кріпить самостійно, коли подорожує. А деякі прибульці подорожують з друзями автора – от, приміром, один гуманоїд поїхав у Сан-Франциско в сумці друга скульптура.

Часто фігурки намагаються вкрасти, автор уже придумав особливий метод кріплення, завдяки якому скульптуру неможливо відідрати, хіба що частинами. Є випадки, коли Ванадій повертався і кріпив гуманоїда знову, але це буває дуже рідко – лише тоді, коли фігурка призначена для цього місця. Такий випадок був з фігуркою на трансформаторній будці на проспекті Гагаріна.

«Якщо мене побачать – здивуються»

Ванадій каже: думав, що фігурки зніматимуть комунальники, однак виявилося, що його прибульці потерпають лише від харківських вандалів, які їх розбивають, видряпують очі або просто крадуть.

– Якщо мені хтось із цих людей попадеться, то він буде дуже здивований. Не думаю, що він очікує побачити мене, бо ж довкола мене ходить багато міфів, думають, що я якийсь маленький та щуплий школяр, – сміється художник.

Щодо псевдоніма Ванадій, то його скульптор обирав задовго до того, як почав займатися вуличним мистецтвом. Якось він намагався зареєструватися в комп’ютерній грі й шукав собі нік, і весь час йому вибивало «користувач зареєстрований». Поруч тоді був друг художника, який взяв урешті-решт першу енциклопедію, що потрапила йому до рук, відкрив і сказав: «Ванадій».

Митець каже, що розкривати себе поки не збирається. Сучасному скульптору анонімність абсолютно не заважає ні у продажі робіт, ні у виставковій діяльності.

– Ви розумієте, що ви – невідомі, з одного боку, і водночас – відомі, – ділиться Ванадій. – Ви спостерігаєте збоку, як люди захоплюються вашими роботами або ж обурюються, розбивають та крадуть їх, і тим самим тішите себе, бо ваша творчість чіпляє глядача.

Аліна Курлович