Як садити картоплю, щоб добре вродила
Дехто, пророщуючи картоплю на посадку, обламує перші паростки, щоб швидше прокинулися інші. Робити цього не потрібно, адже деякі сорти після обламування взагалі не проростають. Замість цього можна обробити бульби стимуляторами росту.
Задля економії посівного матеріалу часто розрізають великі бульби на кілька частин. І це теж неправильно. У холодному й вологому ґрунті (а весна все ж таки — непередбачувана пора року) різана картопля може загнити. А якщо вже доводиться економити, то картоплю треба ділити на частини хоча б днів за десять до висаджування, щоб зрізи встигли підсохнути й покритися захисним «корковим» шаром.
Картопля любить «дихати», тому її не можна садити глибоко. Якщо ґрунт важкий, то бульба має лежати на глибині близько 5 см, якщо легкий — то її можна заглибити на 8 см. Закапувати, як багато хто робить, на глибину штика — велика помилка. Кисню там менше, бульба довше проростає, а чим швидше зійде картопля — тим більшим буде врожай. Якщо картоплю доводиться садити на болотистій ділянці, де вода виходить майже на поверхню ґрунту, краще взагалі не заглиблювати бульби в землю. Їх тоді треба класти на розпушений ґрунт і зверху засипати торфом на 5–7 см. Але слід пам’ятати, що торф — кисле середовище, тому рекомендується змішати його із золою.
Чим вищою буде температура ґрунту на першому етапі, тим краще. Щоб земля прогрілася, прикрийте грядки з посадками чорною плівкою, а коли з’являться сходи, замініть її прозорою. Фахівці стверджують, що, зробивши це, можна отримати урожай на три тижні раніше, ніж зазвичай.
Спробуйте посадити в одну лунку з картоплею квасоля або горох. Бобові використовують стебло картоплі як опору, ростуть вільно, не затінюючи її і не займаючи зайвої площі. До того ж на коренях гороху і квасолі розвиваються невеликі бульби, у них «працюють» бактерії, які фіксують і переводять у засвоювану для рослин форму азот з повітря. Відбувається збагачення ґрунту азотом, що дуже благотворно для картоплі. Отже, з однієї ділянки збираються врожаї двох-трьох культур, а ґрунт не тільки не виснажується, а й збагачується азотом.
У лунку під час садіння додають також: перегній (100 г), курячий послід (розвести водою 1:10, на лунку — не більш ніж 1 л розчину), деревну золу (150 г), компост.
Фото: volyngid.com
Дехто запевняє, що підвищити врожайність картоплі допоможе звичайнісінька виполота трава. Потрібно викласти її в лунку, покласти зверху бульбу і прикривати її знову тією самою травою, а потім уже засипати землею. Зустрічаються ще екзотичніші поради — додавати в лунку шматочки риби, приміром, але такі варіації на тему «неперепрілий компост», мабуть, надто спірні, щоб їх упевнено рекомендувати.
І ще: з органічним підживленням узагалі слід діяти за принципом «краще менше, ніж забагато». Адже надмір будь-якої органіки призводить до того, що внутрішні тканини бульби не встигають за збільшенням її розмірів, і вона буде великою, але з пустотами всередині. А надлишок азоту з органіки обумовить активний ріст бадилля на шкоду розвитку бульб.