Повітряна тривога: як заспокоїти дитину

Боятися того, що насправді лякає, – нормально. До того ж діти орієнтуються на реакцію дорослих: як вони пояснюють те, що відбувається, які дії пропонуть. Тому дорослі мають знати, як діяти у таких ситуаціях. Тож нижче – поради від Світлани Ройз.

Як заспокоїти дитину під час гучних звуків сирени чи вибухів

Щоб допомогти дитині впоратися зі страхом і навчити її реагувати на гучні звуки, чи то сирени, чи гуркоту, психологиня радить діяти за таким алгоритмом:

1. Нормалізація. Дорослий фіксує і пояснює дитині ситуацію: я бачу, що ти боїшся. Так, це дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують.

2. Підтримка. Важливо дати дитині сигнал про підтримку: я з тобою і буду з тобою весь час. А далі – запропонувати дію: хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку? Безпорадність – травматична, тому дитина має відчувати, що може вплинути на щось: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки – це надаватиме їй відчуття своєї сили.

3. Завершення. Після того, як загроза минула, слід обов’язково наголосити на цьому. Скажіть дитині: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались». 

Закцентуйте увагу дитини на її силі. Можна сказати, що пишаєтесь її стійкістю і тим, як вона піклувалася про свою іграшку, молодшого брата чи сестру, про себе саму, чітко виконувала ваші вказівки тощо.   

Можна пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю те, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує із себе всю воду.

Далі «будуйте» місток до наступних дій: для цього запитайте в дитини про те, що будете робити далі, коли вийдете з укриття.

Як зняти напруження від гучних звуків

Світлана Ройз також порадила кілька прийомів, які допоможуть відволіктися та знизити напруження, повʼязане з гучними звуками. Використовуйте їх відповідно до ситуації, можливостей та уподобань дитини. Тож ви можете запропонувати дитині:

– співати пісні;
 – послухати аудіоказку в навушниках;
  – на кожну сирену промовляти дражнилки на російську армію – ці знецінювання і прояв вербальної агресії (дозволені батьками) допомагають дітям відкорегувати емоції;
   – помасажувати вуха, адже ми робимо масаж вух слонику, та простукати зону за вухами;
    – застосувати дихальні практики з гучним видихом (можна робити видих з відкритим ротом);
    – пограти в слоника, який обмахується вухами: прикласти долоні до вух – і відкривати та закривати їх;
    – пограти в «комах» – одну з «псевдоагресивних» ігор: уявити, що в приміщенні багато комарів, і ловити їх, плескаючи гучно в долоні, але не торкаючись інших гравців, а біля них;
    – викликати позіхання: провести пальцями від козелка вуха до щелепного суглоба і запропонувати дитині позіхати;
    – смоктати льодяник, сухофрукт або жувати жувальну цукерку чи гумку;
    – якщо дозволяють обставини – пускати мильні бульбашки, щоб стимулювати потужний видих.

Мовою цифр
За попередніми прогнозами МОЗ, через вплив війни психологічної підтримки потребуватимуть близько 15 млн українців, серед яких і діти.