Як зарахувати трудовий стаж, якщо працюєш без оформлення

Про умови вирішення цього болючого для багатьох людей питання розповідає директор Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Дмитро Перепелиця.

Він насамперед підкреслив, що, коли трудовий договір між сторонами не укладений, трудові відносини фактично не закріплено – тобто правовідносини відсутні. «У разі виконання особою трудових обов’язків (фактичного перебування в трудових відносинах) і небажання роботодавця оформити ці трудові відносини належним чином, людина змушена доводити факт перебування з конкретним роботодавцем у трудових відносинах. Зробити це можна як у позасудовому, так і в судовому порядку», – пояснює юрист.

Читайте також: Придивіться до печатки: як шахраї підробляють документи на землю

Щоб підтвердити факт перебування в трудових правовідносинах у позасудовому порядку, потрібно:

1. Спробувати «переговори» – якщо стоїть питання виплати зарплати за фактично відпрацьований період, і після оплати особа припиняє відносини з роботодавцем. Проте особа повинна пам’ятати, що офіційне працевлаштування гарантує працівнику сплату роботодавцем внеску на обов’язкове соціальне страхування, запис у трудовій книжці, який підтверджує трудовий стаж, перебування на конкретній посаді.
2. Якщо не вийшло, звернутися одночасно із заявами до Управління держпраці України та Державної податкової служби України, зокрема через відкриті електронні реєстри даних органів за допомогою електронно-цифрового підпису, скориставшись доступом до мережі Інтернет.

Щоб установити факт перебування в трудових правовідносинах у судовому порядку, людина має право звернутися до суду за місцем її проживання (реєстрації місця проживання) із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення – тобто в даному випадку факту трудових відносин.

Дмитро Перепелиця підкреслює, що, звертаючись до суду з відповідною заявою, необхідно зазначити:

• який факт заявник просить установити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт (такими доказами можуть бути наказ про прийняття на роботу, наказ про звільнення, накази про здійснення трудової діяльності, довідки про нарахування та виплату заробітної плати, допущення працівника до роботи, виконання трудової функції та обсягу робіт, ознайомлення його з правилами внутрішнього трудового розпорядку, показання свідків тощо).

Судовий збір за подання заяви до суду про встановлення факту трудових відносин складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пам’ятайте: роботодавці несуть відповідальність за неофіційне працевлаштування працівників.

Відповідно до ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

Відповідно до ст. 41 КУпАП, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства встановлено накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.