Знищена краса. Палац праці у Харкові

Преображення Харкова в адміністративно-культурний центр слобожанської землі в XIX столітті підняло вартість землі на перетині двох центральних міських площ (Торгової і Миколаївської) до захмарних висот. Дворовими місцями тут володіли одні з найбільш заможних городян.

У кінці XIX століття в боротьбу за привабливу землю в самому серці слобожанської столиці вступила найбільша імперська страхова компанія «Росія», яка почала скуповувати дворові місця у кварталі Миколаївська – Торгова – Горяїновський. Станом на 1901 рік практично вся південна частина кварталу сумарною вартістю понад чверть мільйона рублів була у власності товариства.

На початку 1910-х «Росія» вирішила збільшити свої доходи в Харкові за допомогою будівництва величезного прибуткового будинку з фешенебельними апартаментами для заможних панів.

Як і всі заможні столичні багатії, «Росія» знехтувала послугами місцевих архітекторів, незважаючи на те, що в Харкові було чимало спеціалістів рівня імперії. Проект був замовлений пітерському архітекторові Іполіту Претро.

Син залізничного службовця, француза Жана Претро та шведки Жезефи Гренмарк, Іполіт Претро на той час був одним з найвідоміших архітекторів Північної Пальміри, на рахунку якого вже було більш ніж тридцять будівель, здебільшого «північного» модерну. Але цей будинок був зовсім в іншому стилі, вочевидь згідно зі смаками замовника. Залишки класичного модерну чудово та зі смаком поєднані з яскравим зразком неокласицизму.

Будівля являє собою трапецієподібний із заокругленими зовнішніми кутами замкнений шестиповерховий периметр з трьома внутрішніми дворами,  центральним фасадом якого звернений на схід. Витримані в неокласичному стилі фасади відрізняє ритмічний малюнок розташування декоративного оформлення: гладкі стіни першого ярусу, яскравий французький руст – другого і тонка рустовка з третього по шостий, причому кожен з останніх виділено віконним оформленням.

Багатство і могутність страхової компанії “Росія” були настільки великі, що грандіозний за харківськими мірками того часу проект був закінчений усього за два роки (офіційна дата відкриття 1916 рік).

Харків після остаточного встановлення влади червоних був оголошений столицею радянської України, а будівля прибуткового будинку в числі іншого – державною власністю. В його стінах під ім’ям «Палац праці» розмістилися державні установи, в тому числі Наркомат праці та Всеукраїнська рада профспілок. За минулі з моменту здобуття Україною незалежності десятиліття ця будівля діє в рамках тієї місії, яка була зумовлена їй від початку під надійним крилом Гермеса.

А нещасного Іполіта Претро було заарештовано 10 жовтня 1937 року. Комісією НКВС і Прокуратури СРСР 11 грудня 1937 року він був засуджений за статтею 58 КК РРФСР до вищої міри покарання і розстріляний 20 грудня 1937 року серед ста обвинувачених у так званій «справі РОВС».

Його творіння пережило Другу світову і не було пошкоджено німецькими фашистами. Але через вісімдесят років інші фашисти, з росії, нащадки енкаведистів, катів геніального архітектора Іполіта Претро, познущалися над його шедевром, як і над сотнями інших будівель Харкова.

Фото 2022 року - Василя Голосного