Знищена краса. Національний музей Григорія Сковороди в Харківській області
На спомин про друга
Хутір Пан-Іванівка (Іванівка, Іванівка Ольшанська) Рогозянської волості Богодухівського повіту Харківської губернії з 1732 року належав вільшанському сотникові Івану Ковалевському та його брату деркачівському сотнику Якову Ковалевському. Хутір мав 161 душу підданих. Названий він був за ім’ям свого засновника Івана Ковалевського.
Родина Ковалевських (а за часів козацтва предки мали прізвище Коваленко) тісно пов’язана з Пан-Іванівкою. Найвідомішим є Андрій Іванович Ковалевський, предводитель валківського дворянства в 1783–1786 роках у чині колезького асесора (а надалі – колезького радника), до речі – вітчим Василя Каразіна. Його дружиною була його ж кузина Варвара Яківна Ковалевська. Їх син, Петро Андрійович, був дуже освіченою людиною і разом з братом по матері Василем Назаровичем Каразіним (а Варвара Яківна була також у шлюбі і з героєм турецької війни Назаром Олександровичем (Караджи) Каразіним) доклали багато зусиль для створення Харківського університету.
Садовий одноповерховий будинок маєтку поміщиків Ковалевських споруджений у другій половині XVIII століття невідомим архітектором у класичному стилі. Скромний лаконічний фасад із двоколонним портиком, прямокутний щипець, руст асиметричного ризаліту – чудова пам’ятка садово-паркової архітектури поміщицької садиби більш ніж двохсотрічної давнини.
Колишній рязанський губернатор Михайло Ковалинський після смерті свого покровителя князя Потьомкіна потрапив в опалу і проживав у маєтку Хотетово за 25 верст на південь від Орла. Саме від нього з Хотетова після зустрічі, якій передувала 19-річна розлука, вирушив у 1794 році в останній путь до Пан-Іванівки його найближчий друг та учитель, мандрівник-філософ Григорій Савич Сковорода. Саме тут, у Пан-Іванівці, 28 жовтня 1794 року він знайшов свій останній спокій і був похований.
На спомин про великого філософа в Пан-Іванівці, що була перейменована в Сковородинівку, в будинку А. І. Ковалевського було створено Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди.
Було збережено могилу філософа – пам’ятку історії та монументального мистецтва; парк XVIII ст. з липовими алеями – пам’ятку садово-паркового мистецтва; улюблені місця Г. С. Сковороди: 700-літній дуб та криницю, пам’ятник мислителеві (1972 р. робота Івана Кавалеридзе), будівлі поміщицької контори XIX ст. (на підмурках кінця XVIII ст.) та комори (амбара) XIX ст.
А на могилі викарбували його знамениті слова: «Світ ловив мене, та не спіймав».
Здавалося, світ втомився й дав українському філософу спокій. Аж ні.
Били в серце українців
У грудні цього року виповнюється 300 років з дня народження видатного філософа і поета Григорія Сковороди. А 50 років тому, під час підготовки до святкування 250-річчя, готувалися до відкриття музею нашого земляка в селі Сковородинівка. Як та де збирали експонати для майбутнього музею – писала наша газета, тоді ще «Соціалістична Харківщина», в січні 1972 року.
Збирали експонати, як то кажуть, всім миром. І Музей став справді народним надбанням не тільки Харківщини, але й всієї України. І цей об’єкт культурної спадщини було зруйновано рашистами.
Національний музей Григорія Сковороди було знищено прямим попаданням російської ракети. Російські війська здійснили обстріл 6 травня о 23-й годині за місцевим часом. Снаряд влетів під дах будівлі, спалахнула пожежа. Вогонь майже знищив усі приміщення музею.
Директорка музею Сковороди Наталія Мицай прокоментувала це варварство так: «300 років Сковороді. Вони знали, що ми це цінимо. І вони взяли і зруйнували… Вивезти дітей у Росію, знищити їх пам’ять про Україну – це їхнє завдання».
Сковородинівка розташована за 50 кілометрів від Харкова, далеко від існуючої лінії фронту. Для розміщення там військових, техніки чи обладнання об’єктів немає ані сенсу, ані умов.
А що далі?
На варварські дії загарбників відреагував Президент України Володимир Зеленський: «Російська армія витратила ракету, щоб знищити музей Григорія Сковороди в Харківській області. Ракету, щоб знищити музей.
Музей філософа та поета, який жив у XVІІІ столітті. Який учив людей того, що таке справжнє християнське ставлення до життя і як людині пізнати себе. Що ж, схоже, що це страшна небезпека для сучасної росії – і музеї, і християнське ставлення до життя, і пізнання людьми себе.
Кожного дня в цій війні російська армія робить таке, що слів немає. Але кожного наступного дня вона робить щось таке, що відчуваєш це по-новому.
Прицільні ракетні удари по музеях – це навіть не кожен терорист додумається. Але ось така армія воює проти нас. От це вони хочуть принести і в інші європейські країни».
До речі, станом на 25 квітня ЮНЕСКО підтверджувало знищення або пошкодження 110 об’єктів культури України. Наразі Міністерство культури та інформаційної політики України нараховує 242 воєнні злочини Росії проти культурної спадщини України. Станом на сьогодні таких злочинів побільшало…
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко: «Сковородинівка розташована віддалено від інших сіл та об’єктів інфраструктури, навколо практично поля. У мене немає сумнівів, що били спеціально по Сковороді. Він сам колись казав: «Не братайтеся з тими, хто зло ховає». Це свідчення того, що це свідома ідеологічна акція. Вони ж Сковороду називали ледь не першим російським філософом. Там неподалік і могила Сковороди. Вони фактично били в саме серце українського філософа, били в рік 300-річчя.
...Тепер доведеться спочатку визначити, зафіксувати склад злочину. Ми обов’язково це будемо робити з міжнародними фахівцями. Це ми так просто не залишимо, направимо відповідні листи до міжнародної спільноти, в ЮНЕСКО, бо це практично свідоме влучання в те, проти чого начебто воює путін – проти української ідентичності».
Голова ХОВА Олег Синєгубов: «Цього року з дня народження великого філософа минає 300 років. Окупанти можуть знищити музей, де останні роки життя творив Григорій Сковорода і де був похований. Але вони не знищать пам’ять та наші цінності!
...Це пам’ятка культурної спадщини, і ми мали відновлювати її цього року в рамках президентської програми. Це весь комплекс. І, на жаль, не лишилося від нього фактично нічого. Проте, все одно ми все це відновлюватимемо».
Андрій Парамонов, краєзнавець і журналіст, директор приватного музею міської садиби: «...Я вів би розмову про те, щоб повністю зробити музейну експозицію в основному будинку, який і був побудований наприкінці XVIII століття Андрієм Івановичем Ковалевським і де бував Григорій Савич Сковорода. Тим більше, що там шикарні підвальні приміщення. Ви коли туди потрапляєте, одразу бачите, що це старовинне місце». На думку Парамонова, на території маєтку необхідно провести археологічні розкопки.
Наостанок приведемо слова, які свого часу сказав видатний філософ російській цариці: «Мені сопілка і вівця дорожчі царського вінця».
Читайте також:
Знищена краса. Меморіал на горі Кременець в Ізюмі
Читайте також:
Знищена краса: церква Різдва Пресвятої Богородиці в Дергачах
Читайте також:
Знищена краса. Історія Будинку рад у Харкові
ХНАТОБ відкрив віртуальний музей для збереження архіву під час обстрілів Харкова
У Золочівській громаді з’явиться нова туристична екостежка
Ніч Музеїв 2024: у Харкові відбудеться презентація проекту «Іменем Міста»
Харківські музеї під час війни: як рятували унікальні колекції