Рекорди Харківського історичного музею
Він був заснований у буремному 1920-му, пережив пожежі, бомбардування та пограбування в роки Другої світової, складні 90-ті з переїздом у нове, тісніше, приміщення, але це не зупинило його розвиток. Ювіляр, не зважаючи на поважний вік, бадьорий, веселий та готовий невпинно рухатися вперед.
Наш музей – один з найбільших в Україні. В його фондах зберігається 338 тисяч 590 експонатів (до речі, після Другої світової їх було всього 8 тисяч). Але зараз відвідувачі можуть побачити тільки 3 % з них у постійній експозиції – навіть таке велике приміщення, як будівля колишнього ломбарду, виявилась замалою для великої колекції Харківського історичного.
До свого ювілею музейники приготували такі сюрпризи для відвідувачів, що перші три дні після відкриття оновленої експозиції люди до музею стояли у великих чергах, які тягнулися аж вулицею. Хтось зараз скаже: так, але це ж були дні безкоштовного відвідування. Але те, що за ці три дні до музею завітало 25 тисяч 400 людей, говорить не стільки про бажання музейників установити черговий рекорд, скільки про те, що музей цікавить і містян, і приїжджих. Щодо безкоштовного – то кожної третьої суботи місяця – безкоштовний вхід до всіх експозицій та виставок для багатодітних сімей, а кожної третьої середи місяця – для пенсіонерів.
Три дні після відкриття оновленої експозиції тут стояли величезні черги. Фото: kh.vgorode.ua
Музей готовий приймати не тільки «своїх», але й іноземних туристів, ідучі в ногу з часом: тут можна прослухати екскурсію за допомогою аудіогіду – трьома мовами (українська, російська, англійська). Всі, кого цікавить більш глибоке «занурення» в історію Слобожанщини, можуть взяти участь у інтерактивних заняттях та майстер-класах, музейних святах та квестах, навіть відвідати театралізовані екскурсії.
Від найдавніших експонатів епохи палеоліту (саме тут зберігається єдина на Харківщині пізньопалеолітична колекція) до сучасності, яка буквально вчора перетворилася на історію, – такими є рамки колекції музею, яку потрібно вивчити та достойно представити. Артефактів з прикметником «унікальний» тут стільки, що розповідь про нихбуде нескінченною; історія деяких нагадує справжній детектив. Ось, наприклад, знахідки археологічних експедицій XIX століття на території України – вони були вивезені, а потім, на початку 30-х років, повернуті нам рішенням спеціальної паритетної комісії з повернення культурних цінностей. Друге диво сталося, коли вони вціліли під бомбардуванням на станції Олексіївка Бєлгородської області під час евакуації музею: тоді загинув директор історичного музею і директор музею революції, які їхали в цьому складі, а музейні артефакти збирали бійці винищувального батальйону. Ось автопортрет нашого найкращого пейзажиста, співця Слобожанщини Сергія Васильківського. Він був придбаний музеєм у 1960 році у Харківському обласному відділенні художнього фонду УРСР за 1562 карбованці 50 коп.; раніше експонувався в музеї, але не друкувався у каталогах і, таким чином, не був введений у широкий науковий обіг. Сьогодні він є частиною оновленої експозиції.
А одним з найцінніших експонатів Харківського історичного музею вважається гетьманський прапор кінця XVII століття – таких у світі існує зараз усього три, два інші зберігаються в Стокгольмі та Москві. Цей прапор уособлював найвищу державну владу в козацькій державі. З ним пов’язана дуже цікава історія. Його виготовили у Палаті зброї московського Кремля за наказом Івана і Петра Олексійовичів та їх сестри правительки Софії для українського гетьмана Івана Самойловича, про що був зроблений відповідний напис на прапорі, але в липні 1687 року на козацькій раді на річці Коломак гетьманська булава була надана його наступнику генеральному осавулу Івану Мазепі. На прапорі, який на той час ще знаходився в роботі, потрібно було терміново змінити напис. Так і зробили: прапор з виправленими даними був наданий гетьману Івану Мазепі. Після програної Мазепою битви під Полтавою у 1709 році прапор опинився в руках його спадкоємця гетьмана Івана Скоропадського і в наступний період був наданий його наступникові гетьману Данилу Апостолу. Останній, з огляду на поганий стан прапора, надіслав «прапор Мазепи» у 1730 році до посольського приказу з проханням замінити його на новий – це була звичайна практика того часу. 31 травня 1731 року прапор був переданий до архіву і з того часу став предметом зберігання. У 1834 році прапор був переданий до Палати зброї московського Кремля, а у 1932 році за рішенням Паритетної комісії про обмін культурними цінностями між РРФСР та УРСР він разом з п’ятьма предметами був переданий до Всеукраїнського історичного музею ім. Г. С. Сковороди (так колись називався Харківський історичний музей).
Таких історій – різноманітних і дуже цікавих – тут безліч. Головне, мати бажання їх почути, а музейники готові їх розповідати з натхненням та захопленням, як робили їх попередники 100 років поспіль.
На честь ювілею музея було викарбувано спеціальну монету. Фото: newsroom.kh.ua
Мовою цифр
За кількістю відвідувачів Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова є лідером серед усіх музеїв Харківської області. У 2019 році музей відвідало 235 тис. осіб (це 30 % відвідувачів усіх 33 музеїв області). На другому місці – Харківський художній музей (160 тис. осіб), далі йдуть Міська художня галерея ім. С. І. Васильківського (122 тис. осіб) та Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди (45 тис. осіб). За даними Державної служби статистики України, середня кількість відвідувачів одного музею України – близько 30 тис. осіб на рік.
Читайте також: Унікальні фотоапарати виготовляли на харківському заводі
ХНАТОБ відкрив віртуальний музей для збереження архіву під час обстрілів Харкова
У Золочівській громаді з’явиться нова туристична екостежка
Ніч Музеїв 2024: у Харкові відбудеться презентація проекту «Іменем Міста»
Харківські музеї під час війни: як рятували унікальні колекції