Пожежа на Харківщині та мужній вчинок колгоспника. Хронограф, 1961 рік

Через рік нашій газеті виповнюється 100 років. Як тільки вона не називалася: і «Пролетар», і «Комунар», і «Харківський пролетар» (а в 1918 році - «Донецький пролетар»), і «Соціалістична Харківщина», поки нарешті в 1991 році, прибравши з назви класово-партійну приналежність, не стала тим «Слобідським краєм», який ви звикли бачити.

100 років газета разом з регіоном проживала будні і свята, ділила з ним радості і печалі. Напередодні такої серйозної дати ми починаємо ювілейний марафон, в рамках якого вас, наші дорогі читачі, чекає захоплююча подорож в минуле разом зі «СК».
* Всі цитати наведені згідно з оригіналом.

Темної зимової ночі в селі Журавлі, Валківського району, сталося лихо: загорівся будинок доярки Д. Суровцевої. Її сусід – колгоспник Іван Гаврилович Головко, почувши крик «рятуйте», швидко кинувся на допомогу. Він знав, що в хаті є маленькі діти. В колисці спала семимісячна Світлана, а поряд – трирічний Ваня.

Крізь дим і полум’я Головко виніс дівчинку, а коли вбіг у хату за хлопчиком, в сінях упала стеля і закрила вогнем вихід. Але Іван Гаврилович не розгубився: висадив вікно з рамою і врятував хлопчика.

ТУТ ЗАШУМЛЯТЬ ЛІСИ. ХРОНОГРАФ, 1951 РІК

Разом з іншими селянами Головко допомагав гасити пожежу, виносив з палаючої хати цінні речі, вивів з сараю корову. Він діяв рішуче, не звертаючи уваги на те, що на ньому горів одяг, обличчя і руки в опіках, що дим виїдав очі.

Нещодавно голова виконкому Валківської ради депутатів трудящих Блізнов вручив члену артілі І. Г. Головку медаль «За відвагу на пожежі».

Обласне управління протипожежної охорони і правління добровільного пожежного товариства нагородили мужнього колгоспника іменним годинником.

Инна Можейко