Обіцяють одне - насправді інше. Заробітчанка з Харкова про досвід роботи у Дубаї
За більшу зарплату наші люди готові виконувати чорну роботу, терпіти незручності й жити у чужій державі на «пташиних правах».
Користуються серед українських заробітчан популярністю і країни Азії. Вже декілька років поспіль туди їздить Дарина Іванова. Дівчина закінчила екологічний факультет престижного харківського вишу, однак роботи за фахом ні у Першій столиці, ні тим паче у рідному Свердловську Луганської області знайти не змогла. Ще студенткою дівчина їздила «на сезон» до Туреччини (березень – вересень). Дарина працювала дитячим аніматором у готелі в місті Текірова із зарплатою 600 доларів на місяць.
ХОЧЕТЕ ДІЗНАТИСЯ ПРО ДОСВІД РОБОТИ ХАРКІВ'ЯН У ПОЛЬЩІ, ІТАЛІЇ І ТУРЕЧЧИНІ? ЧИТАЙТЕ В ОНЛАЙН ВЕРСІЇ ГАЗЕТИ СТАТТЮ ПОВНІСТЬ. КУПИТИ ГАЗЕТУ МОЖНА ТУТ
– Нам повністю оплатили переліт і оформлення документів на роботу. Проживання і харчування також були за рахунок роботодавця. Будиночки для персоналу знаходилися на території готелю. Жили в кімнатах по двоє, – розповідає Дарина. – Я отримувала хороші чайові від гостей і разом із зарплатою мій заробіток на місяць виходив майже 1000 доларів.
А після Туреччини були Об’єднані Арабські Емірати – багатонаціональна країна, куди на заробітки їдуть десятки тисяч людей з усього світу. Побоюючись аферистів, роботу дівчина шукала через рекрутингову агенцію. Такі компанії пропонують варіанти працевлаштування, допомагають скласти трудовий договір і оформити документи на виїзд за кордон. За ці послуги Дарина заплатила 5 000 грн, отримавши роботу бармена в готелі у Дубаї.
– За контрактом мені мали платити майже 1000 доларів. Прописувалася й оплата понаднормових годин. Переліт, оформлення документів, проживання, трансфери також брав на себе роботодавець, – каже заробітчанка. – Коли я прилетіла в Емірати, отримала зовсім інші умови. Жити пропонувалося у двокімнатний квартирі, де замість обумовлених чотирьох чоловік розміщували по 10–12. Працювали ми більше, ніж стандартні вісім годин, і за це нам не доплачували.
За підрахунками Дарини, якщо жити в режимі суворої економії, купувати лише необхідні продукти і не купувати одяг, не розважатися, витрати за місяць набіжать на суму 300–400 доларів. ОАЕ – недешева країна. Наприклад, кілограм яловичини там коштує 10 доларів, а за півлітра молока просять 2 долари. Заробити в таких умовах досить складно.
Для Еміратів трудовий договір складається щонайменше на півроку. Якщо робітник вирішить розірвати контракт, то має заплатити штраф – майже 300 доларів. Теоретично, роботодавець у такій ситуації теж мав нести відповідальність. Але щоб домогтися правди, довелося б іти до суду, оплачувати послуги адвоката, які в цій країні дуже дорогі.
– Щоб їхати на заробітки за кордон, треба знати іноземну мову, насамперед англійську. Крім того, треба співпрацювати лише з тими компаніями, які вже давно на ринку і мають хорошу репутацію. Обираючи готель, читайте відгуки про нього, і якщо маєте хоча б найменші сумніви, краще пошукайте інший варіант, – радить Дарина. – Зараз шахрайства у цій сфері дуже багато. Тим паче, що через події на Донбасі дуже багато людей зі сходу намагаються знайти роботу за кордоном. Буває, людям просто нема що втрачати, вони погоджуються на погані умови, і нечесні роботодавці цим користуються.
Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" №13 від 31.01.2015