Укластися в чотири години. На митниці спрощуються процедури оформлення
Не моя ціна
У більшості країн світу компанії, які беруть участь у міжнародній торгівлі, під час імпортно-експортних операцій чи транзиту мають оформляти товар у митних і контролюючих органах. Зазвичай ці органи працюють з власними системами обробки інформації, що значно ускладнює процес оформлення товарів і нерідко призводить до хабарів.
Як розповідає харківський підприємець Наталія Задорожня, яка імпортує дитячі іграшки з Китаю, найбільша проблема при розмитненні товарів – це штучне завищення їх вартості. Тобто товар закуповується за контрактом за однією ціною, а в базі даних митниці товар з таким КВЕД має зовсім іншу вартість, часто набагато вищу. Тоді у підприємства є два шляхи: доводити, що його ціна відповідає дійсності (тоді проводиться експертиза, яка триває від одного до двох тижнів), або погодитися на завищення ціни.
– Яскравий приклад: у нас були картонні 3D пазли у вигляді будиночка з годинником. Годинниковий механізм справжній, діючий. Коштували ці пазли 1 долар за штуку. Нам їх оцінили удесятеро дорожче, бо ми їх мали кодувати як справжні годинники. Але ми отримали експертний висновок, що це не годинник, а дитячий розвиваючий конструктор, в який вставлено годинниковий механізм. Тоді нам визнали справжню вартість, – розповідає підприємець.
За її словами, раніше (до 2014 року) різниця між реальною та завищеною ціною могла сягати до 50 %. Тепер вона складає до 10 %.
– Зазвичай ми погоджуємося, бо нічого не втрачаємо. Нам все одно: платити ПДВ зі 100 % або зі 110 % – ми потім на суму платежу до митниці платимо менше ПДВ. Але там, де є мито для товарів, там уже ця сума неповоротна, і варто боротися. Дехто для того, щоб вартість штучно не піднімали, домовляється і дає хабарі, – каже підприємець.
Зараз працівникам митних органів на розгляд декларації відводиться чотири години (ця норма діє у Митному кодексі з 2011 року), і зазвичай вони у цей час укладаються, навіть виносять рішення набагато швидше (до півгодини). А от контролюючі органи зовсім не завжди дотримувалися належного терміну. До того ж, якщо буде виявлено якусь невідповідність по коду товару чи по цінах, або митна служба вирішить призначити огляд, то процес затягується на невизначений термін.
– Зараз на кожний контейнер з Китаю призначається огляд на митниці призначення. Висвітлюється у системі «ризик» та «догляд контрабанди». Це при тому, що всі наші попередні поставки були бездоганними. А якщо потрібний товар розташований на початку контейнера, то доводиться його розвантажувати власними силами, а після процедури завантажувати назад. Це жахливо незручно, – скаржиться Наталія Задорожня.
З 1 серпня ситуація має змінитися. Набуде чинності постанова Кабміну № 364 від 25 травня 2016 року, якою затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації. Буде розроблено електронну систему, до якої під’єднають державні фіскальну, санітарно-епідеміологічну, ветеринарно-санітарну, фітосанітарну та екологічну служби, видадуть їм електронні ключі та ідентифікатори користувача. Відтоді увесь документообіг та обмін інформацією між ними відбуватиметься в цій електронній системі, що значно спростить роботу.
Все по порядку
Як повідомили «СК» у Харківській митниці ДФС, порядок буде таким:
– спочатку результати контролю, здійсненого на кордоні, вносяться до інформаційної системи відповідними контролюючим органом;
– інформаційна система протягом однієї години після виїзду машини з пункту пропуску автоматично надсилає підприємству електронне повідомлення з переліком документів, необхідних для завершення всіх інших видів контролю;
– поки машина прямує до митниці призначення, підприємство може надіслати в інформаційну систему сканкопії документів, необхідних для проходження відповідного виду державного контролю;
– далі інформаційна система надсилає повідомлення та документи відповідним контролюючим органам для здійснення контролю;
– ті, у свою чергу, протягом чотирьох годин приймають рішення щодо здійснення відповідного виду контролю та вносять його до інформаційної системи.
Рішення можуть бути такими: про завершення контролю; про відмову в завершенні здійснення контролю; необхідність проведення огляду товарів; необхідність проведення огляду товарів та відбору зразків; необхідність проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження, нанесення відповідного маркування тощо). При вивезенні товарів одне із таких рішень уповноваженою посадовою особою контролюючого органу приймається протягом 24 робочих годин.
Якщо протягом установленого терміну уповноважена посадова особа не внесла до інформаційної системи будь-яке рішення, система автоматично формує рішення про здійснення відповідного виду державного контролю, що є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів.
Огляд товарів та/або відбір зразків проводиться одночасно всіма контролюючими органами. При цьому підприємству надається право визначати дату та час пред’явлення товарів контролюючим органам для огляду. Узгодити з підприємством дати і час проведення огляду чи відбору зразків мають посадові особи органу доходів і зборів, у зоні митного контролю якого перебувають товари. Огляд товарів не може бути призначений пізніше, ніж протягом 24 робочих годин від часу, запропонованого підприємством.
Одна за всіх
Як запевнили «СК» і Харківська митниця ДФС і відповідні державні служби, до нововведення вони готові, і сподіваються, що нова система спростить їм роботу. Щоправда, наразі триває реформування системи контролюючих органів: ветеринарну, санітарну, фітосанітарну служби та службу у справах захисту прав споживачів буде об’єднано у Державну службу з питань безпечності харчових продуктів. Наразі переглядається багато нормативних законодавчих актів, тому в роботі цієї системи ще відбуватимуться зміни.
– Наразі в умовах митниці працює служба державного ветеринарного контролю на кордоні і транспорті, яка продовжує здійснювати огляд вантажів, їх подальший супровід по лабораторних дослідженнях тощо. Так само фітосанітарний і санітарний контроль: є інспектори і на пунктах пропуску, і на митниці призначення, які їх проводять, – розповідає в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Олександр Тертишник.
– Попередній контроль проводять митники й прикордонники, які визначаються з подальшими видами контролю, – додає начальник регіональної служби ветеринарного й санітарного контролю на кордоні і транспорті Андрій Бабарук. – Кожен вантаж має кодування за постановою Кабміну і підконтрольність різним службам. Митники визначають, якому саме контролю підлягає вантаж, він іде на оформлення. Після того як всі види контролю пройшли, митник видає заключний документ. У цьому процесі наша частина займає не більше півгодини.
На думку аналітика Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Віталія Горобця, Єдине вікно – важливий крок до спрощення торговельних процедур. Однак під час його запровадження може виникнути чимало перешкод. Найбільша – корупційна система, яка чинить значний супротив змінам. Також у стислий період треба буде адаптувати нормативно-правову базу цих органів. Проблемою може стати й ефективна координація діяльності усіх служб по всій території України. Окрім того, потрібна законодавча база стосовно правового статусу електронних комунікацій. Однак, незважаючи на це, система «Єдине вікно» має багато переваг.
– Перша і найбільш очевидна – це модернізація існуючих служб і контролюючих структур, створення умов для прозорої роботи і знищення корупції на митниці, – говорить аналітик. – По-друге, це зручний єдиний інтернет-портал для комунікації між сторонами. По-третє, це спрощення процедур подання документів та їх перехід у цифровий формат, суттєва економія часу і грошей бізнесу під час оформлення вантажу. Тому від успіху Єдиного вікна виграють усі сторони – як бізнес, так і держава.
Єдине вікно у світі
Існує чимало моделей, за якими можливо імплементувати Єдине вікно. Наприклад, у Сингапурі завдяки системі TradeNet кількість копій документів, що надавались на митниці, із 35 зменшилась до одного. За рік опрацьовується близько дев’яти мільйонів подань на торговельні дозволи (30 тис. в день!), 90 % з яких – у 10-хвилинний термін.
У Фінляндії багатофункціональна система PortNet – єдина для учасників торгівлі морем, радикально скоротила потребу у заповненні та обробці паперових форм. На сьогодні понад 99 % усіх форм обробляються через Єдине вікно.
У США впроваджується Автоматизоване комерційне середовище (ACE), що має до кінця грудня 2016 року розгорнути основні функції з обробки торговельної інформації та стартувати як система «Єдине вікно». 188 з 200 найбільших подавачів товарів на експорт користуються системою у 90 % усіх звернень.
В Азербайджані завдяки впровадженню Єдиного вікна час оформлення вантажів становить 15–20 хвилин. Старту системи передував значний перегляд нормативно-правової бази країни, розробка нових документів, що скеровані на спрощення та пришвидшення митних процедур.
Тамара Кіч