Мільйонні збитки та закриті ринки: що залишає після себе африканська чума свиней

Більш стійкі  до вірусу

Уже чотири роки поспіль у Чугуївському районі агрокомбінат «Слобожанський», який займається свинарством, веде закритий режим роботи. Тут встановлено дезбар’єри та заборонено проїзд транспорту.
Такий режим – найкращий захист від вірусу африканської чуми, каже начальник управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації Галина Олексієвець. Хоча в цьому господарстві випадків гибелі свиней через африканську чуму не фіксували, але у 2016-му підрозділи господарств, які розташовані в Іванівці та селищі Чкаловське, потрапили до зони, де діяли карантинні обмеження.
Того року це був перший і поки що останній випадок АЧС на Чугуївщині. Тоді гибель свиней зафіксували в селі Малинівка. В управлінні схиляються до думки, що вірус потрапив до приватного господарства через завізні корми.
– Тоді у приватних домогосподарствах вилучили 34 свині і відшкодували 84,528 тис. грн (24 грн/кг). Такий розмір компенсації визначався на підставі моніторингу згідно з рівнем закупівельних цін на свиней першої та другої категорії у живій вазі по м’ясопереробних підприємствах області, – додала Галина Олексієвець.
Після цього випадку у «Слобожанському» вирішили провести технологічний розрив, який полягає в тому, що поголів’я тварин розпродується повністю і замінюється іншою породою. Також у підприємстві провели санацію виробництва і з кінця жовтня 2017-го  почали завозити нову породу свиней – англійську  Pigs.
– Технологічний розрив має проводитися кожні п’ять років, але в цьому господарстві вирішили повністю захиститися від африканської чуми, адже нова порода  більш стійка до вірусу, –  додала начальник управління АПР.

Географія  поширення

Загалом у нашому регіоні, за інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, у 2016–2017 роках зареєстровано 25 випадків гибелі свиней через АЧС. Так, за 2016 рік на території області зафіксовано вісім випадків серед свійських свиней. Тоді ураженими чумою виявилися шість районів області – Дергачівський, Харківський, Вовчанський, Чугуївський, Шевченківський, Валківський. У 2017 році поширення вірусу продовжилося, і всього за минулий рік зафіксували майже втричі більше випадків – сімнадцять. При цьому всього у восьми із загальної кількості випадків захворювання виявляли серед свійських свиней. Випадки АЧС фіксували в Дергачівському, Балаклійському, Барвінківському, Близнюківському, Вовчанському, Нововодолазькому та Золочівському районах. Більшість – дев’ять випадків зараження – було серед диких кабанів на території Зміївського, Близнюківського, Дворічанського, Красноградського, Краснокутського, Ізюмського, Вовчанського районів.
Цього року поки що АЧС у Харківській області не фіксували.

Спалахи АЧС на території харківської області у 2016 році

Безконтрольне переміщення

Появу чуми на Харківщині в регіональному управлінні Держпродспоживслужби пов’язують з безконтрольним переміщенням живих свиней з неблагополучних з точки зору африканської чуми свиней територій України. А до причин поширення вірусу відносять порушення ветеринарно-санітарних правил утримання свиней у малих фермерських господарствах і приватному секторі громадян, зокрема згодовування свиням необроблених відходів тваринного походження.
На думку першого заступника голови ХОДА Марка Беккера, окрім невиконання спецрежиму сільгосппідприємствами, які мають поголів’я свиней, головною проблемою в питанні АЧС все ж таки є відсутність системної роботи та контролю за виконанням нормативних документів з боку районних протиепізоотичних комісій щодо профілактики та боротьби з вірусом на заражених територіях.
Також проблемним є питання циркуляції збудника африканської чуми свиней серед диких кабанів у мисливських угіддях області.
– Останні випадки зараження було зафіксовано винятково серед диких кабанів у природному середовищі. Тут єдиним дієвим методом боротьби зі збудником вірусу є депопуляція диких кабанів, і цього вимагають від нас рішення профільних міжнародних організацій, – підкреслив Марк Беккер під час січневого засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при ХОДА.

За два роки –  три мільйони

А тим часом за два роки через АЧС регіон отримав чималі збитки. За даними ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, за 2016–2017 роки через АЧС було знищено понад тисячу голів свиней, а прямі збитки склали майже 3 млн грн.
Знищення свиней не зачепило фермерські господарства, а здебільшого вірус поширювався серед особистих господарств населення. Загалом у 2016 році в результаті ліквідації спалахів АЧС знищено 508 голів свиней, з них у с. Протопопівка Дергачівського району – 30 голів, с. Бабаї Харківського району – 332 голови, підсобному господарстві Харківської національної академії національної гвардії України – 36 голів, смт Малинівка Чугуївського району – 34 голови, с. Петрівка Шевченківського району – 32 голови, м. Валки – 44 голови.
Минулого року в результаті ліквідації спалахів АЧС знищено 674 голови свиней, з них у м. Балаклія – 4 голови, с. Іллічівка Барвінківського району – 146 голів, с. Верхня Самара Близнюківського району – 5 голів, с. Федорівка Нововодолазького району – 34 голови, с. Велика Рогозянка Золочівського району – 119 голів.

Спалахи АЧС на території харківської області у 2016-2017 роках

Удвічі швидше,  ніж у попередні роки

Загалом в Україні за минулий рік було зафіксовано 163 нові випадки АЧС, а всього з 2012 року було 311 спалахів хвороби.
– Тобто у 2017 році АЧС поширювалася вдвічі швидше, ніж попереднього року, і вдесятеро швидше, ніж у 2014-му. Ситуація залишається критично негативною. Лише  за офіційною статистикою, починаючи з 2012 року, через АЧС знищено 130 тисяч голів свиней, – прокоментувала голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.
За її інформацією, збитки від АЧС на одну голову в господарствах населення вартують 114 доларів, на малих і середніх свинофермах – 196 доларів, а на великих промислових комплексах – 460 доларів.
Але загальні збитки від епізоотії набагато більші за прямі втрати від загибелі чи забою однієї свині. Це також і знецінення капітальних інвестицій, витрати на додаткове зберігання або термічну обробку фуражного зерна, втрати, пов’язані з унеможливленням ведення бізнесу, вартість протиепізоотичних заходів (дезінфекції території та приміщень, утилізації трупів і відходів, карантинні обмеження тощо).
– Слід додати сюди й непрямі збитки на рівні країни, оскільки потерпає не лише свинарство, а й економіка країни загалом. Зокрема, поширення АЧС уже викликало торговельні обмеження експорту продукції свинарства. Ситуацію може врятувати лише комплексна державна робота в усіх напрямах, – додала Ірина Паламар.

Побороти АЧС

Заходи, які слід проводити з ліквідації спалаху АЧС, визначено в «Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней», затвердженій наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 № 111. У цьому документі перераховано профілактичні заходи, які покликані захистити господарства від АЧС, та ветеринарно-санітарні заходи, які необхідні тоді, коли вірус уже виявили. Так, задля контролю клінічного стану свинопоголів’я фахівці ветеринарної служби обходять свиногосподарства та особисті господарства, де утримують тварин.
Крім того, в області проводять моніторингові дослідження на АЧС патологічного матеріалу від загиблих свиней. Також створено матеріально-технічні запаси засобів і матеріалів для ліквідації спалаху вірусу: засоби індивідуального захисту, дезінфекційні засоби, дезтехніка, засоби для безкровного умертвіння свиней.
Лабораторні дослідження на АЧС біологічного матеріалу від усіх добутих диких  кабанів проводяться на території мисливських угідь Харківської області. Мисливці проводять обстеження угідь відповідно до розроблених маршрутів, а використання туш диких кабанів дозволяється лише після отримання негативних результатів лабораторних досліджень на АЧС.
Натомість шляхи виходу шукають і в профільних асоціаціях. Так, приміром, Асоціація тваринників України разом з науковцями та представниками Держпродспоживслужби ще рік тому розробили «Програму боротьби з АЧС» на найближчі п’ять років. Але поки що в Міністерстві аграрної політики цей проект не схвалили.
На думку фахівців Асоціації, важливим державним кроком має бути впровадження компартменталізації, яка є єдиною на сьогодні можливістю налагодити експорт для української свинини. Компартменталізація передбачає розділення тваринницьких господарств за ступенем їх біологічного захисту. Ті підприємства, які мають достатній (високий) ступінь захисту від проникнення хвороби на територію господарства, отримують статус безпечних, а отже, їхня продукція може вільно виходити на ринки, у тому числі й зовнішні.
– Упровадження компартменталізації стимулюватиме виробників підвищувати заходи біобезпеки на своїх господарствах, що в результаті сприятиме не лише появі можливості для експортування продукції свинарства, а й покращенню епізоотичної ситуації у країні в цілому, – додали в Асоціації тваринників України.

Відстріл  за допомогою дронів

Від африканської чуми свиней потерпає не тільки наша країна. Із 2014 року вірус набрав обертів та поширювався в Латвії, Литві, Польщі, Естонії, Румунії, Чехії, Білорусі та інших країнах.
Так, у Польщі вперше африканську чуму свиней виявили в лютому 2014 року. Відтоді зафіксували понад 100 спалахів серед домашніх свиней і понад 1000 випадків серед диких кабанів.
Наприкінці минулого року президент країни Анджей Дуда підписав спецзакон про боротьбу проти африканської чуми свиней, яким передбачається будівництво огорожі на кордоні з Білоруссю та Україною протяжністю понад 1000 км. Стіна буде на зразок загороджень уздовж швидкісних автодоріг і будуватиметься в безпосередній близькості до кордону.
Вартість будівництва орієнтовно складе 130 млн злотих (понад 37 млн дол.). При цьому в перший рік функціонування вартість її утримання і обслуговування складе 190 млн злотих (понад 54 млн дол.). Стіну будуватимуть протягом 2018–2021 років.
Також у Польщі представили план боротьби з вірусом АЧС, який передбачає масовий відстріл кабанів за допомогою дронів, приладів нічного бачення, тепловізорів і за участю військових, пише польське інтернет-видання  wiadomosci.wp.pl
План обмеження популяції кабанів уже представили прем’єру Польщі та направили до міністерства навколишнього середовища. Він передбачає відстріл до 90 % нарахованих на даній території тварин протягом двох тижнів. Для ліквідації трупів кабанів планують залучити армію.
Африканська чума свиней наближається до Німеччини, і місцевим аграріям загрожують мільярдні збитки. Це змушує німецьку фермерську асоціацію вимагати як запобіжний захід відстрілу 70 % диких кабанів.
– Крім того, має бути дозволено вбивати самок кабана, – сказав віце-президент Асоціації фермерів Вернер Шварц, пише Агроперспектива.
За його словами, масове культивування кукурудзи для біогазових установок забезпечило кабанам велику кількість їжі й місця для укриття – чудові умови для зростання популяції.
Серед додаткових протиепізоотичних заходів пропонується використання собак на прикордонному контролі, інформування під розпис сезонних сільськогосподарських працівників на їх рідних мовах про зобов’язання здійснення даних заходів, забезпечення регулярного очищення і дезінфекції приміщень ферм і транспорту.
Міністр сільського господарства Німеччини Крістіан Шмідт згодний із запропонованим посиленням відстрілу, адже африканська чума свиней у Німеччині матиме «катастрофічні наслідки» для галузі свинарства.
За оцінкою фахівців, потенційний збиток німецькому сільському господарству становить від двох до трьох мільярдів євро в рік. Якщо до цього додати витрати на боротьбу з хворобами і втрати всієї пов’язаної із сільським господарством харчової промисловості, то сума обчислюватиметься десятками мільярдів.

 Довідка "СК". Хвороба Монтгомері (АЧС) – одна з найбільш небезпечних хвороб свиней. Характеризується високою смертністю та завдає значних економічних збитків, зумовлених відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних і ліквідаційних заходів у разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її поширення.
АЧС, на відміну від ящуру, грипу чи класичної чуми свиней, – це  нфекція, котра повільно поширюється у стаді, і можуть минути тижні, а то й місяці, поки у стаді інфікуються всі тварини. Зазвичай першими страждають одна-дві тварини, згодом вірус поширюється на все стадо. «Типові» клінічні ознаки хвороби спостерігаються уже тоді, коли заражена велика кількість тварин.

Що треба знати про АЧС

•  АЧС не становить небезпеки для людей.

•  На АЧС хворіють дикі та свійські свині (всіх видів, порід і статево-вікових груп).

•  Резервуаром вірусу в природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині).

•  Основний шлях передачі збудника – це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенесення збудника від хворої до здорової тварини через посередника, у ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також – предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, у тому числі й харчові відходи.

•  Збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом, і насамперед у харчових продуктах, заражених вірусом АЧС (наприклад, у копченій шинці – до 5 місяців).

•  Холод (заморожена свинина) всього лише консервує збудника (продукт залишається небезпечним для свиней після розморожування).

•  Виявивши хвору тварину (нестандартна поведінка) чи труп свині в природному середовищі, необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів щодо унеможливлення контакту з виділеннями хворої тварини.

 Марічка Зорянська, кореспондент