Як бюджетні новації вплинуть на місцеві ради Харківщини

Бюджетний прогноз на три роки

Починаючи з цього року, на всіх рівнях ‒ від центрального до місцевих ‒ бюджети плануватимуть не на один, а на три роки. Такі зміни до Бюджетного кодексу були ухвалені ще у квітні 2018 року. Вони стосувалися запровадження нового етапу бюджетного процесу – середньострокового бюджетного планування. Метою цього етапу є встановлення зв’язку між стратегічними цілями та можливостями бюджету в середньостроковій перспективі та створення ефективного механізму управління бюджетним процесом.

У 2021 році вперше було реалізовано цей етап: на центральному рівні – розроблено Бюджетну декларацію, тобто прогноз Державного бюд­жету України, а на місцевому – розроблено та схвалено прогнози місцевих бюджетів на 2022‒2024 роки. Зокрема, Харківська область першою серед інших регіонів склала таку бюджетну декларацію на три роки.

Отже, починаючи з 2021 року, відбулися суттєві зміни в календарі проходження бюджетного процесу на місцевому рівні, розповіли експерти Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Харківській області. Якщо в попередні роки, коли першим етапом було формування проєкту місцевого бюджету, бюджетний процес починався в серпні, то тепер уже в травні виконкоми органів місцевого самоврядування мають схвалювати план заходів з розробки прогнозу місцевого бюджету. Згідно з Бюджетним кодексом, прогноз місцевого бюджету має бути схвалено до 1 вересня року, що передує плановому.

Але в самих місцевих радах таку новацію сприймають не надто радо: мовляв, як можна будувати далекі плани щодо бюджету громади, коли в державі така нестабільна економічна ситуація?

‒ Які три роки! Ми не знає­мо, що буде в громаді через місяць. Газ учора був по 8, завтра по 16, а з нового року коштуватиме всі 30 гривень. Електрика вже до 5 гривень доходить, а була по 2. Скільки коштуватиме долар з нового року? Що буде із зарплатами, енергоносіями, пальним? Які можна робити передбачення, коли така нестабільна економіка в державі, ‒ питається голова Коломацької селищної ради Володимир Гуртовий.

‒ Ми не розуміємо, які будуть тарифи на енергоносії в січні 2022 року. Тому планування при нинішньому стані економіки держави більше ніж на рік не є актуальним, ‒ висловлює схожу думку голова Олексіївської громади Анатолій Страхов.

За словами очільника Олексіївської громади, труднощі з довгостроковим плануванням бюджету можуть виникнути в тих громад, які нещодавно перейшли на прямі взаємовідносини з бюджетом.

‒ 2021-й ‒ це перший рік, як передали земельні ділянки за межами населеного пункту. Ми це аналізуємо, працюємо із сільгоспвиробниками, з ким укладено договори, ‒ розповідає Анатолій Страхов. ‒ Наприклад, був укладений договір оренди землі на 49 років між сільгосптоваровиробником і колишнім Держгеокадастром під 3 %. Зрозуміло, що зараз це вже неактуальний розмір орендної плати. Сільрада ухвалила нову оренду: рілля ‒ 11 %, а пасовище і сіножаття ‒ 12 %. Ми зараз намагаємося вирівняти орендну плату додатковими угодами й таким чином попов­нювати бюджет.

Другим джерелом поповнен­ня бюджету громади є ПДФО. За словами Анатолія Страхова, деякі товаровиробники свідомо занижують зарплати, аби менше платити відповідного податку. Якщо сільраді вдасться «легалізувати» ці кошти, це суттєво збільшить доходи бюд­жету. Цього ж року бюджет громади склав 65 мільйонів гривень, і вже зараз фінансисти бачать перевиконання на 5 мільйонів. Тільки остаточно вивчивши це поле, у громаді зможуть і бюджет на 2022 рік спланувати, і стратегію розвит­ку скласти, наголошує самоврядовець.

Попри побоювання місцевих рад, експерти й законодавці бачать переваги в новому форматі бюджетного планування. Як вважають експерти «U-LEAD з Європою», середньострокове планування базується на чітко сформульованих цілях і пріоритетах бюджетної політики, дає оцінку можливості реалізації як поточної політики, так і місцевої стратегії розвитку, надає бюджетному процесу риси безперервності й наступності, покращує ефективність розподілу бюджетних коштів, підвищуючи прозорість і підзвітність у бюджетному процесі, а також підвищує відповідальність головних розпорядників щодо розподілу та використання бюджетних коштів.

Замість розвитку – капітальні видатки

20 жовтня Верховна Рада України заслухала питання проєкту закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» № 6062, поданого Кабінетом Міністрів України, разом з проєктом закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 6000.

За результатами обговорення парламент направив урядові законопроєкти на доопрацювання. Надто багато питань виникло в нардепів та місцевих самоуправлінців до пропозицій Кабміну. Свої зауваження і пропозиції щодо законопроєкту
№ 6062 до парламентського комітету відправили також Асоціація міст України, Всеукраїнська асоціація районних та обласних рад і Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області.

Зокрема, самоврядовці проти ідеї авторів законопроєкту виключити бюджет розвитку зі спеціального фонду і злити його із загальним фондом з 1 січня 2023 року.

Читайте також: Із польських гмін - у громади Харківщини: який досвід ЄС може стати реальністю українських сіл

У громадах побоюються, що це фактично призведе до ліквідації «бюджету розвитку». Наприклад, у Коломацькій громаді загальний бюджет складає 80 мільйонів гривень, з них власних надходжень ‒ 50 мільйонів. Бюджет розвитку складає приблизно 15 %. На ці кошти у громаді будують та ремонтують об’єкти інфраструктури. Тому бюджет розвитку для них надзвичайно важливий.

‒ Уявімо, що ми включили в бюджет розвитку ремонт школи чи будівництво спортивного майданчика. Ми провели тендер, запланували виділення коштів, зробили дитячий чи спортивний майданчик. А Казначейство ‒ раз, і забрало ці кошти. І що нам робити? Яка самостійність може бути в громади і як нам усе планувати? Як можна брати на себе обов’язки і не знати, чи дадуть тобі змогу ці кошти використати, ‒ зазначає очільник Коломацької громади Володимир Гуртовий.

Експерти ж пояснюють, що по суті злиття бюджету розвит­ку із загальним фондом нічого не змінить для місцевих рад. Адже бюджет розвитку на сьогодні не має стабільних доходів, і основним джерелом його наповнення є кошти, передані із загального фонду. У тексті кодексу слова «бюджет розвитку» змінюються на «капітальні видатки», а перелік доходів загального фонду розширюється завдяки джерелам наповнення бюджету розвит­ку (надходженням дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є комунальна власність; коштів від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності, включаючи кошти від продажу землі несільськогосподарського призначення або права на неї; пеня і відсот­ки за користування кредитами, наданими з бюджетів територіальних громад згідно із законом, та інші).

Повертатимуть залишки субвенції

Також у проєкті змін до Бюд­жетного кодексу є пропозиція повертати залишки освітньої субвенції в держбюджет.

Як пояснює керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Харківській області Оксана Черкас, освітня субвенція – це цільовий трансферт з державного бюджету місцевим бюджетам, кошти якого спрямовуються на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у закладах загальної середньої освіти.

Читайте також: Віддалені місця та ЦНАПи «на колесах»: як громади Харківщини наближують послуги до людей

Залишки цієї субвенції громади можуть використовувати винятково на самі школи: на ремонти та розвиток навчального процесу. Приміром, у Коломацькій громаді минулого року від освітньої субвенції залишилось 3,5 мільйона гривень, які громада спрямувала на ремонти спортзалів, інших приміщень шкіл та розвиток інклюзивного навчального центру. Цього року через збільшення заробітних плат освітян залишків буде менше – 1,5 мільйона.

‒ За останні два роки нам держава не дала на ремонт шкіл ні копійки. А якщо й ті гроші заберуть, то ми не зможемо за власні кошти утримувати школи та ще й робити ремонт, ‒ наголошує Володимир Гуртовий.

Розподіл освітньої субвенції здійснюється за єдиним для всіх територіальних громад механізмом. Це визначення розрахункової наповнюваності класів залежно від щільності учнів та відсотка населення, що проживає в сільській місцевості. Для вирівнювання обсягу освітньої субвенції для окремих громад на 2022 рік застосовано нову систему – фінансові буфери, значення яких залежатиме від вартості навчання одного учня в конкретній громаді у плановому бюджетному періоді порівняно з поточним.

Читайте також: Коли влада і громада разом. У Краснокутську переймають досвід Польщі і Латвії

‒ Наявність залишків освітньої субвенції свідчить про те, що потребу на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у закладах загальної середньої освіти покрито. На сьогодні залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду можуть бути використані в наступному бюджетному періоді також на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти, що, у принципі, суперечить цільовому призначенню таких коштів, ‒ каже керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Харківській області Оксана Черкас. ‒ Дійсно, вилучення залишків освітньої субвенції на перший погляд є несприятливим для громад. Але якщо проаналізувати динаміку таких залишків, то ми з’ясуємо, що вони є перехідними з року в рік ‒ тобто, статично залишаються поза бюджетним кругообігом коштів. Відтак, вилучення залишків, по-перше, стимулюватиме оперативність видатків; по-друге, не сприятиме зміні цільового призначення, яке можливе при перерозподілі акумульованих залишків.

У будь-якому разі, за умови прийняття змін до Бюджетного кодексу ці норми набудуть чинності тільки з 2023 року.