Вижила після бомбардування і почала з нуля: історія переселенки з Куп’янська

Переселенка з Куп’янська Ольга нині працює швачкою у Центрі підтримки куп’янчан. Жінка виїхала з рідного міста 23 травня 2025 року, хоча до останнього залишалася там і працювала.

«Я виїхала з Куп’янська 23 травня 2025 року. Ходила на роботу там, теж швачкою працювала. До останнього там сиділа», – розповідає Ольга журналістці «Слобідського краю».

Приєднуйся до читацької спільноти «СК». Підтримай тих, хто розповідає про Харківщину. 

За її словами, місто зазнало значних руйнувань, а жити там ставало дедалі небезпечніше.

«У 2022 році прилетіла бомба і розбомбила мою хату. Я жила на телевежі у Куп’янську. Я була в останній кімнаті, тому жива залишилася. Мене сусіди витягли. Місто розбите… Я до останнього працювала, йдеш – дрон летить над тобою, і думаєш, чи кине, чи не кине. Я вдягала світле пальто, щоб бачили, що людина йде. Страшно було. А зараз люди розповідають, що дрони цілеспрямовано на людей полюють», – згадує жінка.

Попри це, вона довго не наважувалася залишити рідне місто.

«Я дуже не хотіла їхати, я люблю Куп’янськ, там все моє життя пройшло, там мої діти виросли, там батьки поховані», – каже Ольга.

За словами жінки, багато переселенців приїхали майже без речей, тому допомога, яку надають у центрі, є вкрай необхідною.

«Люди голі й босі їхали звідти. Не всі ж речі вивезли. Тут і «гуманітарку» дають, і одяг, а ми допомагаємо його підшити, кому резинку вставити, кому простирадло чи наволочку зробити, комусь просто дірку зашити. Нікому не відмовляємо, бо люди цього потребують. Я в захваті від людей, які тут працюють. Треба кожного вислухати, кожному дати пораду. Це велика робота», – розповідає Ольга.

Жінка зізнається, що нове життя далося непросто, однак робота допомогла їй відчути опору.

«Там у нас було все, а тут – нічого, безхатьком себе відчуваєш. Я щодня дивлюся фотографії з Куп’янська. Там у нас було все, й холодильник й морозильна камера, про яку там довго мріяли, й шафа-купе, в яку на кожну поличку речей накладеш, а все одно в одному й тому ж ходиш. А зараз цього немає. Але я дуже вдячна, що нам дали місце у гуртожитку, і я щаслива, що в мене є робота, це дуже допомагає», – ділиться Ольга.

Нагадаємо, у Куп’янській громаді вже 230 мешканців отримали житлові сертифікати за знищене майно в межах державної програми компенсацій єВідновлення. Водночас загальна кількість заяв від власників зруйнованого житла сягає майже трьох тисяч.