Європою на самокаті: західні столиці заполонив новий вид транспорту

Велосипеди тепер не в моді. Їх затьмарили двоколісні «брати менші» – самокати. Принаймні, таке враження складається, коли гуляєш центром Варшави. Туди-сюди і вдень, і вночі котяться, стоячи, студенти, офісні працівники, посадовці, туристи…

Це зручно, швидко, доступно, а головне – весело, чи, як би сказали основні користувачі послуги – молодь, прикольно. Сьогодні цілком спокійно можна їхати собі містом у свої 20 чи 45 років на самокаті, і ніхто тебе не звинуватить в інфантилізмі – колись суто дитяча забавка нині доросла до дорослого засобу для пересування.

Таке явище змушує під іншим кутом подивитися на вітчизняний транспорт. Сьогодні на вулицях українських великих міст часто можна зустріти дорослих, які пересуваються в такий спосіб. Це здебільшого молоді чоловіки, які можуть собі дозволити придбати такий електричний двоколісний транспортний засіб, ціна якого стартує від 10 000 гривень (ціна звичайного дорослого самоката – від 1500 гривень). Одначе до прокату на муніципальному рівні ще не дійшло.

А от у ЄС розвиток міської транспортної інфраструктури та екологічна політика багатьох розвинутих європейський країн утворили чудовий ґрунт, на якому прижилась і проросла послуга прокату самокатів, яка народилася у США. Скористатися нею може будь-хто самостійно, достатньо мати із собою лише смартфон з доступом до Інтернету.

Читайте також:  Сам собі енергетик: ізюмчанин продає державі сонячну енергію

Як це працює 

Прокат електросамокатів у Польщі з’явився восени 2018-го.

Поступово на вулицях великих міст, зокрема, Кракова й Варшави, з’явилися зграйки різнокольорових двоколісних коней, чи доречніше б сказати – жирафів. Цього літа «СК» ознайомився з цим явищем безпосередньо у столиці Польщі в рамках туру Study Tours to Poland, організованого за підтримки Fundacja Liderzy Przemian, Polish-Ukrainian Chamber of Commerce, Генерального Консульства Республіки Польща у Харкові разом з Харківським Центром розвитку місцевого самоврядування та Польсько-українською аграрною асоціацією.

У Варшаві послуги з прокату самокатів надають три фірми: Lime, Hive, Bird.

Їхні самокати мають різні кольори, одначе ж принцип роботи суттєво не відрізняється. Спочатку на свій смартфон потрібно завантажити додаток і підключити до нього свою банківську картку. (До слова, саме прив'язаність до банківського рахунку є тим запобіжником, який допомагає попередити крадіжки транспорту, адже злодюжку легко можна вичислити й застосувати проти нього санкції - Ред.). Потім поповнити грошима рахунок на мінімальну суму в 50 злоті (близько 12 євро або 338 гривень). Вартість прокату: початкова сума для розблокування – два-три злоті (від 13 гривень), вноситься один раз, далі – 45–50 грошів (2,5–3 гривні) за хвилину. Якщо підрахувати, то 10 хвилин на самокаті коштують трохи більше від 28 гривень, година – 205 гривень. Крім того, оскільки фірми між собою конкурують, час від часу з’являються різного роду акції, знижки, промо-коди на поїздки тощо.

– Я, наприклад, не так часто ними користуюсь, але ще жодного разу за них не платив, – поділився своїм досвідом українець, віце-президент організації Українські студенти в Польщі Ігор Драч. – Користувався різними кодами чи акціями, як-от, «Запроси друга скористатися цією послугою – отримай безкоштовний проїзд». Якщо маєш карту жителя Варшави, також раз на місяць маєш можливість безкоштовно проїхатися, тобто варіантів багато.

Після поповнення рахунку залишається лише увімкнути GPS і відкрити додаток – система супутникової навігації покаже на карті найближчі до вас самокати. Знайти їх у місті не важко, зазвичай їх багато стоїть припаркованих просто неба, в основ­ному біля зупинок громадського транспорту. Для розблокування самоката в додатку на смартфоні сканують QR-код або вводять шестизначний код. Після поїздки самокат залишають у певній зоні міста – центрі та найближчих районах (різні фірми мають різні зони). Надавачі послуги радять припарковувати самокати так, щоб вони не заважали перехожим, не блокували автомобілі й не займали територію приватної власності. Останній штрих: зробити фото двоколісного як доказ того, що ви його не викинули, приміром, у річку, отримати підтвердження, що все гаразд – і все.

Плюси й мінуси

Переваг у такого виду пересування чимало: дешевше за прокат авто, не потрібно заправляти паливом, не потрібно мати водійське посвідчення, одягати на голову шлем, рухатися можна як велодоріжками, так і тротуарами для пішоходів. Для проїзду всього кількома кварталами (2–3 км), особливо вузькими вуличками історичних центрів багатьох європейських міст, самокат – саме те, що потрібно, тому не дивно, що він отримав велику популярність у Німеччині, Швейцаріії, Франції, Чехії, Іспанії, Португалії, Іспанії, Австрії тощо.

Поряд з перевагами має послуга й мінуси, і головний з них – водії електросамокатів менш, ніж інші учасники дорожнього руху, захищені від травм у результаті аварій.

– Електросамокат може розвинути швидкість до 27–29 км/год. З одного боку, це дозволяє за короткий відрізок часу дістатись потрібної локації, об’їжджаючи затори. З іншого, коли люди їдуть на самокатах тротуарами – це стає небезпечним для пішоходів, велосипедистів, та й для самих користувачів електросамокатів. Втратити рівновагу вельми прос­то, а швидкість стає причиною невдалих падінь і небезпечних зіткнень, – розповідає українка, яка навчається у Варшаві, Катерина Зибук.

Дівчина поділилася двома невдалими випадками свого «контакту» з цією послугою.

– Якось я підходила до світлофора, аж раптом ззаду в мене на повній швидкості в’їжджає підліток на електросамокаті. Мені пощастило, що в останню хвилину подруга висмикнула мене, і я відбулась помірним ударом у руку та переляком. Другий випадок трапився, коли я їхала в автобусі старим містом у Варшаві. Раптом шофер почав сигналити та пригальмовувати. Виявляється, позаду автобуса їхала жінка на електросамокаті. За секунду вона втрачає рівновагу та падає. Жінка їхала настільки близько до нас, що якби не миттєва реакція шофера, вона влетіла б головою в задню частину автобуса. Ось чому я віддаю перевагу велосипеду, як на мене, він безпечніший, – згадує Катерина.

Питання, чи потрібні електро­самокатам фари, номерні знаки, страховка і дзвінок тощо – уже стають нагальними для багатьох європейських урядів і потребуватимуть вирішення.

До прикладу, у Німеччині уже на державному рівні визначають вимоги до функціонування цього виду «малого електричного транс­портного засобу». Офіційний допуск на вулиці німецьких міст електросамокатів розглядав бундесрат (представництво федеральних земель). Він же видав низку обмежень: на електросамокатах не можна їздити тротуарами й у пішохідних зонах, мінімальний вік водія – 14 років, користувачі цієї послуги зобов’язані мати страховку цивільної відповідальності.

У столиці Франції цього липня швидкість самокатів обмежили до 20 км/год, а в пішохідних зонах – до 8 км/год, паркувати їх можна буде тільки у спеціально відведених місцях, а з вересня використання електросамокатів на мостових каратимуть штрафом.

На думку Ігоря Драча, ще один мінус послуги – вона не така вже й дешева.

– За ці самі гроші можна проїхатися в таксі. Попри це, послуга популярна серед молоді – не тільки польської, а й і такої, що приїхала з-за кордону. Вважаю, за якийсь час вони з’являться і в Україні, потрібно лише зачекати, – упевнений Ігор Драч.

Перспектива

Німецькі експерти у сфері мобільності відводять електросамокатам важливу роль у майбутньому – особливо якщо їх можна буде брати із собою в трамваї та поїзди, наприклад, у складеному вигляді, пише видання Deutsche Welle. На думку голови німецького автоклубу VCD Ларса Цемко, електросамокати в майбутньому можуть частково замінити автомобілі.

Читайте також: Бібліотечна реформа під Харковом: які зміни приносить децентралізація в глибинкуПрезентаційний ролик однієї з компанії, яка надає послуги з аренди електросамокатів