Молоді амбасадори ЄС: на Харківщині студенти просувають євроінтеграцію

Young European Ambassador, або «Посол європейської молоді» – ініціатива проекту ЄС «Східне партнерство», основна мета якого – розвиток інтеграційних зв’язків Євросоюзу з шістьма країнами колишнього СРСР: Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Грузією, Молдовою і Україною.

Молоді європейські посли – це активна молодь (старшокласники, студенти й молоді професіонали), яка добре володіє англійською мовою, цікавиться політикою ЄС, а також розвит­ком партнерських відносин між своєю країною та країнами Європейського Союзу. Учасники цієї ініціативи представляють свою країну під час різноманітних заходів – як в Україні, так і за кордоном. Вони обмінюються досвідом, обговорюють важливі для молоді питання, діляться найкращими практиками, працюють над власними проектами.

Цій молодіжній ініціативі вже три роки. На початку її реалізації по всій Європі послів євро­пейської молоді було сто, нині – майже півтисячі, близько ста – в Україні. На Харківщині їх семеро, здебільшого студенти місцевих вишів. Це Ірина Пожидаєва з Мерефи Харківського району, Катерина Тараб родом з Ківшарівки Куп’янського району, Денис Ганжа з Лозової, харків’яни Людмила Нікітіна, Тарас Ковальчик, Тетяна Богданова та Єлизавета Маркова (приїхала до Харкова на навчання із Запоріжжя).

– Амбасадор – це такий собі представник бренда ЄС. Ми допомагаємо представництву Євросоюзу в Україні на молодіжному рівні поширювати європейські ідеї, підтримуємо реформи та розвиток громад. Займаємося комунікацією з молоддю з інших країн, ділимося ідеями, проектами, ініціативами, як-от розробили стратегію розвитку молоді до 2030 року, – пояснює Денис Ганжа.

Кому це потрібно

Мета стратегії – підвищити можливості європейської молоді та посилити її участь у формуванні політики Євросоюзу. Він же дедалі активніше долучає до цього процесу прийдешні покоління.

– Молодь завжди на чолі класних ініціатив. Молодь – це великий прошарок населення. В Україні це третина всього населення, тож не вкладатися в її розвиток нерозумно. Та й сама молодь активна, у Європі так і узагалі – не боїться казати прямі речі, йде в політику. Я знаю дуже багато молодих європейських політиків. Ну і, звичайно, робота з молоддю – це також вирощення кадрів-державотворців для країн, – так Денис пояснює, який зиск ЄС фінансувати цю молодіжну ініціативу.

До речі, за роботу молодих європейських амбасадорів він, як і решта амбасадорів, грошей не отримує.

– Ми робимо це безкоштовно. Тут радше питання твого внеску в розвиток своєї громади та країни. Для покриття витрат на проїзд і харчування під час реа­лізації наших проектів, зокрема тренінгів у районах, ми знайшли донорів, – поділився амбасадор.

Свою мотивацію Денис пояс­нює зацікавленістю у практиці проектного менеджменту, комунікаціях на міжнародному рівні. Він щойно закінчив другий курс факультету міжнародних відносин у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Сам хлопець з Лозової. Каже, проблема молоді в малих містах у тому, що вона вся виїздить звідти й не поспішає повертатися. Своє майбутнє бачить хоч і не в рідному місті, але точно в Україні.

– Мені цікава сама тема євроінтеграції, перетворень усередині нашої держави. Я мрію повчитися за кордоном, набути досвіду і потім повернутися додому. Зрозумів це рік тому, а до цього мріяв переїхати, – зізнається хлопець.

Уперше до Європейського Союзу Денис потрапив рік тому. Це був семінар для молоді з країн Східного партнерства у Брюсселі. Хлопець побував у штаб-квартирі Європейської комісії, ознайомився з місцевими великими громадськими організаціями, навіть сфотографувався з президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером і побачив президента США Дональда Трампа.

Тоді першокурсника Дениса найбільше вразила атмосфера відкритості.

– Мене вразило, що кожна людина дуже вільно себе відчуває. Скажімо, заходиш до звичайного бару, а там може сидіти високо­посадовець Єврокомісії. І він така сама звичайна людина, як і ти. Можна спокійно підійти до нього та поспілкуватися, – наводить приклад Денис. – У жителів ЄС нема тих проблем, які турбують нас, вони вже думають про більш високе. Ми ще тут переймаємося, як забезпечити себе, як знайти гроші на квартиру та їжу, а вони думають про те, де покращити свої вміння, на які курси піти, де знайти можливість для розвитку, у яку політичну партію вступити.

Після першої поїздки до Брюсселя Денис ще раз приїздив у Бельгію, також був у Польщі та на Мальті.

– Євроінтеграція для мене – це зміна цінностей, і насамперед усередині самих себе. Не треба обов’язково бути саме в Євросоюзі, щоб бути європейцями. Ми вже такими є. Наша проблема в тому, що ми боїмося так себе ідентифікувати. А ми ж такі самі, як і вони, – упевнений Денис. – Євроінтеграція – це про зміни в нашій свідомості: чи будемо думати на користь своєї держави, людей, які нас оточують, чи будемо ми поважати одне одного? Усе ще існують ситуації, коли правосуддя в нашій країні не працює на всі 100 %. Коли ми почнемо поважати закон, ми всі будемо рівні для нього – матимемо рівні можливості незалежно від національності, гендеру, фізичних особливостей. Ти людина в першу чергу.

Поїхали в малі міста

Молоді європейські посли мають розробляти і втілювати свої проекти з євроінтеграції. За приб­лизно рік роботи харківським амбасадорам уже вдалося втілити низку ідей. Серед них проект «Європа – це ти», який моделював роботу Ради ЄС, проект «Жива бібліотека» – молодіжні зустрічі з людьми з різних сфер, які розповідали свої історії наче живі книги. Однак ці проекти були розраховані на молодь Харкова. Тому далі Денис із командою вирішили сконцентруватися на малих містах і поїхали в райони. Нинішній їх проект називається «Європа і ти». Амбасадори їдуть до малих міст нашої області та разом з експертами проводять тренінги з євроінтеграції. Збирають місцевих активістів – тих, хто прагне змін у своїй громаді: лідерів місцевих громадських організацій, учителів, посадовців тощо. На одному тренінгу, поділився Денис, навіть був мер міста – це Микола Бак­шеєв з Первомайського.

– Ми кожного дня стикаємося з євроінтеграцією, але, коли приїздимо на місця, бачимо, що багато хто не розуміє цього процесу й не цікавиться ним. А ми в тому числі розповідаємо і про можливості та програми, які можуть допомагати громадам з розвитком, – пояснює Денис. – Коли ми приїздимо, ми не нав’язуємо власних думок. Так, ми всі єврооптимісти, але наше завдання – побудувати діалог. У Харківській області рівень підтримки ЄС невисокий, за соціологічним опитуванням – приблизно 33 %. Тим цікавіше, коли на початку тренінгу стикаєшся зі скептицизмом, а наприкінці люди виходять на діалог, ставлять запитання, змінюють думку.

До тренінгу амбасадори залучають експертів європредстав­ництва. До прикладу, під час одного з останніх тренінгів до розмови приєднався представник місії ЄС в Україні Бенедікт Герман, з яким спілкувалися на тему децентралізації та розвитку ОТГ.

Крім Первомайського, Денис із командою також уже побували в Печенігах, Чугуєві, Лозовій. Амбасадори звертаються до громад, вони відкриті й готові приїхати до вашого містечка чи селища – запрошуйте! Запити можна надсилати на адресу publicdiplomacyplatform@gmail.com.

Стереотипи щодо ЄС

Денис Ганжа також розповів про найпоширеніші стереотипи щодо Євросоюзу, які амбасадори чують від людей у районах.

№ 1: «Якщо ми вступимо до ЄС, то всі проблеми в Україні одразу вирішаться».

– На жаль, це не так. Вирішити їх можемо лише ми самі. На всіх тренінгах ми кажемо, що Європа починається не десь там у Брюсселі, а в наших головах. Там, де ти вимкнув світло вдома, викинув сміття в бак, не викрутив лампочку в під’їзді. Це банальні речі, але їх треба дотримуватися, – коментує амбасадор.

№ 2: «Прийде Європа – одразу пенсії будуть європейські».

Його Денис пояснює звичкою сприймати приставку євро- як знак добробуту – євроремонт, євробляхи… Щодо цього хлопець наводить статистику: пенсії в Німеччині набагато вищі за пенсії в Болгарії. Тож усе залежить від нас самих.

№ 3: «У Європі багато мігрантів».

Так, але, як запевнив молодий посол, цю проблему майже розв’язано.

№ 4: «З приходом ЄС усі виїдуть з країни».

На думку Дениса, трудова міграція – нормальний процес, адже, коли люди з Польщі їдуть до Британії, а українці їдуть у Польщу, гроші з Британії повертаються до Польщі, а з Польщі – до України.

№ 5: «Європа прийде, і ми втратимо незалежність, усе вирішуватиме за нас ЄС».

– Це неправда, бо Європа переважно забирає суверенітет у сфері міжнародних відносин, а на внутрішні справи окремої країни ЄС дуже важко впливати. Навіть закон щодо одностатевих шлюбів прийнятий не скрізь у ЄС.