Як «первинка» Харківського району вийшла на новий рівень

– Завжди звертаємося до пацієнта на ім’я, детально з’ясовуємо причину його дзвінка, звіряємо його дані в електронній картці, а потім або записуємо на прийом, або підказуємо графік роботи лікарів, допомагаємо з електронним рецептом чи щось інше. У випадку екстреної допомоги – орієнтуємо людину, за потреби з’єднуємо зі «швидкою». Можемо переадресувати і до амбулаторії. У середньому на одного пацієнта достатньо трьох хвилин, але буває що і більше часу, все залежить від пацієнта та його розуміння, навіщо він телефонує до нас, – розповідає генеральний директор Центру Олексій Болгов.

Контактний центр став у пригоді під час пандемії COVID-19 – так змогли розвантажити коридори в амбулаторіях, люди відразу прямують на прийом до лікаря. А ті, своєю чергою, отримали більше часу на лікування пацієнтів, адже тепер їм не доводиться щохвилини відповідати на телефонні дзвінки та розповідати про графік прийому і вакцинацію.

– Кол-центр – це ключова «точка входу» знайомства чи спілкування клієнта з закладом, тому робота операторів дуже важлива. Це впевненість, що на іншому кінці «дроту» їм допоможуть, – наголошує Олексій Болгов.

Читайте також: Чи довіряють жителі Харківщини своїм лікарям — ІНФОГРАФІКА

Масштабна реновація

Сама амбулаторія, не зважаючи на свій більш ніж сторічний вік, має сучасний вигляд і зовні, і всередині. Стіни утеплені, вікна нові, покрівля справна, біля входів є пандуси або нема порога, тож зручно в’їжджати на візку. Усередині теж сучасні коридори й кабінети, нове обладнання, а всі лікарі та реєстратори працюють в електронній медичній системі.

Загалом з 2015 року на ремонти було витрачено більше ніж 3 мільйони гривень. Також було проведено оснащення амбулаторії. На 1,2 мільйона гривень придбали автомобіль, медичне обладнання (електрокардіографи, сухожарову шафу, тонометри, пульсоксиметри, діагностичні набори, гінекологічне крісло та багато іншого), меблі медичні та офісні, комп’ютерну та оргтехніку. Амбулаторія оснащена сучасним швидкісним бездротовим підключенням до Інтернету.

Такі зміни вдалося реалізувати в Центрі завдяки медичній реформі та участі у європейському проєкті, розповідає керівник ЦПМСД № 1.

Заклад автономізувався в травні 2018 року, а з 1 жовтня 2018 року почав отримувати кошти від Національної служби здоров’я України.

Три роки тому генеральний директор Центру Олексій Болгов брав участь у регіональних та міжнародних навчальних програмах. Зокрема, управлінська команда пройшла курс навчальних програм з управління та сервісу за проєктом «Ефективна первинна медицина в громаді».

– Завдяки тому, що ми навчались у Ресурсному центрі більше року, а потім ще більше року спілкувалися, ми отримали інформацію щодо економіки підприємства, фінансового управління, а також загальної організації, розвитку відносин усередині колективу, взаємин між пацієнтами і співробітниками підприємства та багато іншої корисної інформації. Завдяки цьому ми змогли побудувати сучасний лікувальний заклад, сформувати кадровий склад, виробити фінансово-економічну політику і стратегію – зазначає Олексій Болгов.

За словами керівника, структурно ЦПМСД не змінився. Але змінилася сутність і підхід до організації роботи. Якщо до участі у проєкті і до реформи управлінський склад навчався витрачати гроші, які вони отримували з бюджету, то зараз Центр намагається ці гроші заробити. Тобто шукати джерела фінансування та ефективно використовувати їх.

Читайте також: Сергій Чернов: Ресурсний центр для медиків потрібно зберегти

– На сьогодні наш Центр – фінансово стабільна організація, що розвивається, ми купуємо діагностичне обладнання, укладаємо декларації. Є впевненість у завтрашньому дні, – наголошує Олексій Болгов. – Ми запустили електронну систему, в якій працює весь колектив: увесь необхідний обсяг роботи проводиться в електронному вигляді – запис на прийом, видача направлень. Є єдиний кол-центр, співробітники якого працюють як реєстратори.

Далі – більше

Зупинятися на цих досягненнях у ЦПМСД № 1 Харківського району не збираються. Наступний рівень – це отримання ліцензії на вторинну медичну допомогу. Поки що найближча поліклініка розташована у Мерефі. Тож у Будах і Південному не вистачає вузьких спеціалістів – ЛОРа, невропатолога, окуліста, гінеколога та інших.

– Це наша мрія – надавати вторинну медичну допомогу. Тому що для сімейного лікаря в рамках його роботи не може бути слова «ні», – вважає Олексій Болгов. – Якщо сімейному лікарю потрібна консультація вузького спеціаліста, він має бути поряд. Якщо сімейному лікарю потрібне інструментальне дослідження, воно теж має бути доступним. Тоді буде нормальна робота, нормальне лікування, будуть задоволені і лікарі, і пацієнти.

Інвестиція у майбутнє

Проєкт «Ефективна первинна медицина в громаді» стартував на Харківщині восени 2018 року. Він реалізувався в рамках програми Євросоюзу «Підтримка громадянського суспільства, місцевих влад та прав людини в Україні» Харківською обласною радою у співпраці з Асоціацією органів місцевого самоврядування в Харківській області, ГО «Агенція змін «Перспектива» та ГС «Українсько-Німецька Медична Асоціація».

Завдяки проєкту сімейні лікарі, які планують відкривати приватну практику, управлінські команди медзакладів та керівники громад Харківської області здобули нові знання, отримали професійну консультацію, гранти для покращення якості медичних послуг, вивчили кращі місцеві та міжнародні практики.

Завдяки цьому проєкту в область зайшли інвестиції ЄС на суму 500 тисяч доларів, також було виділено співфінансування з обласного бюджету.

Читайте також: В селах Харківщини з’явилися свої медичні лабораторії

Мовою цифр

Результати проєкту «Ефективна первинна медицина в громаді» за 2018–2020 роки

Із грудня 2018 року працює Ресурсний центр, де проводяться тренінги, зустрічі, консультації для лікарів.

Понад 150 представників управлінських команд пройшли навчання на базі Центру.

34 центри первинної медичної допомоги взяли участь у проєкті.

Понад 300 сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів відвідали тематичні тренінги та вебінари за участю українських та міжнародних експертів.

28 тренінгів проведено для лікарів, які в подальшому планують розпочати автономну медичну практику.

Більше 50 індивідуальних консультацій надано щодо підготовки стратегічних планів центрів ПСМД, відкриття приватної практики, фінансового планування тощо.

2 навчальні тури було організовано до міста Мукачеве та Естонії. 20 головних лікарів та 2 лікарі-ФОП з різних районів області перейняли досвід колег з питань сервісу, менеджменту медичної практики, управління якістю медичних послуг, управління здоров’ям пацієнтів.

25 мінігрантів на суму 7 мільйонів гривень реалізовано на умовах співфінансування. З обласного бюджету виділено 5,9 мільйона гривень, з місцевих – 1 мільйон гривень.

8 сільських амбулаторій та 19 центрів первинної ланки з різних куточків Харківської області отримали сучасне медичне обладнання.

2 ярмарки вакансій проведено в Харківському національному медичному університеті.

6 ярмарків здоров’я проведено для мешканців громад.

10 просвітницьких кампаній реалізовано в колишніх Валківському, Нововодолазькому, Ізюмському, Золочівському, Харківському, Чугуївському, Дергачівському, Балаклійському, Коломацькому та Вовчанському районах.