Жнива на Харківщині: «Озброївшись вогнегасниками та бронежилетами, ми почали збирати хліб»

Обстріляний майновий комплекс

Сільськогосподарське підприємство ТОВ «Колос» обробляє земельні ділянки на території колишніх Близнюківського, Барвінківського і Балаклійського районів. Через повномасштабне вторгнення росіян для працівників ТОВ збиральна кампанія 2022 є нелегкою і занадто ризикованою.

– На території Балаклійської громади маємо майновий комплекс, на якому до війни проводили глибоку реконструкцію. Та в ніч з 9 на 10 березня його було частково знищено ворожим вогнем. На цей об’єкт ми мали великі плани, хотіли створити додаткові робочі місця. На жаль, майновий комплекс і досі перебуває під періодичними обстрілами та зазнає руйнувань. Незважаючи на це, наше підприємство змогло в цьому році засіяти майже всі свої посівні площі, – розповідає очільник ТОВ «Колос» Андрій Воронкін. 

Власне всю посівну кампанію аграріям доводилось проводити в екстремальних умовах. У господарстві посіяли близько 4700 гектарів озимих зернових культур та 3200 гектарів соняха. Попри близькість бойових дій, усі весняно-польові роботи намагалися виконати вчасно та за повної технології, а добрива вносилися відповідно до технічної карти обробітку полів.

Такі жнива перші

На запитання стосовно ризиків директор ТОВ «Колос» відповів: «З такими жнивами більшість українських аграріїв зустрічаються вперше. Території, де ми працюємо, доволі часто межують із зонами бойових дій. Отже, є постійний ризик пожеж унаслідок обстрілів та інших ситуацій, пов’язаних з війною. Перед початком жнив я зібрав усіх працівників підприємства та пояснив усю небезпеку майбутньої роботи. Приємно констатувати, що жоден не відмовився виходити в поле. Озброївшись вогнегасниками, протипожежними ковдрами, бронежилетами та касками, ми почали збирати хліб. 

Наразі наш фронт – це збирання ранніх зернових культур, адже ми повинні нагодувати і мирних жителів, і захисників». 

На цьогорічних жнивах підприємство задіює дванадцять комбайнів (п’ять належать господарству, а сім – наймані) та п’ятдесят вантажівок. Директор переконаний, що для перемоги українцям необхідно мати запас зерна, щоб не допустити голоду та не занапастити сільське господарство, яке є провідною галуззю країни.

Частина аграріїв – на фронті

У ТОВ «Колос» працює більше сорока п’яти людей, серед яких і мобілізовані, які в перші ж дні війни стали на захист України. Варто додати, що керівництво господарства підтримує постійний зв’язок зі своїми працівниками, де б вони не несли службу, і надає їм значну допомогу. 

– Я пишаюсь земляками, з якими працюю, бо це самовіддані люди: і ті, хто пішов воювати, і ті, хто залишився працювати, бо в кожного сьогодні своя місія, результат виконання якої – ПЕРЕМОГА, – наголошує Андрій Воронкін.

Загалом головними помічниками директора є головний агроном Олександр Жарко, головний інженер Вадим Бабіч та агроном, який опікується земельними площами на території Барвінківської громади, Андрій Воробйов і ще бухгалтер Наталія Пономарьова.

11 обстрілів за день

Варто сказати, що сам директор не є кабінетним чиновником, а постійно знаходиться на передовій як мирного, так і воєнного фронтів. Він особисто разом з агрономами та головним інженером обстежує кожне поле на наявність вибухонебезпечних предметів перед тим, як там працюватиме сільськогосподарська техніка. Звичайно, за необхідності залучають і військових спеціалістів. До всього того, Андрій Вікторович без вагань і сам сідає за кермо вантажівки чи комбайна, щоб не наражати на небезпеку механізаторів. 

– Ми даємо механізаторам засоби захисту – це бронежилети, каски та аптечки, бо розуміємо той ризик, на який вони йдуть. Раз за разом доводиться ремонтувати комбайни чи вантажівки, бо скати пробиваються осколками від снарядів, якими усіяні всі поля. Коси рвуться, коли натрапляють на це залізяччя. Тож ремонтна бригада на чолі з Бабічем фактично цілодобово в полі. Возимо запасні колеса, а вони коштують занадто дорого – від 18 тисяч гривень маленькі до 65 тисяч великі. Водій Анатолій Шаригін чи не щодня їздить у Дніпро по запчастини. От вчора, коли косили пшеницю у Барвінківській громаді, де працюємо з 7-ї ранку до 21-ї години, було одинадцять обстрілів, – зазначає аграрій. 

Наразі сільгоспвиробники намагаються якомога швидше зібрати врожай. На полях працюють і комбайни, і автотранспорт, а після збирання зерна відразу йде плановий обробіток земельних площ, де задіяна тракторна техніка. 

До слова, дирекція ТОВ «Колос» дбає про постійне оновлення машинно-тракторного парку, бо від цього залежить якість та кількість зібраного врожаю. Навіть у цьому році придбали два трактори Fendt 939, два оббризкувачі та два МАЗи. 

Також землероби розуміють, що восени обов’язково треба сіяти зерно під урожай наступного року. 

– Не можна виконувати роботу наполовину, – пояснює Андрій Воронкін. – Війна війною, а людям хліб потрібен. Завдяки тому, що ми не побоялися і ризикнули та змогли під обстрілами засіяти всі свої площі, а потім ще й підживити сходи, – маємо очікуваний урожай з середньою врожайністю 44,7 центнера з гектара. Додам, що й погода цьогоріч часто заважає процесу збирання збіжжя, але це не так прикро, як спалені ворогом хлібні ниви. Нещодавно під Балаклією рашисти скинули на наше поле з пшеницею фосфорну бомбу, тож ущент вигоріло 139 гектарів.

Виїхав на поле і зник

Війна вносить свої корективи скрізь, але життя бере своє. Була в «Колосі» під час посівної кампанії «курйозна» ситуація. Один з агрономів виїхав на огляд поля в наближеній до бойових дій території та зник. Почалися пошуки, і протягом трьох діб ніхто не знав, де ділася людина. Думки були різними і навіть найгіршими: полон або ж узагалі загибель. 

Але, на щастя, спеціаліст знайшовся живим та неушкодженим. Виявилося, що його забрали для перевірки особистості працівники Служби безпеки України. Адже агроном мав із собою карти полів та ще й вирішив пожартувати російською мовою. Тепер чоловік сумлінно вчить українську, без супроводу на поля не виїжджає і вже не жартує з бійцями на блокпостах, розповідаючи анекдоти москальською мовою.

Наостанок Андрій Воронкін, який поспішав до комбайна, що знову натрапив на залишки снарядів, наголосив: «Усе буде добре. Ми переможемо рашистів, відбудуємо Україну, розберемось з проблемами – у нас вони, як і в усіх, пов’язані з нестачею пального, високою ціною на добрива та низькою на зерно. Втім, уже понад 7 тисяч тонн збіжжя ми здали на зберігання до Краснопавлівського та Орільського хлібоприймальних пунктів і все зерно третього харчового класу. Українці незламні, тож я упевнений у тому, що ми зможемо збудувати сильну державу».

За інформацією відділу агропромислового розвитку Лозівської РВА, станом на 21 липня площа до збирання ранніх зернових культур на території Лозівського району становить 79,1 тисячі гектарів. Фактично зібрано 11,2 тисячі гектарів з врожайністю 29,4 ц/га. 

Площа збирання пшениці становить 66,8 тисячі гектарів, зібрано 8,6 тисячі гектарів із середньою врожайністю 33,6 ц/га.

Ячмінь озимий та ярий треба збирати на площі 3,9 тисячі гектарів. Наразі зібрано 0,8 тисячі гектарів, середня врожайність 18,3 ц/га. 

Також скошено 1,9 тисячі гороху (загальна площа збирання – 2,2 тисячі гектарів) та 1,5 тисячі гектарів озимого ріпаку з урожайністю 29,5 ц/га (загальна площа збирання – 4,7 тисячі гектарів).

«Цей проєкт  реалізується в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу (https://ec.europa.eu/info/aid-development-cooperation-fundamental-rights_en). Його зміст є виключною відповідальністю авторів і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій»