Підписка на розсилку

Хочу отримувати головні новини:

Телеграм, Інстаграм та Тік-Ток: медіаграмотність очима підлітків Харківщини

13.12.2025 14:14
Фейки та молодь
Молодь Харківщини проти фейків: як не повестися на обман

«Слобідський край» продовжує говорити з молоддю Харківщини про те, як вони розпізнають фейки, що їх найбільше насторожує у медіа та як захищають себе від маніпуляцій.

– Добрий день! Сьогодні ми будемо говорити про медіаграмотність, про її значення в умовах війни. Говорити про це ми будемо з керівником Харківського клубу медіаграмотності Максимом Корнієнко та представницею молоді Харківщини Вікторією. Вікторія, до тебе буде перше питання. Розкажи нам, будь ласка, як ти взагалі розумієш поняття медіаграмотність? Хто така медіаграмотна людина? 

– Це та людина, яка розуміється в інтернеті, може відрізнити фейк від правди та не «ведеться» на ці фейкові новини.

– Ти себе вважаєш медіаграмотною людиною?

  Так.

  Чому? Як ти відрізняєш фейки від правди?

– Багато моментів є. Якщо це згенеровано штучним інтелектом, то там може бути 10 рук, 10 пальців і це можна розрізнити. В коледжі у нас також на парах показують фейкові новини та кажуть, ви можете розрізнити це фейк чи не фейк. В інтернеті багато посилань, де пишуться, що можуть зламати чи ще щось. 

– Яку інформацію ти споживаєш? Це Телеграм, Фейсбук, Ютюб?

– Телеграм, Інстаграм та Тік-Ток. 

– Якщо ти засумнівалася в правдивості цієї інформації, що ти робиш? Куди ти йдеш, щоб перевірити, правда чи не правда це?

– Можна в гуглі написати, і воно може видати це правда чи ні. Або запитати людей, які про це більше знають.

– У нас зараз дуже багато фейків створюється за допомогою штучного інтелекту. Максиме, до вас питання, як до спеціаліста, як розрізнити де фейки? Ми говоримо про інформацію шість рук, три вуха, ще щось таке. А якщо це настільки правдива картинка. Як зрозуміти, що це штучний інтелект згенерував, а не правда?

– У вашому запитанні є часткова відповідь. Піти до самого штучного інтелекту й запитати, чи це твоє, чи не твоє. Я можу сказати, коли кажу правду, що це моє, що я зробив.

– Такі новини все одно дуже видно, що вони достатньо підроблені, і їх достатньо неприємно читати. Найгірше, коли ми читаємо новини, які професійно підготовлені, де професійна фотографія, де професійна подача інформації.

– Наприклад харківську новину завжди можна відрізнити, бо ні у Львові, ні у москвії немає тремпеля. А в Харкові є, і у нас тут дуже багато кому це зрозуміло. Є такі слова в Харкові, які знають тільки харків'яни. І цю новину важко якось зробити фейковою, бо харків'яни.

  Віко, розкажи, чи любиш ти писати у коментарях?

  Ні.

  Взагалі ні?

    Взагалі ні.

– Я вважаю, що мені це не дуже потрібно писати. Я люблю читати коментарі.

– Чим це тобі подобається?

– Я не знаю. Люди обговорюють якісь речі, дуже смішно це почитати, та підіймає настрій такі коментарі.

– Яку музику ти зараз слухаєш? Чи споживаєш ти який-небудь російський контент?

– Ні, я слухаю англійську здебільшого музику. Іноді українську. 

– Давайте поговоримо про вербування. Можливо, у тебе були якісь випадки серед знайомих? Хтось приходив, казав: мені в телеграм написали, пропонували співпрацю чи ще щось таке.

– Моїм знайомим якщо це пишуть, то вони відразу блокують цих людей. І не звертають на це увагу. 

– Як думаєш, чому на це взагалі погоджуються?

– Впливають на довіру цієї людини, а потім вже маніпулюють ними. Але ставлюсь до цього погано.

– Максиме, які поради батькам.

  Найголовніша порада батькам – перестати бути батьками, а стати для дітей друзями. Коли ти розмовляєш з дітьми їхньою мовою, а не намагаєшся їх повчати чомусь. Особливо, коли діткам десь 11 до 15-16 років, вони вже з одного боку дорослі, які мають своє розуміння, як їм бути, як хочеться. Ну і гормони ніхто не відміняв. Але потрібно завжди знаходиться час на поговорити.

  Ми повинні розуміти, що Харків реально прифронтове місто. Так є незручності, для дітей не повинно в реальності зупинятися життя. Вони повинні розвиватися. Ми повинні розуміти, що школи повинні далі рухатися на соціалізацію дітей. Діти повинні між собою спілкуватися. Якщо вони в реальності не спілкуються шість років оди з одним, вони не знають однокласників один одного в обличчя, то фактично ми втратимо цю молодь. І звісно, їм буде легше з ними працювати. І фейк можна залити, який завгодно. Тому в даному випадку саме головне це спілкування і це соціалізація дітей.

Нагадаємо, «Слобідський край» підготував відео, яке пояснює, як розпізнати ШІ-згенеровані фото та діпфейки за допомогою простих візуальних підказок.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».