Як випускники та батьки учнів самостійно готують укриття Чкаловського ліцею до навчання

У громади немає коштів

Чкаловське – селище у Чугуївському районі Харківської області, воно було окуповане в перші дні повномасштабного російського вторгнення. Звільнили населений пункт у вересні 2022 року під час масштабного контрнаступу Збройних Сил України.

За час бойових дій Чкаловська ТГ зазнала суттєвих руйнувань і втрат. Серед шести шкіл, що були у громаді, тільки одна залишилася цілою – це ліцей у селищі Чкаловське, якому у 2022 році виповнилося 90 років. Він є одним з навчальних закладів, де при будівництві нового корпусу у 1980-х роках було закладено укриття, яке б дозволило дітям навчатися за партами. Однак після років занедбання воно потребує певного відновлення.

Свою цінність укриття підкреслило на початку повномасштабного вторгнення. Під час активних бойових дій у громаді, у  нехай і занехаяному підвалі школи переховувалося від обстрілів близько 200 осіб – місцевих жителів, які не мали власних підвалів.

Шукати можливості відновити укриття директорка Чкаловського ліцею Тетяна Бондар почала у січні 2023 року, коли освітяни області зрозуміли, що школи не зможуть працювати без наявності захисного укриття.

— У нього закладали все, що потрібно – систему каналізації, вентиляцію, опалення, освітлення. Все це є і зараз, але воно потребує капітального ремонту, – каже про укриття Тетяна Бондар

З січня по червень адміністрація школи подала шість грантових заявок до різних благодійних фондів, але поки що жодної конкретики не отримали.

Також директорка зверталася до місцевої військової адміністрації, однак для повноцінного відновлення укриття у деокупованої громади немає коштів. Як розповідає начальник Чкаловської селищної військової адміністрації Сергій Котенко, єдине, чим змогла допомогти місцева влада Чкаловському ліцею – залити відмостку для того, щоб дощова вода не стікала у підвал та не підтоплювало його.

З початку травня на допомогу освітянам прийшли батьки та випускники ліцею. Тоді в Чкаловському ліцеї створили асоціацію випускників, які перш за все мали посприяти у відновленні укриття у школі.

Однією з найактивніших представниць цього руху стала колишня учениця Тетяни Бондар – Людмила Чіріч. Під час окупації громади, у квітні 2022 року, коли ще була можливість виїхати, вона разом з чоловіком та тоді ще 4-річною дочкою Мілою переїхала до родичів у Івано-Франківську область. Після звільнення Чкаловського повернулися.

— У нас дитина, тому потрібен садочок або школа. Я почула про ідею про відновлення укриття в школі. Ініціативу підтримала, зв’язалася з директоркою ліцею. Насамперед ми вирішили збирати кошти на відновлення укриття, щоб хоч якось розпочати освітній процес у нашому містечку. Стали залучати випускників, – розповідає Людмила Чіріч.

Пожертви від випускників

Людмила Чіріч взяла на себе один з напрямків роботи з відновлення укриття у ліцеї – збір пожертв від небайдужих людей. У травні вона опублікувала збір у місцевій групі у фейсбуці, і відтоді місцеві жителі, колишні учні школи, батьки дітей, вчителі, представники селищної ради та інші небайдужі люди поступово почали надсилати гроші, а пані Людмила щотижнево публікує звіти про надходження коштів.

— Коли люди побачили збір, почали донатити досить великими сумами. Ми розраховували на 10, 20, 50 гривень, «з миру по нитці», але надсилають і 200, і 500, і декілька тисяч. Наразі ж темпи знизилися, але гроші продовжують надсилати, – ділиться Людмила Чіріч.

Станом на 6 серпня на відновлення укриття Чкаловського ліцею зібрали майже 36 тисяч гривень, що наразі далеко від навіть найоптимістичнішої мети у 500 тисяч гривень. Поки що жодної гривні з зібраних коштів ініціатори відновлення не витратили.

— Для того, щоб почати масштабні роботи, цих грошей замало, але ми продовжуємо збирати. Потрібно буде  щонайменше близько півмільйона. А мільйон – це вже повністю за стандартами ДСНС, щоб діти реально почали навчання, – зазначає Людмила.

Однак як розповів кореспонденту медіа «Слобідський край» начальник відділу освіти Чкаловської селищної ради Олександр Будянський, на відновлення укриття може знадобитися від 1,5 до 8 мільйонів гривень.

— Деякі обсяги робіт та фінансування притаманні майже всім укриттям у школах області, які плануються, будуються або відновлюються в закладах освіти. Півтора мільйона – це мінімум. За ці гроші можна поштукатурити стіни, довести до ладу сантехніку, вентиляцію, можливо замінити труби. Однак крім цього треба зробити багато чого, – каже Олександр Будянський.

Батьки допомагають

Однак й батьки дітей, які навчають у ліцеї, не сидять склавши руки: ходили на толоки, організовані в укритті адміністрацією школи. Там вони прибирали, виносили сміття, що залишилося після того, як у цьому укритті переховувалися від обстрілів місцеві жителі.

— Це люди, яким не байдуже. Вони вболівають за школу, громаду, і вже зараз без сторонньої допомоги відновлюють укриття. Люди самі штукатурили та ремонтували. Ніхто не наймався, ніякі договори з підрядниками не укладали. Це все відбувається просто на людській ініціативі, – зазначає начальник Чкаловської селищної військової адміністрації Сергій Котенко.

Як зазначає пані Людмила Чіріч, близько 30-35 батьків активно підтримують відновлення не тільки своєю працею, але й пожертвами.

— Коли треба було навести порядки, батьки з кожного класу долучалися до суботників. Були як і мами, так і тати, всі гуртом брали участь в очисних роботах і навіть разом допомагали заливати бетон. Співробітники ліцею взагалі постійно там перебувають, увесь час щось труть та зачищаються, – ділиться Людмила.

На думку жінки, залученість батьків до процесу підкреслює їхню зацікавленість у відновленні укриття, щоб діти змогли почати якісне навчання, якого важко добитися в умовах онлайн-освіти.

Про неефективність дистанційного навчання також каже директорка ліцею.

— Це вже четвертий рік онлайн-навчання,  я бачу, як впала якість засвоєння знань дітьми. Це страшенні освітні втрати. Наші діти - це ж майбутні лікарі, педагоги, науковці, інженери, і вони мають отримувати тільки найкращу освіту! А ми маємо робити все від нас залежне, щоб ситуація змінилася на краще, – пояснює свою позицію Тетяна Бондар.

Надія на відновлення є

Ще у травні-червні усі ініціатори відновлення планували реставрувати укриття якомога швидше, щоб вже з 1 вересня діти могли відвідувати заняття. Однак цей прогноз виявився надто оптимістичним.

Наразі Людмила Чіріч більш реально дивиться на ситуацію та не хоче ставити кінцевих термінів, оскільки грошей з донатів надійшло недостатньо для того, щоб проводити масштабні роботи.

—Щось обіцяти не можемо. Ми б хотіли, щоб вже завтра укриття було готове, однак це нереально. І до вересня закупити будматеріали і все необхідне і почати якісь роботи також неможливо Але у будь-якому випадку ми не зупинимося, тому що навіть після закінчення воєнних дій та взагалі війни в України, будуть відкриватися школи тільки за наявності укриття, тому це в будь-якому випадку потрібно. Ми це розуміли, коли починали, і зараз вже не відступимо, – каже Людмила.

Однак директорка ліцею сподівається, що укриття буде готове до нового року, і вже планує побудову освітнього процесу.

— Ми побудуємо наш розклад так, щоб діти не бігали при кожній повітряній тривозі з класів до укриття, а проводили уроки прямо у підвалі, за розкладом, по черзі. Ми б змогли адаптуватися до такого навчання, – зазначає Тетяна Бондар.

Проте таке швидке відновлення можливе тільки за умови допомоги донорів, хоча і без цього люди продовжуватимуть роботи над укриттям.

— У мене ніколи не було сумнівів стосовно цього проєкту. Ще у перший місяць війни, ми з чоловіком вирішили, що нам ніхто нічого не винен. Ніхто не має принести їжу і нагодувати мою дитину -  навпаки, ми самі з родиною почали допомагати людям з їжею. Чоловік їздив у Харків та купував продукти. Потім у нас захворіла дитина, і ми самі почали шукати ліки. Наразі ж постало питання навчання моєї доньки, і я відразу ж почала шукати шляхи для того, щоб розв'язати цю проблему. Ми разом з Тетяною Іванівною писали скрізь, щоб нам допомогли. Деякі фонди відповіли на листи, однак поки що чіткої відповіді щодо відновлення укриття  не надали, – розповідає Людмила Чіріч.

Перший проєкт, куди адміністрація ліцею подавала заявку для відновлення укриття, був обласний конкурс проєктів місцевого та регіонального розвитку «Разом в майбутнє».

— На жаль, ми не виграли, це була наша перша спроба. До цього ми ніколи не писали грантові заявки і тепер зрозуміли, що їх теж треба вчитися писати, бо за цим майбутнє, – ділиться директорка ліцею.

Потім було ще п’ять спроб залучити донорів, і тільки завдяки канадійському благодійному фонду Unigborn Relief Society залишається надія, що все ж укриття допоможуть відновити. Однак Тетяна Бондар не хоче наврочити.

Начальник Чкаловської селищної військової адміністрації Сергій Котенко каже, що наразі у громаді з’явилося трохи грошей, на які замовили офіційну проєктно-кошторисну документацію. Щойно вона буде готова, з’явиться більше розуміння щодо подальшого відновлення укриття у Чкаловському ліцеї.

Нагадаємо, у Чкаловській громаді відновив роботу ЦНАП.

Нагадаємо, в травні у Чугуївському районі Харківської області між селами Гракове і Мосьпанове сапери знайшли 250 протитанкових мін, закладених під лінією електропередачі. 

У селі Гракове електропостачання відновили на початку травня. Ті жителі села, які планують повертатися додому, можуть звертатися до Чкаловської СВА. 

Більше новин Чкаловське читайте на нашому сайті.