«Ми в глибокому тилу, але небезпека є…»: як живе Пісочинська громада в умовах війни

Швидко усувають наслідки

Пісочинська громада зазнала ворожих обстрілів кілька днів тому, ввечері 11 травня. Сильну пожежу спостерігали не лише жителі Пісочинської ТГ, а й сусідніх населених пунктів. Як розповів очільник Пісочинської селищної ради Олег Чернобай, російський снаряд прилетів в один з населених пунктів Коротичанського округу.

– Снаряд прилетів у поле сільгосппризначення, розірвало газову трубу високого тиску. На щастя, обійшлося без загиблих і постраждалих. Хочу зазначити, що газова служба, рятувальники і поліцейські спрацювали дуже швидко – відключили в аварійному порядку газ, погасили пожежу тощо. Повністю без газу залишилися Коротич, Новий Коротич, Рай-Оленівка і частково Пісочин, а також садові това­риства на території ТГ. Уже зранку 12 травня газівники почали відновлювальні роботи, 15 травня газ уже був у всіх населених пунктах громади, – розповідає голова Пісочинської громади.

Не вперше жителі громади після ворожих обстрілів залишаються без води, газу чи електрики, втім, за словами Олега Чернобая, ці проблеми усували дуже швидко, за день-два.

– Так, нашу громаду значно менше обстрілюють, ніж Харків, утім до нас теж прилітає. За ці майже три місяці війни снаряди прилітали в Пісочинську громаду десь сім разів, але незручності, пов’язані з цими атаками ворога, усували оперативно.
Наприклад, коли в Коротичанському окрузі обстріляли «Нову пошту», постраждала водонапірна вежа – протягом доби все зробили, – зазначає очільник громади. – Найгарячішим за цей час було 10 квітня, коли в Пісочині прилетіло в приватний сектор. Там двоє загиблих, понад 20 будинків зазнали часткових пошкоджень. За час війни від нападу окупанта на території громади загинуло троє цивільних.

До слова, людей, чиї будинки постраждали, не залишать наодинці зі своїми проблемами. Наразі Пісочинська селищна рада веде детальний реєстр усіх пошкоджень із зазначенням адреси. Це робиться для того, щоб потім отримати допомогу від держави. Крім цього, посильну допомогу надають працівники відділу ЖКГ Пісочинської селищної ради, які допомагали усувати пошкодження, надавали наявний будівельний матеріал. Наприклад, приїжджали додому до бабусі, у якої з будинку злетів шифер, і швидко все відремонтували.

Як каже Пісочинський голова, люди починають панікувати після обстрілів, і саме тоді спостерігається масовий виїзд. За його словами, було дві хвилі виїздів місцевих. Перша припала на кінець лютого, коли розпочиналася війна, наступна – через пару днів.

– Багато людей виїхало на початку березня, коли були авіаудари в центрі Харкова, тоді і біля селищної ради снаряд упав. Ось після цього селище стало майже порожнім. Такі удари наводять сильну паніку, насамперед це стосується молодих сімей з маленькими дітьми. Приватний сектор залишився, жителі 60+ відмовились полишати свої домівки, рідне селище. Навіть більше, у приватному секторі активно приймають переселенців із міста, – розповідає Олег Чернобай.

Читайте також: Проблеми з житлом, готівкою і пальним: як в умовах війни живе Сахновщинська громада

Шукають «гуманітарку» повсюди

Саме за рахунок внутрішньо переміщених осіб кількість населення громади залишилася десь на тій позначці, що була і до війни, – близько 35 тисяч людей. Станом на 19 травня в громаді зареєструвалося 5100 ВПО. 90 % з усіх переселенців – харків’яни. Решта це жителі громад з передмістя обласного центру – Роганської, Дергачівської, Циркунівської, Старосалтівської тощо.

У березні протягом 10 днів у Пісочині функціонували евакуа­ційні центри. Люди з Харкова приїжджали в центр громади, а потім їх евакуювали до Полтави та Кременчука.

За словами селищного голови, великої проблеми з житлом для переселенців у громаді не було.

– Звісно, є такі будинки, де і 20 людей живуть, прийняли родичів, знайомих. До мене багато людей звертаються, просять розмістити приїжджих із сусідніх громад. У нас є санаторій «Роща», який завжди може прийняти ВПО. Наразі там проживають 340 переселенців. У десятих числах цього місяця туди привезли жінку з інвалідністю на візочку з Циркунів. А на початку війни санаторій прийняв тисячу іноземних студентів. Вони побули там день-два і поїхали далі, – зазначає Олег Чернобай.

Допомога у Пісочинській громаді як місцевим, так і ВПО надавалася селищною радою із самого початку війни.

– Як і всюди, спочатку в людей була страшна паніка. 25 лютого всі магазини були порожні, зняти готівку у банкоматах теж було проблемно. «ПриватБанк» не працював місяць, банкомати – півтора, потім усе запустили, й соціальне напруження було зняте, пенсія виплачується постійно. Найтяжчими були перші дні війни, оскільки ще не була налагоджена логістика з розвезення гуманітарної допомоги. Потрібно було в цей час шукати, хто може привезти продукти першої необхідності – хліб, воду тощо, де взяти ліки, речі особистої гігієни. Селищна рада організувала безкоштовний підвіз води, роздавали безкоштовно хліб, фермери давали безкоштовно м’ясо, молоко, курятину. Було важливо в ці дні стабілізувати обстановку. Наприклад, хліб було важко дістати. Місцеві збиралися й їхали за хлібом до Первомайського, а потім везли сюди. Було таке, що довозили хліб у Мерефу, там забирали і везли в нашу громаду, – ділиться селищний голова.

Наразі в громаді активно роздають централізовану гуманітарну допомогу, а саме в рамках президентської програми «Пакет кожному громадянину». Паралельно селищна рада шукає різноманітні варіанти, щоб доставити гуманітарну допомогу до громади, сформувати пакунки та розподілити між пільговими категоріями.

– Багато місцевих підприємців допомагає, хтось яйця дає, хтось інші продукти харчування. Люди місцеві допомагають, хто чим може – фурою, мікроавтобусом тощо. Ми не сидимо на місці і не чекаємо, що нам просто видадуть «гуманітарку», яка призначена за централізованими програмами. Ми ще знаходимо контакт, співпрацюємо з волонтерами, з благодійними фондами, беремо продукцію та роздаємо – дитяче харчування, памперси, продукти тощо. Цього місяця ми привозили допомогу із заходу України – Львівщини, Рівненщини, Тернопільщини. Також нещодавно, 11 травня, нам надійшла  гуманітарна  допомога з канадського міста Торонто. Там були медикаменти, – розповідає Олег Чернобай.

Читайте також: Як у Роганській громаді вдалося уникнути гуманітарної катастрофи. Фото

Допомога від земляків з-за кордону

До речі, лікам місцеве керівництво у Пісочинській громаді приділяє особливу увагу.

– У перші дні волонтери роздавали ліки, як хліб, – прос­то з машини і всім охочим. Одна жінка взяла таблетки, які коштують 200 гривень, а потім продавала через соцмережі за 150. Потім я сказав: «Ні, так не піде». Всі медикаменти спочатку нам надходять до нашого Центру первинної медичної допомоги № 2, а потім люди вже через сімейних лікарів отримують потрібні препарати. Алгоритм простий: людина телефонує сімейному лікарю, залишає заявку, і лікар уже каже, коли будуть ті чи інші пігулки, а якщо потрібних ліків немає, шукають аналоги. Допомогу громаді відправляли й ті пісочинці, які евакуювалися в зарубіжні країни. Вони там згуртовуються, готують пакунок і відправляють нам, зокрема і ліки, – зауважує очільник Пісочинської ТГ.

У громаді не тільки роздають «гуманітарку», а й ще готують її і за потреби віддають в інші громади регіону.

– Коли було тяжко в Дергачах, давали гумдопомогу їм. Було ще таке, що до нас звернулися поліцейські і поцікавилися, чи можемо на Північну Салтівку приготувати 50 порцій борщу, ми зробили, а поліція відвезла, – розповідає Пісочинський селищний голова.

З початку війни великий обсяг роботи навалився на селищну раду щодо реєстрації шлюбів, новонароджених і смертей. Річ у тому, що в Харкові ця послуга не працювала, тому містяни їхали за цим саме в Пісочин. З 24 лютого до 9 травня у Пісочинській громаді було зареєстровано 100 шлюбів, 100 новонароджених і 237 смертей. А ось цифри за весь минулий рік  – 50 шлюбів, 200 новонароджених, 389 смертей.

Читайте також: Захисник острова Зміїний одружився в громаді Харківської області. Фото

Відключення багатоповерхівок

Олег Чернобай каже, що наразі громада поступово повертається до колишнього життя.

– Те, що життя повертається в громаду, було відчутно у 20 числах квітня.  Селищем було важко проїхати, тому включили світлофори, також з’явилися черги в магазини. Наразі торгові точки майже всі запустили, вже плюс великий. Так, є перебої з пальним, утім як і у всій Україні, але заправки працюють, чого не було певний час. Критичній інфраструктурі мережеві АЗС допомагають – машини всіх екстрених та комунальних служб заправляють. Аграрії засівають поля. Вже засіяно 90 % полів, незважаючи на те, що стріляють, у землі стирчать снаряди та міни, ДСНСники приїжджають і розміновують територію, – зазначає селищний голова.

Щодо дотримання вимог, пов’язаних з воєнним станом, комендантською годиною та світломаскуванням, то наразі вони справно виконуються. Олег Чернобай зазначає, перші два місяці жителі дотримувалися режиму світломаскування, а потім люди розслабилися, коли тихіше стало, плюс місцеві повертатися стали.

– Щоб пояснити важливість світломаскування, ми пару разів відключали багатоповерхівки. Це дало свої плоди, люди почали  відповідальніше до цього ставитися. Щодо комендантської години, то трапляються випадки порушення, але вони поодинокі, правоохоронці працюють. Поліцейські офіцери громади взагалі молодці. З першого дня війни вони територію громади не покидали. Постійно перебувають у ТГ. Це і охорона громадського порядку, це і взаємодія із ЗСУ, і взаємодія з теробороною. Коли перші пенсії видавали, вони супроводжували листонош, бо ті боялися, – розповідає очільник Пісочинської громади.

Читайте також: Харківські прикордонники відвідали дитячі будинки Пісочинської громади

«Намагаємось працювати на максимум»

Наразі Пісочинська селищна громада намагається працювати на максимум, який можливий за нинішніх умов.

– Звичайно, ми не працюємо, як до війни. У нас обмежене фінансування, є лише захищені статті, на які ми можемо спрямовувати кошти. За квітень у нас не виконується бюджет, ми недоотримали близько 20 мільйонів гривень. Багато підприємств не працюють, плюс внесені зміни до законодавчих актів, які дали змогу звільнитися від сплати податків. Люди цим скористалися, оскільки не працюють. Ми це чудово розуміємо, тому свої витрати трохи зменшуємо, щоб якнайбільше зберегти життєдіяльність громади та ті кошти, які зараз надходять, плюс ті, що залишилися з мирного часу, – пояснює Олег Чернобай.

У громаді вже розпочали підготовку до опалювального сезону 2022/2023.

– У нас понад 100 багатоповерхівок, кожну з яких треба підготувати. У кожної є покрівля, ліфт, каналізація, теплові, будинкові мережі. Вже і з теп­ловими мережами починаємо «продавлювати» систему опалення, щоб виявити погані труби і їх відремонтувати. Обстежує­мо покрівлю, де протікає, аби зробити хоча б поточний ремонт, – зау­важує Пісочинський голова.

Олег Чернобай звернувся до мешканців, які тимчасово поїхали з громади.

– Наземної небезпеки немає, ми в глибокому тилу, перебуваємо далеко від лінії фронту, втім небезпека присутня, оскільки від прильотів ракет ми не застраховані. Чи повертатися пісочинцям назад, хай люди вирішують самі, тому що повної безпеки ми їм гарантувати не можемо. Ми створюємо умови, щоб була життєдіяльність громади і вона продовжувала розквітати, – зазначає Олег Чернобай.