«Спочатку все вивозилося з дому, а потім оселю знищували»: як в окупації живе Оскільська громада

Оскільському сільському голові Геннадію Загоруйку, згідно з розпорядженням голови обласної військової адміністрації від 05.03.2022 № 11в/дск «Про дії сільських, селищних, міських голів, депутатів органів місцевого самоврядування, членів виконавчих комітетів, посадових осіб місцевого самоврядування при загрозі захоплення/ окупації території громади, захопленні адміністративних будівель», керівником районної військової адміністрації було визначено подальше місце перебування і режим роботи.

Це цілком зрозуміло, бо передусім окупанти намагаються змусити керівників місцевого самоврядування присягнути росії, використовуючи водночас зовсім не гуманні засоби.

В Оскільської громади були величезні плани на 2022 рік. У березні в ТГ мало відбутися довгоочікуване відкриття нової амбулаторії загальної практики – сімейної медицини. Станом на 23 лютого її вже здали в експлуатацію. Там залишилося лише розставити меблі і перенести документи зі старої амбулаторії. Було підведено всі комунікації. Будівлю амбулаторії почали протоплювати, щоб медики і пацієнти перебували в комфортних умовах.

– Стан наших шкіл за кількістю та якістю комп’ютерної техніки, обладнання був кращий, ніж у деяких школах Харкова. Їдальні в освітніх закладах були переведені на нові стандарти. Більшість населених пунктів мали вуличне освітлення. Проводився якісний ремонт доріг. Шість шкільних автобусів підвозили дітей до освітніх закладів. Було створено матеріальну базу для роботи комунального підприємства. Протягом останніх років проводилися ремонти закладів культури та бібліотек, – згадує очільник громади.

Читайте також: «Друга армія світу» – це армія мародерів і злодіїв»: як живе в окупації Куньєвська громада

Повиносили все, що бачили…

З початком російської агресії пошкоджено багато приватних будинків та об’єктів соцінфраструктури. У громаді ведуть реєстр загиблих. Станом на 30 червня, за даними сільської ради, 43 людини загинуло, з яких п’ятеро дітей. 26 осіб поранено, серед них – двоє дітей.

– Ситуація в громаді важка. Нині під тимчасовою окупацією 2800 людей. Найбільше жителів залишилося в селах Оскіл та Комарівка, а також населених пунктах Капитолівського старостинського округу. З усіх інших куточків громади люди здебільшого виїхали, – розповідає Геннадій Загоруйко.

Усі освітні заклади пошкоджено та розграбовано. Зі слів мешканців, які залишилися в окупації, агресори хизувалися, що нарешті зможуть обновити обладнання своїх шкіл украденим у громади майном.

Схожа ситуація з медичними закладами та територіальними центрами соціальної допомоги. Підприємства, організації, приватний бізнес також пограбовано: техніку вивезли, торішній урожай викрали, пальне злили. Військові країни-агресора мародерствують не лише в школах, амбулаторіях та сільгосппідприємствах, але й у будинках місцевих жителів. Увага окупантів прикута до родин АТОвців, колишніх і нинішніх поліцейських.

За інформацією Оскільського сільського голови, є факти катування людей. Відомі випадки про зникнення жителів. Контролюються телефонні розмови місцевих. Окупанти хотіли провести примусову мобілізацію, втім їх план провалився.

Читайте також: «Ситуація важка, але контрольована»: як під постійними обстрілами живе Малинівська громада

Робота за пайок

– На сьогодні Оскільська громада вкрай потребує гуманітарної допомоги. Доки була можливість і дозвіл від ЗСУ, ми разом з районною військовою адміністрацією, волонтерами та небайдужими жителями громади завозили «гуманітарку» та здійснювали евакуацію жителів. Зараз такої можливості немає. І люди в окупації думають, що про них забули. Але це не так. Ніхто про них не забув, – підкреслює Геннадій Загоруйко.

Продукти в сільських магазинах є, втім, ціни на них вищі, ніж були до війни. Більшість товарів завозять з Куп’янська. Запас грошей закінчується. Щоб зняти з картки кошти, треба 30 % віддати за переведення грошей у готівку.

– У людей збирали паспортні дані та ідентифікаційні коди. Думаємо, що це робилося для проведення референдуму, – говорить Оскільський голова. – Обіцяли видати 10 тисяч рублів пенсіонерам. Зараз у громаді курсує гривня. Втім, трапляються і рублі. Місцевому населенню пропонують роботу за продуктовий пайок.

Наслідки агресії

– Протягом чотирьох місяців ситуація з газом, електрикою і водою вкрай важка. Телефонний зв’язок з великими перебоями, Інтернету немає. Окупанти хочуть відремонтувати лінії електропередач. Але потужностей для налагодження звичного для українців життя в рашистів не вистачає, – зауважує Геннадій Загоруйко. – Газогони розбиті, централізоване водопостачання відсутнє. Війна знищила ліси, окрасу Ізюмського району та улюблене місце жителів громади – Червонооскільське водосховище. Загарбники провели роботи з відновлення водосховища, але, на наш погляд, без належної оцінки стану дамби. Це може бути приводом до виникнення надзвичайної ситуації.

За словами керівника Оскільської ТГ, людям, які залишилися під тимчасовою окупацією, щоб вижити, потрібні продукти, медикаменти, готівка. Мешканці порушують питання про заготівлю дров для опалення осель.

Існування громади під знаком питання

Загалом з Оскільської громади з початку війни виїхало близько шести тисяч людей. На початку війни жителі сподівалися, що російські війська пройдуть через населені пункти громади і бойові дії будуть десь на межі з Донецькою областю. Історій про Бучу, Ірпінь, Ізюм ще ніхто не знав. Тому частина жителів залишилася берегти свої домоволодіння. «Зелених коридорів» не було. Бажаючі виїхати виїжджали самі на своєму транспорті. Якщо в охочих виїхати не було власної машини, вони зверталися до сільської ради, яка через волонтерів вирішувала це питання. Централізовану евакуацію провели для працівників і підопічних Оскільського психоневрологічного інтернату, жителів Малокомишуваського, Довгеньківського, Вірнопільського та Заводського старостинських округів, коли «асвабадітєлі» почали знищувати мирне населення.

– Війна розкидала людей по території України та за її межами. Всі вони чекають перемоги наших військ, після якої жителі громади зможуть повернутися в рідні села. У переселенців свої проблеми. Турбує питання: що буде далі, ближче до зими? Річ у тому, що багато наших земляків проживають у дитячих садках, школах і студентських гуртожитках, які будуть відкриті для здобувачів освіти 1 вересня. Частина приватних будинків, які надано для наших переселенців, не придатна для проживання взимку. Джерело існування – це гуманітарна допомога та виплати ВПО, оскільки роботу знайти важко, – каже очільник громади.

Вищезазначені проблеми переселенців та шляхи їх вирішення були розглянуті на нараді в голови Ізюмської районної військової адміністрації Степана Масельського.

– Сподіваємось на поступове розв’язання зазначених проблем, – сказав Геннадій Загоруйко.

Він звернувся до земляків, які проживають на території громади наразі, і до тих мешканців, які вимушено покинули її:

«Незважаючи на наслідки війни, ми повинні повернутися і відродити нашу громаду. Роботи буде дуже багато, але я впевнений, що спільними зусиллями ми досягнемо бажаного. Тримаємось! Перемагаємо! Повертаємось і відбудовуємо!!!».