Компенсація за пошкоджене майно: як жителі Харківщини відновлюють домівки

Готували їжу на вулиці

На Харківщині продовжуються виплати компенсацій за пошкоджене та знищене майно у рамках програми «єВідновлення». Станом на 16 жовтня у регіоні 6109 заявників отримали грошову допомогу для дрібного ремонту житла. Усього сума отриманих виплат сягнула понад 487 мільйонів гривень. Загалом жителі області подали 20 375 заяв для компенсації за пошкоджене майно та 1656 заяв про знищене майно.

У Чкаловській громаді компенсацію отримали вже понад 200 людей. Серед них родина Калюжних із села Коробочкине, будинок яких було частково знищено прямим влучанням ворожого снаряда на початку повномасштабної війни.

– Мій син Олег тоді був на кухні і тільки хотів виходити звідти, як прилетів ворожий снаряд. Його відкинуло в іншу кімнату, а я тоді була неподалік від дому, на вулиці. Одразу побігла до нього, дуже перелякалася. Син пошкодив руку – і це всі поранення, яких він, на щастя, тоді дістав. Це було дуже страшно, – згадує Зінаїда Калюжна.

Пані Зінаїда каже, що одразу після ворожого «прильоту» сусіди допомогли родині зібрати речі та вивезли їх з Коробочкиного. Додому Калюжні повернулися восени 2022 року, коли наші захисники відігнали ворога далі. Тоді й побачили, що всі комунікації в будинку знищені – світла, газу, води та опалення не було.

– Це був вересень, ми готували їжу на вулиці: зробили імпровізовану пічку і так виживали. Важкий був час, – говорить жінка.

Як тільки почала працювати програма «єВідновлення», Олег Калюжний одразу подав заяву про компенсацію через «Дію». Незабаром до родини приїхала комісія з оцінки пошкодженого майна Чкаловської СВА. Фахівці оцінили руйнування та визначили будинку другий ступінь пошкоджень.

– Так, у нас половину домівки знесло. І дякувати Богу, що хоча б так сталося. У деяких сусідів і відновлювати немає чого. Після того, як комісія підтвердила руйнування, десь за місяць нам уже прийшли гроші на картку. Потім ми поїхали знову в Чкаловське, де нам видали чек-лист будівельних матеріалів, які маємо купити. Комісія сама визначає, на що підуть гроші. А сплачувати можна тільки карткою «єВідновлення», готівку з неї не знімеш, – розповідає Зінаїда Калюжна.

Так Калюжні почали закуповувати всі необхідні матеріали для відновлення домівки та розбирати зруйновану частину будівлі. Лише один розбір коштував 10 тисяч гривень. Зараз у домі накривають дах та частково його ремонтують. Утім за роботу будівельників родині доводиться платити зі своєї кишені, адже вони не знають будівельних компаній, які працюють за програмою «єВідновлення». Тож грошей з компенсації не вистачає для повного відновлення будинку.

– Дуже дорогі будівельні матеріали. Купили шифер, цемент, труби для опалення – і вже купа грошей пішла. Тільки привезли цілу машину піску, а він уже закінчився. Ми б поїхали та хоча б пару мішків зібрали на кар’єрі, але дуже страшно, у нас же все заміновано. Тож змушені купувати, – ділиться пані Зінаїда.

Після завершення капітальних будівельних робіт Калюжним треба буде облаштовувати нові кімнати – клеїти шпалери, оздоблювати стелю, купувати газову плиту та котел. Наразі родина не повністю витратила надану компенсацію. Гроші намагаються зберегти, адже під час робіт можна виявити приховані руйнації.

– Уся зарплата йде на матеріали, тільки поїхав купив щось – уже немає 10 тисяч. Але ми дуже задоволені тим, що нам допомогли. Ці 200 тисяч нас врятували. І наша громада, і програма «єВідновлення» – великі молодці, дуже добре, що нам так допомагають та не кидають у біді, – зазначає Зінаїда Калюжна.

Калюжні встигли вже переробити каналізацію та повернути у будинок воду, але й досі не живуть там. Матеріали зазвичай закуповують у сусідніх Чугуєві, Клугино-Башкирівці та Харкові. Загалом родина задоволена роботою комісії та наданою компенсацією, хоча її й не вистачає.

– Я думаю, що в нас у громаді всі задоволені. Дуже швидко оформлюють заяви та приходять гроші. У кого не спитаю, усі кажуть, що швидко. Навіть ті, в кого не було документів у реєстрах, зареєстрували домівки швидесенько завдяки селищній раді. У нас на вулиці багато вже отримали, комусь 50 тисяч дали, комусь 180 – залежно від руйнувань, – розповідає Зінаїда Калюжна.

Спали без даху під дощем

Перші півтора місяця війни родина Лопандьових прожила у Коробочкиному. 85-річний Микола Іванович та його 81-річна дружина під обстрілами бігали у погріб щодня. А коли побачили пряме влучання у сусідній будинок, який одразу зайнявся, вирішили евакуюватися. Подружжя виїхало до Полтави та прожило там майже пів року, а 22 вересня минулого року Лопандьови повернулися додому.

– І що ми побачили… Прямо посередині вулиці лежали наші хвіртка, ворота, електричний стовп, розбито вісім вікон. Горіла літня кухня. Дах з усіх боків побитий. Сусіднім домівкам пощастило менше: навпроти чотири влучання, збоку також влучання, була пожежа – усе просто знищено, – розповідає власник пошкодженого будинку Микола Лопандьов.

Знайомі порадили подружжю подати заяву на компенсацію в «Дію». Але як туди звертатися, Лопандьови не знали, тим паче користувалися старими кнопковими телефонами. Тоді пан Микола звернувся до молодого чоловіка із села, який зі свого смартфона оформив заяву.

– Приїхала до нас комісія з Чкаловського. Анна Сиротіна, фахівчиня цієї комісії, така мужня, узяла драбину, залізла на горище, там усе подивилася. А тоді в нас на горищі були тази та корита, ми так дощ «збирали», бо це все в кімнати лилося. Оцінили всі пошкодження та визначили ступінь руйнувань, – ділиться чоловік.

Уже через тиждень родині прийшло повідомлення, що вони можуть купити будівельні матеріали за програмою у Чугуєві. Тоді будматеріали обійшлися на всю суму компенсації – 51 тисячу гривень.

– Купили шифер, руберойд, цвяхи… Щоб крити дах, ми найняли бригаду будівельників, за три дні роботи вони взяли 30 тисяч гривень. Це ми вже зі своєї кишені заплатили. Та це не страшно. Ви не уявляєте, яке це щастя – спати з дахом над головою. Ми ж перші дощі спали, а по стінах усе текло, у кімнаті стеля надулася, а тепер така тиша і сухо, – розповідає Микола Лопандьов.

Від обстрілів на подвір’ї Лопандьових загорілася літня кухня, але її відновлення не входить у програму. Тож подружжя самостійно ремонтує будівлю кухні, а також уже відновило паркан та фасад будинку.

– Ми дуже задоволені. Може, інші люди в нашій ситуації щось і попросили б ще, але нам вистачає тієї допомоги, що дали. Можна жити далі, – каже чоловік.

За словами секретарки робочої комісії з «єВідновлення» Чкаловської СВА Анни Сиротіної, деякі жителі громади наразі закупають будівельні матеріали за кошти компенсації та чекають на весну, аби розпочати будівельні роботи.

Діти знову живуть у своїх кімнатах

У Малинівській громаді від власників пошкодженого майна надійшло 112 заяв. Компенсацію вже нараховано 78 мешканцям на загальну суму понад 8 мільйонів гривень. Найбільше руйнувань зафіксовано у селі Мосьпанове, де родина Івлевих уже відновила своє житло. 4 вересня минулого року за півтора метра від їхнього будинку був «прильот» ворожої міни. На щастя, на той час подружжя з двома дітьми вже евакуювалися з громади.

– У нас були руйнування несучих стін, одна з них повністю розвалена та впала прямо у дитячі кімнати. Інша потріскалася. Фасад зруйнований, два вікна, вибуховою хвилею повністю розкрило дах, – розповідає про наслідки «прильоту» Ігор Івлев.

Будинок Івлевих у Мосьпановому після "прильоту".

Про «єВідновлення» чоловік почув по радіо на роботі. Одразу подав заяву через «Дію», й незабаром до їх будинку приїхала комісія з оцінки руйнувань Малинівської СВА.

– Без усіляких проблем комісія перевірила пошкодження, оцінила їх, і незабаром ми отримали кошти. Нам призначили другий ступінь руйнувань та виплатили 200 тисяч гривень. У цю компенсацію входять послуги будівельників, але де знайти таких, що працюють по «єВідновленню», ніхто не знає. Тому на всі гроші ми закупили будівельні матеріали, – ділиться Ігор Івлев.

Зі своєї кишені родині довелося заплатити 70 тисяч гривень за роботу будівельників. Коли будинок розібрали, виявилося, що міжкімнатні стіни також потріскалися. Крім того, комісія порахувала, що лише одне вікно було знищено, але під час демонтажних робіт виявилося, що й друге не підлягає експлуатації.

– Так і вийшло, що нам трохи там додалося роботи, трохи там... Але зараз уже все відновили, будівельникам платили за кожний етап роботи. Розібрали будівлю – заплатили, звели стіни – заплатили. Тепер діти знову живуть у своїх кімнатах, а нам залишилося лише фасад пофарбувати, – каже Ігор Івлев.

Кімната після ремонту.

Станом на 11 жовтня жителі Харківщини подали 1656 заяв про знищене майно. Компенсація у такому випадку надається у вигляді сертифіката для купівлі нового будинку або квартири у будь-якій точці України протягом п’яти років. Перший сертифікат на суму 2,1 мільйона гривень було погоджено заявнику із Савинської громади.

Нині погоджувати таку компенсацію розпочали й в Ізюмській громаді. Так першому ізюмчанину погодили компенсацію для придбання нового житла на суму понад 1,5 мільйона гривень. Кошти обіцяють перерахувати в листопаді. Житло постраждалий планує придбати в Ізюмі. Наразі в громаді зареєстровано близько 300 таких заяв.

Загалом в області сформували 65 сертифікатів на виплату 94,5 мільйона гривень компенсацій за знищене ворогом майно.

Нагадаємо, що жителі села Леб’яже Чкаловської громади отримали відмову на компенсації за пошкоджене майно через технічний збій. Раніше ми писали, у Чкаловській громаді Харківської області розпочалося громадське обговорення щодо перейменування селища Чкаловське та села Коробочкине. Нагадаємо також, у селі Гракове встановили модульний будинок для амбулаторії.