Північна Салтівка у Харкові через 11 місяців повномасштабного вторгнення

Бойові дії навколо Харкова розпочалися з першого дня повномасштабного російського вторгнення, коли ворожі війська підійшли впритул до міста, окупувавши частину Харківської області. З цього самого часу протягом кількох місяців Харків майже щоденно обстрілювався, а одним з найбільш постраждалих районів стала Північна Салтівка – дуже густонаселений спальний район, який є ледь не найближчим до кордону з росією. За інформацією Харківської мерії, усього в місті понад 4500 будинків пошкоджено, 500 з них не підлягають відновленню. Більшість – на Північній Салтівці.

24 січня 2023 року Північну Салтівку відвідав Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді та на власні очі побачив масштаб руйнувань, заподіяний російськими військами. Він зазначив, що глибоко вражений побаченим, хоча вже встиг побувати у Дніпрі, Миколаєві та Запоріжжі.

Часті обстріли Північної Салтівки мінімізувалися після того, як українські захисники у вересні 2022 року звільнили від окупантів більшу частину Харківщини. Після цього в цей спальний район почали повертатися мешканці вцілілих домівок. Однак через 11 місяців після початку повномасштабного вторгнення Північна Салтівка виглядає майже безлюдною. Тут не працює пошта, немає магазинів, транспорт ходить, але з доволі великим інтервалом. Часто у будинках, де мешкають люди, немає води, опалення, газу або світла. Але чим ближче висотки до центру міста, тим більше вогників можна помітити у вікнах місцевих жителів. Деінде навіть на околицях у поодиноких квартирах горить світло. Хоча обігріватися здебільшого людям доводиться самотужки.

У дворику однієї з місцевих шкіл, яка розташована ближче до краю міста, в невеликій металевій бочці двоє чоловіків розпалили багаття. Один з них прибирав листя неподалік, інший сидів над вогнищем, курив та підкидав тріски. Це двоє місцевих жителів, які працюють у школі. Анатолій – охоронець, який з початку повномасштабного вторгнення навіть на день не покидав Північну Салтівку. Як зазначає чоловік, під час артобстрілів він переховувався у підвалі школи, у його будинок, що навпроти освітнього закладу, було вісім влучань російських снарядів.

– Узагалі на територію школи було 28 «прильотів» за весь час, вісім з них, як і в мій будинок, були безпосередньо по будівлі, – згадує охоронець школи.

У головному холі навчального закладу Анатолій з іншими працівниками зібрали купу уламків снарядів, що знайшли поряд. Перший снаряд влучив у поріг аварійного виходу.

– Марковані уламки, «сувеніри», як ми їх називаємо, тобто залізяки з номерами або буквами, позабирали у поліцію, прокуратуру або у музей. Усі інші досі лежать тут. Це те, що ми скидали з дахів та знаходили на території, – розповідає шкільний охоронець.

Перші декілька днів вторгнення в підвалі школи переховувалися тільки працівники, пізніше стали приходити мешканці сусідніх будинків. Сам Анатолій у підвалі постійно не жив, тільки вранці та ввечері робив обхід території, щоб доповісти керівництву про стан школи.

Поруч з під’їздом одного з будинків Північної Салтівки на розі вулиць Леся Сердюка та Наталій Ужвій місцеві жителі влаштували польову кухню, адже в їхній висотці немає ані опалення, ані газу, ані води. Є тільки світло, яке доволі часто вимикають. За словами жительок, у будинку живуть не так багато людей, усього декілька квартир.

 – Ми тут не залишалися. Нас евакуйовували, бо тут ішли бойові дії. Тут з жителів нікого не було. Нам дозволили заселятися тільки після 24 травня, коли все більш-менш заспокоїлося. Ми майже відразу й прийшли додому. Так, холодно, а куди діватися? Хоч у своїй хаті, – зазначає одна з жительок, яка захотіла залишитися неназваною.

На польовій кухні зазвичай готують місцеві бабусі, які полюбляють сидіти перед під’їздом. Воду для мешканців возять двоє-троє чоловіків, які зараз також живуть у цьому будинку. Їм доводиться проходити близько одного кілометра в один бік по понівеченій обстрілами дорозі з великим візком, який повністю забитий пластиковими пляшками води від п’яти літрів кожна.

Будинки Північної Салтівки продовжують оглядати компетентні спеціалісти, щоб зробити свої висновки стосовно того, чи підлягають вони відновленню, чи їх потрібно зносити.

– У грудні приїздили люди, щоб перевірити будинок на придатність до проживання в ньому. Зафіксували, що дах розбитий. Незабаром мають прийти подивитися на фасад, і якщо фасад буде в порядку, то зносити не будуть, – додає мешканка будинку на Північній Салтівці.

А от будинок неподалік (за адресою: вулиця Наталії Ужвій, 82) вже вирішено частково зносити. Як зазначив Харківський міський голова Ігор Терехов під час візиту Верховного комісара ООН у справах біженців Філіппо Гранді, в цьому будинку один під’їзд обвалений повністю і не підлягає відновленню, а другий – пошкоджено на 65 %.

26 січня Харківська міська рада повідомила про те, що служби зовнішніх водопровідних мереж завершили ремонт усіх магістральних водопроводів, що були пошкоджені російськими обстрілами на Північній Салтівці. Остання пошкоджена магістраль була відремонтована на вулиці Леся Сердюка. З 27 січня бригади ремонтників почали роботи на 15 ділянках менших труб, щоб, де можливо, повернути людям водопостачання.

А ще 26 січня в одному з найпостраждаліших мікрорайонів Північної Салтівки рятувальники виявили російську касету, яка не розірвалася. Снаряд вмерз у землю, і вивезти його з міста для знешкодження було неможливо. У ДСНС вирішили підривати касету на місці.

Раніше ми писали, як ремонтники КП «Харківводоканал» усунули аварійну ситуацію на зруйнованих вибухом мережах водопостачання на вулиці Шевченка.

Нагадаємо, що влучання ворожої ракети у склад феєрверків у Київському районі міста Харків 11 січня завдало шкоди навколишньому середовищу на щонайменше 1 мільярд 406 мільйонів гривень.

Нагадаємо також, що нещодавно Харківська область отримала надпотужні генератори з Німеччини. Декілька з них передадуть КП «Харківські теплові мережі» для використання у разі блекаутів.

Більше головні новини Харків читайте на нашому сайті.