Євген Кушнарьов: Треба базуватися на спільному, що в нас є. Це Україна

29 січня відомому українському політику Євгену Кушнарьову мало б виповнитися 72 роки. Він працював на різних посадах і завжди пропагував дві речі, які, на його думку, мали б забезпечити успішний розвиток та прогрес України. Перша – необхідність для українців завжди відчувати свою єдність як нації, друга – побудова держави як європейської країни з потужним потенціалом.

О п’ятій ранку 24 лютого 2022 року життя українців розділилося на до та після. Зазіхання на територіальну цілісність України були задовго до анексії Криму, окупації Донбасу – вся її історія тому підтвердження. За 11 місяців війни український народ став символом незламності та боротьби за свободу і незалежність. Сьогоднішні реалії змінили погляд українців, сьогодні всі ми єдині у своїй меті.

20 років тому подібний кривавий сценарій українські політики та еліта навіть не розглядали. Зовнішня політика України базувалася за принципом багатовекторності. Та взаємовигідного розвитку в трикутнику «Україна – росія – західні країни» бути не могло, бо сусід – держава, що проводить агресивну політику. Серед людей, які це розуміли, хоча, зважаючи на час та ситуа­цію, навряд чи припускали, до чого агресія призведе у 2022 році, був і Євген Кушнарьов.

Він та інші політики України того часу намагалися мінімізувати потенційну загрозу. Вони не відмовлялися від багатовекторності. Як показали подальші події, це не забезпечило бажаний результат. Але орієнтирами розвитку та потенційними партнерами вже тоді вони обирали європейські країни. Саме завдяки цьому вибору – на зближення зі світовою спільнотою, на євроінтеграцію – зараз Україна має величезну підтримку, що забезпечить її перемогу.

Наша незалежність стала результатом важкої боротьби багатьох поколінь українців. У День Соборності України 22 січня 2002 року Євген Кушнарьов сказав слова, які зараз, як ніколи, актуальні для кожного українця: «Мрія про єдину Україну здавна володіла умами багатьох людей. І ось вона здійснилася в наш час. Тепер важливо зробити виснов­ки з історії. Насамперед треба любити та берегти власну державу».

Сьогодні українці платять кров’ю за те, щоб зберегти свою Батьківщину. Наразі стають ще більш значущими принципи, які відстоював та вкладав у свою програму розвитку держави Євген Кушнарьов. Їхню правильність підтверджує час: минуло 20 років, а прогнози політика залишаються актуальними.

«Як нам облаштувати Украї­ну? Почну від протилежного. Нам ніколи не вдасться цього зробити, якщо ми знову не відчуємо себе спільнотою людей, котрим ця земля є рідною. Отже, всі ми, без винятку, відповідальні за її добробут і перед собою, і перед нащадками. Решта інтере­сів – з другого ряду», – казав перший мер Харкова.

Під час його каденції у Харкові з’явилося багато символів самовизначення та єдності держави. На вході до міського саду імені Шевченка був встановлений кам'яний знак «На честь самовизначення української нації 16 липня 1990 року – декларації про державний суверенітет України».

Пам’ятний камінь воїнам УПА на честь 50-річчя Української повстанської армії встановили у Молодіжному парку в 1992 році. Дозвіл на це Харківській обласній (крайовій) організації Народного Руху України дала міська рада.

У 2002 році відкрили меморіальну дошку політику, заснов­нику Народного Руху України В’ячеславу Чорноволу з нагоди 65-ї річниці від дня народження. Євген Кушнарьов, тоді голова Харківської обласної державної адміністрації, сказав на урочистостях: «Я сподіваюся, що такі люди з’являтимуться в Україні й надалі, а держава та громадяни навчаться їх цінувати.

Цим пам’ятним знаком ми вшановуємо пам’ять про великих українців, які особисто показали, як потрібно поважати історію України та чого прагнути у будівництві держави».

На посаду губернатора Євген Кушнарьов був призначений у жовтні 2000 року. Він одразу почав реалізовувати свій проєкт побудови держави як європейської країни з потужним потенціалом. Програма відродження Харківщини «Рівняння на Європу» могла здаватися фантастичною, та голова обласної держадміністрації бачив перспективи. Його політика дала результат уже через два роки.

За цей період середньомісячна зарплата в Харківській області зросла у 1,5 раза, надходження до Пенсійного фонду збільшилися майже на 60 відсот­ків. Промислове виробництво у 2001 році зросло на 116,7 відсот­ка, що на 12 відсотків більше, ніж у 1999 році. Сільгоспвиробники закінчили 2001 рік з прибутком 108,4 мільйона гривень, хоча попередній був для них збитковим. У 2001 році регіон посів перше місце в Україні за динамікою приросту інвестицій – 166 відсотків.

Оцінюючи результати своєї роботи протягом двох років, Євген Кушнарьов акцентував увагу на головному векторі розвитку області – європейський рівень життя.

«Результати роботи місцевої влади мають вимірюватися показниками країн Східної Європи, які «стартували» з таких самих позицій розвиненого соціалізму, але сьогодні набагато ближчі до європейського рівня життя. Ми вже не маємо права порівнювати результати роботи з тим, що було до нас – це певною мірою некоректно, і це не ті рубежі, на які треба орієнтуватися. Як орієнтири слід розглядати Польщу або країни Балтії», – казав він журналістам.

Саме в каденцію губернатора «Рівняння на Європу», у 2002 році, відділ міжнародних відносин Харківської міської ради зробив подання до Ради Європи на нагородження міста Харкова. У квітні 2003 року на засіданні Комітету Ради Європи з питань місцевих та регіональних справ Харкову, єдиному місту в Україні, було присуджено Диплом Європи за видатний внесок у поширення ідеї європейської єдності та розбудови європейської спільноти.

26 червня 2003 року Харків отримав Диплом Європи. За результатами міжнародної діяльності міської ради у 2003 році управління міжнародних відносин зробило подання до Ради Європи на нагородження Харкова наступною нагородою – Почесним Прапором. 30 квітня 2004 року «Почесний Прапор Ради Європи 2004 року» було присуджено Харківській міській раді.

Євген Кушнарьов вважав найголовнішою якістю видатного державного діяча загострене відчуття часу: сьогодні рано, а завтра пізно. У нього це відчуття було беззаперечним. Необхідність крокувати за вектором, який політик вважав головним 20 років тому, сьогоденням України підтверджувалося багаторазово.

Війна загострила актуальність прогнозів Євгена Кушнарьова – лише через власну єдність за допомогою світової спільноти українці зможуть відстояти та відновити свою землю. Так, він, як і всі інші політики кінця 1990-х – початку 2000-х, був заручником багатовекторної зовнішньої політики. На жаль, саме багатовекторність призвела до подій, що сталися у 2004, 2014 та 2022 роках. Кушнарьов знав російські еліти, тому розумів, що напруга та тиск з боку росії з приводу зазіхання на територію України будуть завжди.

Певні його рішення зараз виглядають неоднозначно, але сьогодні їх треба розглядати з точки зору ситуації на той історичний момент. Звісно, він дав би свою оцінку сьогоднішнім політичним розкладам та сказав би, що в деяких моментах 20 років тому помилявся. Він сказав би, що визнає провину за якісь свої кроки. Це лише припущення, але є очевидний факт, що їх підтверджує. Політик Євген Кушнарьов відповідав за свої вчинки та визнавав свої помилки.