Між обстрілами та відновленням: як живе та розвивається Дергачівська громада
Дергачівська громада – одна з прикордонних на Харківщині. У населених пунктах, що межують з росією та перебувають під повним або частковим вогневим контролем окупантів, залишається близько 800 людей. Гуманітарну ситуацію ускладнюють російські обстріли та FPV-дрони. Утім, у Дергачах та тилових населених пунктах громади триває відновлення.
Посилення обстрілів FPV-дронами
З початку нового року росіяни посилили атаки FPV-дронами у Дергачівській громаді, зокрема використовують дрони на оптоволокні для ударів по цивільних об’єктах у Слатиному і в Руській Лозовій та інших прикордонних селах, розповів журналістці «Слобідського краю» речник Дергачівської МВА Олександр Кулік.
«У січні через прицільні атаки FPV-дронами у нашій громаді загинуло п’ятеро людей, четверо – отримали поранення. Зокрема, росіяни вдарили по автівці у Козачій Лопані, там перебували двоє місцевих волонтерів: одному 35 років, іншому 63, які везли хліб для мешканців селища. Вони загинули на місці. Окупанти чудово знали, що це цивільний автомобіль, бо кілька місяців тому вони у своїх телеграм-каналах публікували цю ж машину й писали, що «російські військові відвели дрон від цивільної машини», – говорить Кулік.
Атакують росіяни й автомобілі ДСНС, швидкої допомоги та комунальників. Кожен рухомий об’єкт на прикордонні одразу стає мішенню для російських дронів.
«Нам повідомляли наші підрозділи Сил оборони, що у січні у росіян відбулася ротація і туди зайшли окупанти, які тренуються. Вони випробовують свої сили на цивільних, запускаючи по них ці FPV-дрони», – зазначає речник МВА.
Загалом перебувати у прикордонні нині дуже небезпечно – повітряний простір у 5-кілометровій зоні Дергачівської громади повністю контролюється росіянами, у 10-кілометровій – частково. Але, попри небезпеку, там залишається жити близько 800 мешканців.
Відмовляються від евакуації
«Ми постійно всіх цих людей закликаємо евакуюватися, але за ці роки ми бачимо, що в цьому, на жаль, немає сенсу. Вони не хочуть їхати зовсім. Там немає дітей, їх звідти вивезли давно, це найголовніше. Дорослих людей ми не можемо примусити виїхати. Якщо є охочі виїжджати, то, як показує практика, у будь-якому випадку знайдуться і можливості, щоб цих людей вивезти. Навіть якщо вони біля самісінького кордону. Але охочих немає, навіть сильні морози цього року не спонукають людей до евакуації. Звісно, є й такі, що на час великих морозів виїжджають, а потім відразу повертаються, але вони це роблять самостійно, ми це не можемо відслідкувати, тому це історія тимчасова. А загалом залишилися ті, хто принципово не хоче евакуюватися», – говорить Олександр Кулік.
Наразі у Новій Козачій проживає понад 70 людей, у Малих та Великих Проходах залишається 15 людей. Токарівка, Гоптівка – 12, Дубівка – близько сотні та у Цупівці – 150 мешканців. Найбільше мешканців залишається у Козачій Лопані – близько 400 людей. Більшість тих, хто все ж вирішив звідти виїхати, оселилися недалеко.
«Це така локальна міграція відбувається, більшість з них живуть у Слатиному, Прудянці, Руській Лозовій. У місто Дергачі здебільшого поїхали ті, у кого діти, а це велика кількість людей. Але якщо брати евакуацію загалом, то найбільше все ж виїхало у Харків», – каже речник МВА.
Відновлення триває
Стан критичної інфраструктури у прифронтових населених пунктах залишається вкрай складним. Там немає світла, газо- та водопостачання. Люди користуються колодязями або водою у пляшках, яку привозять як гуманітарну допомогу. У місті Дергачі та прилеглих населених пунктах, що розташовані далі від кордону, життя більш спокійне й безпечне. Особливу увагу там приділяють розвитку дітей та молоді.
«На базі закладів шкільної та дошкільної освіти створюються і ремонтуються безпечні простори, це і в Безруках, і в Дергачах, там відбуваються позаосвітні заходи. Це здебільшого гурткова робота: арт-терапія, інформаційне кібернавчання, 3D-моделювання, заняття з роботизованою технікою для дітей, різні спортивні заходи, розважальні заходи для малечі й багато всього іншого. Також у нас постійно відбуваються різні заходи, приїжджають відомі культурні діячі. Життя вирує, і добре, що так, далі будемо рухатись у цьому напрямку», – ділиться Кулік.
Попри близькість до кордону, в самих Дергачах відбувається активне відновлення пошкоджених житлових будинків та критичної інфраструктури. На території громади діють 27 сільськогосподарських підприємств. Місцева влада ставить за мету створити умови для повернення підприємців, оскільки це критично важливо для наповнення бюджету.
«Де можливо, у громаді триває активне відновлення, громада розвивається, створює робочі місця, відновлюємо роботу освітніх та медичних закладів, що постраждали від обстрілів. На жаль, зараз найбільше стійкість людей підривають обстріли, які відбуваються практично щодня. Небезпечна ситуація у прифронтових населених пунктах, постійна загроза ударів FPV-дронами, звичайно, що це пригнічує людей. Також це впливає на критичну інфраструктуру, коли йдуть обстріли об’єктів енерго- та газопостачання, особливо зараз, у холодний зимовий період. Звичайно, люди страждають від того, що і так постійна небезпека, що літають дрони, можуть долетіти КАБи, «шахеди», плюс немає світла, з газом перебої. Але попри все люди повертаються додому, живуть та працюють», – додає речник МВА.
Нагадаємо, за час повномасштабної війни у Дергачівській громаді пошкоджень зазнали понад сім тисяч приватних і багатоквартирних домоволодінь. Попри обстріли та близькість до кордону, громада є лідером з реалізації програми «єВідновлення» в регіоні.