Посилення обстрілів, відсутність комунікацій та відновлення: як пройшов 2025 рік у прифронтових громадах Харківщини

Борова: ситуація погіршилася 

Улітку ситуація в Борівській громаді значно погіршилася, особливо – на лівому березі. Наразі у громаді залишається 1390 людей, з них 880 – на лівому березі річки Оскіл.

«На сьогодні, на жаль, на лівому березі в нас фактично немає електропостачання, газопостачання, це все в кінці серпня зникло. Відтоді почалося погіршення ситуації через загострення і наступ ворога. Також на лівому березі не працюють комунальні установи. Лікарню – «первинку» та «вторинку» – ми релокували до міста Ізюма, рятувальники теж зараз в Ізюмі, а екстрена медична допомога на правому березі. Гуманітарну допомогу мешканці громади отримують постійно. Мобільний зв’язок у громаді є з 9:00 до 16:00», – розповідає начальник Борівської селищної військової адміністрації Олександр Тертишний.

Мешканці лівого берега вже отримали фінансову допомогу на проходження зимового періоду.

«Там постійно літають дрони, але люди призвичаїлися і, на жаль, не хочуть виїжджати. Як тільки якесь загострення, потрошку евакуюються. На правому березі в нас два старостати – Підвисочанський і Гороховатський, там нині 500 людей перебуває. Ситуація останні тижні загострилася, стало більше обстрілів», – говорить Тертишний.

Основний гуманітарний центр для мешканців Борівської громади працює в Ізюмі, а в кінці листопада додатково відкрили такий центр у Харкові. Нині в Ізюмі та районі мешкає більш ніж дві тисячі ВПО з Борівської громади, у Харкові – 1100.

«Нещодавно для ВПО, які нині мешкають в Ізюмі та Ізюмському районі, було видано 600 обігрівачів. Крім того, зараз ми створили реєстр людей, які перебувають у Харківській області, і відкрили гуманітарний офіс у місті Харкові. Вже видали гігієнічні набори тим борівчанам, які проживають нині в Харкові та Харківському районі. Домовляємося з фондами, щоб ще знайти гуманітарну допомогу. Хочемо, щоб там працювали наші спеціалісти», – каже начальник СВА.

Людей, які залишаються у громаді, закликають виїжджати, особливо тих, хто мешкає на лівому березі. У СВА наголошують, що евакуювати людей нині можливо.

Російський дрон убив цивільних, які їхали по пенсію та продукти у Борівській громаді/ Фото: прокуратура України

Великий Бурлук: найбільша проблема – багатоквартирні будинки

Наприкінці літа цього року значно погіршилася ситуація і у Великобурлуцькій громаді, окупанти почали інтенсивно обстрілювати населені пункти. Нині у громаді залишається 5600 людей.

«Майже по всій території в нас у жовтні була оголошена примусова евакуація родин з дітьми. У двох маленьких старостинських округах поки що не оголошена така евакуація. А взагалі по всій громаді вже пів року триває обов’язкова евакуація. Але вона не передбачає примусової, тобто люди пишуть відмови від виїзду. Але після того, як інтенсивність обстрілів збільшилася, почали виїжджати», – говорить начальник Великобурлуцької СВА Віктор Терещенко.

Нещодавно у громаді припинили роботу два банки, але два рази на тиждень працює «Укрпошта». Продовжують роботу лікарня, первинна медико-санітарна допомога та шість сімейних лікарів.

«Зв’язок є, але не зовсім гарний. Інтернет працює. Світло в тих населених пунктах, що не під обстрілами, є. У частині громади, що ближче до зони бойових дій, людей на сьогодні вже немає. Відповідно, там дуже пошкоджені будинки. Наприклад, у Григорівці майже не залишилося взагалі цілих будинків», – зазначає Терещенко.

Мешканці, які залишилися, отримують гуманітарну допомогу. Найбільша проблема – забезпечення теплом багатоповерхівок, яких у громаді понад 50.

«Ми максимально намагаємося забезпечити всіх. На сьогодні головна проблема – проходження опалювального сезону. Із березня у громаді немає газу, а в нас більш ніж 70 багатоквартирних будинків. Для нас це проблема. За підтримки благодійних фондів видали мешканцям квартир електроконвектори. Частину ми за власні кошти закупили. Видали буржуйки. Ще 350 видамо в першу чергу мешканцям багатоквартирних будинків», – каже начальник СВА.

Дергачі: FPV-дрони контролюють прикордоння

На сьогодні в Дергачівській громаді проживає близько 30 тисяч людей. Понад 20 – у самому місті Дергачі, туди виїжджають мешканці з небезпечних населених пунктів, а також з прикордонних сіл Липецької, Золочівської громад та з Куп’янського напрямку.

«Основна маса населення проживає в нас у Дергачах, також «спокійний» старостинський округ – Безруківський. У Слатиному і Руській Лозовій ситуація періодично змінюється. На жаль, ми стикаємося з тим, що FPV-дрони на оптоволокні долітають до Слатиного, але це поодинокі випадки. У населених пунктах, що розташовані північніше, ситуація погіршилась. Із початку цього року росіяни збільшують кількість FPV-дронів, які запускають не тільки по прикордонних населених пунктах Ветеринарне, Козача Лопань, Великі та Малі Проходи, Токарівка, Гоптівка. Також дрони долітають і до Дубівки, Цупівки, Прудянки, що розташовані за 7–9 кілометрів до кордону», – говорить речник Дергачівської МВА Олександр Кулік.

За 2025 рік, станом на 1 грудня, внаслідок обстрілів у Дергачівській громаді загинуло 17 людей, 57 – було поранено. Пошкоджено понад 500 приватних і господарчих будівель, сім промислових приватних підприємств, шість адміністративних будівель.

«Офіційно за цей рік з прикордоння виїхало близько 150 людей, але зараз там усе ще залишається до тисячі осіб. На жаль, ті люди, які виїжджають, знову повертаються. Але в Козачій Лопані кількість населення трошки зменшилася і зараз уже становить понад 450 осіб, а не 550, як було рік тому. Але це багато», – зазначає Кулік.

Ураховуючи безпекову ситуацію, відновлення у громаді відбувається тільки в місті Дергачі. 

«Звичайно, якщо це пошкодження приватних домоволодінь чи квартир, де живуть люди, то працює державна програма єВідновлення, люди отримують компенсації, навіть якщо це Слатине, Руська Лозова. Але вже далі Прудянки комісія з єВідновлення не працює, там процес заморожений. Також нам дуже допомагають благодійні фонди. Взагалі в Дергачах системне відновлення йде з 2023 року, торік відновили 18 будинків у двох районах міста. Цього року було завершено відновлення одного з корпусів поліклінічного відділення Дергачівської центральної лікарні, проведено благоустрій на території медичних закладів, відкрита відновлена двоповерхова сучасна амбулаторія за всіма нормами інклюзивного простору. Також на 99 % уже готова підземна школа, що розпочне роботу у 2026 році», – розповідає речник МВА.

Електропостачання та газ є в Дергачах та навколишніх селах, а також у Безруківському, Слатинському, Русько-Лозівському та Прудянському старостинських округах. У Проходівському окрузі немає ні світла, ні газу, там залишається близько 20 людей. У Токарівському світло та газ є лише у двох населених пунктах з 13.

«Що стосується Козачолопанського старостинського округу, то в Новій Козачій є світло і газ, а в Козачій Лопані газопостачання було відключено, оскільки там з вересня цього року є суттєві пошкодження газогону. Наразі туди неможливо направити ремонтні бригади, оскільки росіяни їх атакують. Також з кінця липня цього року «Укрзалізницею» було прийнято рішення про обмеження руху поїздів, які курсували до Нової Козачої. Тепер потяги з Харкова через Дергачі курсують лише до Слатиного, через безпекові норми далі до населених пунктів Прудянка, Цупівка і Нова Козача потяг не курсує», – додає Олександр Кулік.

Найбільша проблема на прикордонні нині – величезна кількість ворожих FPV-дронів, які полюють на все, що рухається.

«Ситуація з дронами на прикордонні критична, росіяни повністю контролюють основні автошляхи на під’їздах до Козачої Лопані, Великих і Малих Проходів, Гоптівки, Токарівки. По факту все, що знаходиться у восьмикілометровій зоні від кордону, контролюється ворожими дронами. Їхня кількість надзвичайно велика. Такі «ждуни» сидять і чатують на під’їздах, основних перетинах автошляхів, атакуючи усі машини – і військові, і цивільні. Тобто їм байдуже, кого атакувати. Відповідно, пересуватися там ми нікому не рекомендуємо, бо з вірогідністю більш ніж 50 % це призведе до фатальних наслідків. Цього року більш ніж десять людей уже загинули або від атак дронів, або від недбалого поводження з ними», – каже речник МВА.

Дворічна: підтримка евакуйованих

Нині у Дворічанській громаді залишається близько 300 людей.

«Кінець 2024 року був для нас дуже важким через активізацію бойових дій на території громади. І ті люди, які ще залишалися на деокупованій території, на початку 2025 року змушені були евакуюватися. Але все ж таки частина людей на території громади залишалася і залишається до сьогодні. Вони отримували щомісяця продуктові набори від благодійних фондів, час від часу – гігієнічні набори, забезпечувалися побутовими предметами. Торік вони отримали допомогу на зимовий період від Міжнародного комітету Червоного Хреста. І в цьому році 174 домоволодіння на території громади отримали допомогу на зимовий період», – розповідає начальниця Дворічанської СВА Галина Турбаба.

На початку року електроенергія була майже в усіх населених пунктах, де перебували люди. Лінії електропередачі пошкоджувалися, але ремонтувалися, проте останнім часом уже відремонтувати їх неможливо.

«Уся деокупована частина громади зараз без електроенергії. Неможливо відремонтувати через постійні обстріли і дрони, адже навіть заїхати у громаду зараз небезпечно. Людей забезпечували щотижня хлібом, але під кінець літа, в осінній період була активізація спроби ворога перейти державний кордон на наші території. Через постійні обстріли люди знову активно виїжджали. Самостійно добиралися до якогось безпечного місця, а там їх підхоплювала поліція, військові допомагали, волонтери», – говорить Галина Турбаба.

Весь цей рік волонтери, благодійники у громаду не заїжджали. Гуманітарна допомога довозилася до безпечних місць, а далі працівники КП «Дворічна», що наразі виконує роль гуманітарного штабу, разом зі старостами та місцевими мешканцями розвозили допомогу по населених пунктах. Нині на тиждень з громади виїжджає одна-дві людини. Процес евакуації дуже ускладнений, говорить начальниця СВА.

«Дрони літають постійно, полюють на будь-який рух, гинуть цивільні люди. Заїхати у громаду по трасі вже давно неможливо, а польовими дорогами ми просто не доїдемо. Вже другий місяць гуманітарну допомогу доставити неможливо. А коли останній раз завозили продуктові та гігієнічні набори, благодійники передали маленькі газові плитки з газовими балончиками та туристичний душ, компактний такий, для полегшення побуту», – каже начальниця СВА.

Наразі в Харкові та області мешкає близько 4,5 тисячі ВПО з Дворічанської громади.

«У нас заблокований доступ до реєстрів – єдиних і державних, не працює ЦНАП, і ми не можемо надавати адміністративні послуги людям. Ми з ними спілкуємося, видаємо різного роду довідки. У січні тільки отримали доступ до реєстру територіальної громади, це місце реєстрації. Зараз працюємо тільки з ним, доступу до інших реєстрів немає. З людьми спілкуємося, працює сайт Дворічанської громади, є телефон гарячої лінії, є електронне звернення, письмові звернення. Наші працівники, посадовці, які перебувають у Харкові, бувають у гуртожитках і спілкуються з людьми на зустрічах», – розповідає Галина Турбаба.

Також у Харкові працює пункт видачі гуманітарної допомоги, де люди щомісяця можуть її отримати. Крім того, завдяки благодійникам надаються грошові сертифікати та безкоштовна правова і юридична допомога. У громаді дистанційно працюють два ліцеї – Дворічанський і Колодязненський.

«Ми раді, що в цьому навчальному році збільшилася кількість учнів порівняно з минулим роком. У нас працює дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки «Юність», за співпраці з харківськими спортшколами в Харкові є локації, проводяться заняття, змагання. У вересні ми провели День фізичної культури і спорту, участь взяли і юні фізкультурники, і ветерани спорту. Ветерани в нас дуже активні. Наш комунальний заклад проводить змагання серед дорослого населення: більярд, теніс, шахи, футбол. Таким чином люди гуртуються між собою, спілкуються, діти активніше почали залучатися до різних заходів», – зазначає Турбаба.

Благодійники допомагають проводити для дітей різні майстер-класи та походи в кіно.

«За сприяння обласної ради наша група дітей відпочила влітку в Італії, і зараз буде відпочивати на Закарпатті. У безпечних просторах ми проводимо заходи до державних і професійних свят. Це зазвичай такі заходи з ностальгічними нотками, тому що багато не можемо тут зробити. Більше спогадів, фото, відео того, як ми жили раніше. Залучаються до заходів і наші захисники, вони спілкуються з дітками, на свято Останнього дзвоника приїжджали, на Перший дзвоник. А наші діти готували великодній кошик для захисників, готували на Різдво привітання. Такі заходи гуртують громаду і дають нам відчуття того, що ми дійсно продовжуємо жити і можемо спілкуватися», – додає начальниця СВА.

Золочів: понад п’ять тисяч переселенців

У Золочівській громаді нестабільна ситуація з 2023 року: окупанти постійно атакують населені пункти КАБами, ракетами, артилерією, а останнім часом почастішали обстріли FPV-дронами, які полюють і на людей, і на автівки.

«FPV-дрони почали прилітати навіть у Золочів, але, звісно, найважча ситуація на прикордонні, де залишається 1393 людини. Дітей у тих зонах, що підлягають під примусову евакуацію родин з дітьми, немає. Це стосується Івашківського, Одноробівського, Писарівського, Світличненського старостинських округів. Процес евакуації йде з прикордоння, за тиждень одна, дві, три людини виїжджають. Це люди, як правило, літні, які приїхали навесні на дачу або у свої будинки. Літо прийшло, вони прибрали урожай, зробили консервацію, отримували допомогу, забрали всі харчі й виїхали на зиму у квартири в Харків або в інші місця», – повідомляє начальник Золочівської СВА Віктор Коваленко.

Тричі на місяць людям видають продукти, забезпечують гігієнічними наборами, також вони отримали кошти на проходження зимового періоду.

«У нас на сьогодні 8 тисяч домоволодінь, які треба забезпечити, нині понад шість тисяч уже отримали кошти або брикети. У принципі громада буржуйками забезпечена, ми підготувалися. Девіз «свічка-пічка» знову повертається. У нас два населені пункти, Макарове та Турове, без газу, тому що ГРП, який розташований у Козачій Лопані, повністю зруйнований, і немає можливості його відремонтувати, бо це небезпечно. У цілому у громаді є газопостачання, і навіть у прикордонні в деяких населених пунктах світло є, водопостачання, але потрібно бути готовими і до можливої евакуації, і до блекауту. Це головні завдання, які на сьогодні є», – говорить Віктор Коваленко.

Попри обстріли та близькість до кордону, в громаді йде процес відновлення, зокрема за програмою єВідновлення наразі отримано 995 заяв щодо компенсації за пошкоджене майно.

«У прикордоння, де вщент розбиті або значно пошкоджені будинки, зараз комісія не може виїжджати через безпекову ситуацію. Загалом це близько 2500 будинків, але ми розглядаємо 995. Погоджено на сьогодні 701 заяву на загальну суму 125 мільйонів 158 тисяч гривень, і в обробці ще 38 заяв. І люди активно роблять ремонти, комісія проводить роботу. Окрема тема – знищені домоволодіння, на сьогодні надійшло 412 заяв. На жаль, 36 заяв призупинені. Позитивно вже розглянуто 190 заяв, сума складає 264 мільйони 336 тисяч гривень, в обробці на сьогодні ще 116», – зазначає начальник СВА.

Він додає, що є проблема з дистанційним обстеженням домоволодінь. Наприклад, у село Уди, де вже нема жодної людини й більше 300 домоволодінь знищені на 80 %, заїхати немає можливості. Ще одна проблема – у прикордонних населених пунктах люди десятиріччями проживали в будинках, проте не оформлювали їх на себе.

«Що стосується дистанційного обстеження, то Харківська обласна військова адміністрація ініціювала внесення змін до постанови, і ми з військовими розпочали процес обстеження знищених будинків дистанційно», – каже Коваленко.

У прикордонні також немає мобільного зв’язку, але старостинські округи забезпечені старлінками, повербанками та генераторами.

«У нас практично кожен населений пункт забезпечений генераторами, повербанками, ліхтариками, у людей є теплі речі, які надавали благодійні організації. Тому в цьому сенсі в нас усе забезпечено. Більшість людей, які залишаються у громаді, літні. Ми постійно проводимо роботу з інформування населення щодо необхідності евакуації. Але вони не мають бажання виїжджати. Як тільки буде погіршення ситуації, то, безумовно, будуть виїжджати, а поки що залишаються на місцях», – додає очільник громади.

Люди, які все ж виїжджають з прикордоння, зазвичай оселяються в Золочеві або в інших більш безпечних населених пунктах. Наразі у громаді зареєстровано 5300 переселенців. Загалом з початку війни в Золочівській громаді загинуло 212 людей, з них троє – діти. Понад 400 людей отримали поранення.

Пошкоджена автівка після удару FPV-дрона у Клиновій-Новоселівці/Фото: Віктор Коваленко

Куп’янськ: за рік виїхало понад 2000 людей

Важка ситуація нині в Куп’янській громаді, з 21 грудня 2024 року і по теперішній час це території активних бойових дій.

«Близькість до лінії бойового зіткнення, щоденні обстріли населених пунктів громади, постійний терор цивільного населення з боку окупаційних військ з усіх видів озброєння, у тому числі із застосуванням авіа- та ракетних ударів, призвели до необхідності оголошення та проведення на території населених пунктів Куп’янської територіальної громади обов’язкової евакуації населення із серпня 2023 року», – зазначають у Куп’янській МВА.

Відтоді чисельність населення скоротилася з 12 533 до 1299 жителів. Від початку 2025 року було евакуйовано 2234 особи. Станом на 28 листопада 2025 року в місті Куп’янську залишалося проживати 574 людини: 67 – на лівому березі, 507 – на правому.

«Працівники структурних підрозділів Куп’янської міської ради на постійній основі здійснюють верифікацію місця перебування мешканців громади за допомогою засобів телефонного зв’язку. Людям роз’яснюється алгоритм проведення евакуації та приймаються відповідні заявки. Через критичні пошкодження ліній електропередачі та обладнання в Куп’янську, Ківшарівці, Куп’янськ-Вузловому відновити електропостачання наразі неможливо. Відповідно, у цих населених пунктах відсутній мобільний зв’язок, що унеможливлює подальшу роботу з інформування населення, яке залишилося на території громади», – розповідають у міській військовій адміністрації.

Зараз через різке погіршення безпекової ситуації, постійні щоденні обстріли та проведення контрдиверсійної операції з нейтралізації дрг рф для евакуації мешканців залучаються наявні ресурси та можливості благодійних організацій під координацією Координаційного гуманітарного центру.

«На даний час значно збільшилась інтенсивність ворожих обстрілів, тривають активні бойові дії. Зруйновані та суттєво пошкоджені всі без винятку об’єкти критичної інфраструктури, які на даний час неможливо відновити у зв’язку з прямою загрозою для життя та здоров’я працівників обслуговуючих підприємств. Враховуючи це, у Ківшарівці, Куп’янську-Вузловому та Куп’янську не надаються послуги централізованого водопостачання та водовідведення, газопостачання, електропостачання, а також послуги з утримання багатоквартирних будинків та вивезення побутових відходів. Через значні пошкодження забезпечити централізоване теплопостачання на всій території громади технічно неможливо», – говорять у МВА.

Евакуйовані люди розміщуються в місцях компактного проживання. Також функціонує Всеукраїнська система поселення, що охоплює 14 областей України. Окрім цього, готовність прийняти мешканців Куп’янської громади виявили міста-побратими: Житомир, Чернівці, Полтава, Рівне, Чоп, Івано-Франківськ, Бориспіль, а також Львівська міська громада та місто Прущ-Гданський (Республіка Польща).

Усім евакуйованим надається фінансова допомога в розмірі 10 800 грн за рахунок фондів міжнародних благодійних організацій, медична допомога, психологічна підтримка, безкоштовне харчування.

У Харкові майже рік функціонує Центр підтримки куп’янчан. На обліку там перебуває понад 10 тисяч мешканців громади, які регулярно отримують гуманітарну допомогу від міжнародних благодійних організацій, а також фахову підтримку працівників ЦНАПу, служби у справах дітей, юристів та інших спеціалістів.

Центр підтримки купʼянчан / Фото: Куп’янська МВА

Шевченкове: обстріли почастішали

Складною залишається ситуація і в Шевченківській громаді, що нині перебуває в зоні можливих бойових дій. Наказ про обов’язкову евакуацію населення із семи населених пунктів було підписано 25 червня 2025 року. До переліку ввійшли: Баранове, Березівка, Дуванка, Новомиколаївка, Сподобівка, Старовірівка, Федорівка, у яких проживають 1363 людини. Станом на 27 листопада 2025 року виїхав 921 мешканець. 

«Критична та соціальна інфраструктура працюють у повному обсязі. Близько пів року громада перебувала в окупації, а протягом останніх місяців її територія зазнала суттєвих руйнувань інфраструктури через обстріли, що спричинило порушення життєзабезпечення населення, втрату робочих місць, пошкодження або втрату житла, а також негативно вплинуло на психоемоційний стан мешканців. Є поранені та загиблі. Критична інфраструктура періодично зазнає пошкоджень, але комунальні служби докладають максимум зусиль для швидкого відновлення енергопостачання, водо- та газопостачання», – зазначають у Шевченківській СВА.

Наразі у громаді проживають 9300 людей, з них: 3900 – літні, 980 – люди з інвалідністю, 1238 – діти до 18 років, 2038 – ВПО, 177 – безробітні особи працездатного віку.

«На даний час особливої підтримки потребують маломобільні люди, їх 535, прикуті до ліжка – 105 та особи віком 55+, які втратили роботу та залишились без засобів для існування – 380 людей. Особливо уразливими в даній ситуації є літні люди, діти, особи з інвалідністю. Серед найбільш актуальних проблем, що потребують негайного вирішення, є гострий дефіцит коштів для задоволення базових потреб мешканців та високий рівень психологічного напруження, що потребує професійного втручання та підтримки», – діляться у СВА.

Освітня діяльність у громаді здійснюється у дистанційному форматі. Майже всі заклади освіти пошкоджені, частково зруйновані або знищені. Не краща ситуація з будівлями закладів культури та спорту. Разом з руйнуванням будівель зазнає шкоди або знищується і майно закладів. А заклади культури потерпають від браку кваліфікованих кадрів унаслідок виїзду працівників на більш безпечну територію.

У населених пунктах громади, крім тих, що знаходяться найближче до лінії фронту, мешканці отримують усі базові послуги – медичні, соціальні та адміністративні. Благодійними та гуманітарними організаціями забезпечуються потреби вразливих категорій, маломобільні та прикуті до ліжка отримують підтримку у вигляді засобів особистої гігієни.

Гуманітарною місією «Проліска» забезпечуються соціальні автобусні перевезення в тих старостатах, де дозволяє безпекова ситуація.

Фонди допомагають відновлювати пошкоджене житло та надають допомогу у відновленні пошкодженої інфраструктури. Власникам пошкодженого обстрілами житла надається допомога через програму єВідновлення та багатоцільова грошова допомога. Подано заяв за зруйноване майно – 33, отримали сертифікати – 21. Подано заяв на компенсацію – 404, отримали виплати – 287.

Із 19 листопада 2025 року в Харкові розпочав роботу Центр надання допомоги Шевченківської селищної ради.

Курилівка: обстрілюються всі населені пункти

Курилівська громада перебуває в безпосередній близькості до лінії фронту та потерпає від постійних інтенсивних обстрілів, що ведуться артилерією, КАБами та FРV-дронами. Пошкоджено або знищено близько 80 % приватного житлового сектора та багатоповерхівок. Жорстких ударів зазнала соціальна сфера: знищено школи, дитячі садки, клуби та одну з найстаріших церков.

«Обстріли зачіпають практично всі населені пункти громади, особливо ті, що розташовані вздовж річки Оскіл. Територія громади знаходиться без електропостачання та на 80 % без газопостачання. Керівництво області неодноразово оголошувало обов’язкову евакуацію з населених пунктів громади, зокрема і примусову евакуацію дітей з батьками. Евакуаційні заходи ускладнені постійними обстрілами, в деяких районах евакуація не просто складна, а часто неможлива або вкрай небезпечна. Для вивезення маломобільних людей ДСНС та поліція використовують броньовану техніку, бо дороги розбиті, мости зруйновані, а будь-яка спроба організованого виїзду стає мішенню», – зазначають у Курилівській СВА.

Зараз у громаді залишається понад 650 людей, переважно літнього віку. Наразі можливості підтримувати мешканців, які залишились у громаді, через безпекову ситуацію немає, але за першої ж нагоди допомога буде поновлена, обіцяють у СВА.

Мешканці, які евакуювались до Харкова, зареєстровані в гуманітарному хабі громади. Там вони отримують допомогу у вигляді продуктових наборів, наборів особистої гігієни та грошових сертифікатів. Благодійні фонди оформлюють грошову допомогу малозабезпеченим верствам населення.

Попри складну безпекову ситуацію, жителі громади активно долучаються до програми єВідновлення. За офіційними даними, 83 мешканці подали заявки на компенсацію за пошкоджене майно, 62 з них уже отримали гроші. Загальна сума виплат склала 6 804 514 грн. 352 заявки подано на отримання компенсації за знищене житло. Станом на зараз 64 мешканці вже отримали житлові сертифікати на 100 025 585 грн.

«Ці сертифікати відкривають шлях до придбання нового житла, хоча процес пошуку та оформлення нерухомості залишається тривалим і складним. Крім того, ефективність роботи програми у громаді та швидкість розгляду заяв значною мірою стримуються безпековими чинниками», – додають у СВА.

Печеніги: розвиток попри близькість до фронту

Печенізька громада перебуває у складній безпековій ситуації через безпосередню близькість до лінії фронту. Кількість населення зменшилася на 2 тисячі порівняно з 2022 роком та складає станом на кінець листопада 2025 року приблизно 7760 мешканців (разом з ВПО).

«У громаді безперебійно працює Центр надання адміністративних послуг, який надає близько 350 послуг. Серед них найбільш затребувана послуга – паспортний сервіс. Сфера освіти – одна з головних мішеней російських військових злочинців. Від початку повномасштабного вторгнення в Печенізькій громаді вісім закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів. У 2025 році росіяни завдали декілька ударів по опорному закладу освіти – Печенізькому ліцею ім. Г. Семирадського. Заклад має значні пошкодження. Але у громаді продовжується навчальний процес», – зазначають у Печенізькій СВА.

Унаслідок ворожих обстрілів зруйновано одне з промислових бюджетоутворюючих підприємств. Це велика втрата для бізнесу, для всієї громади. Руйнування підприємства з іноземними інвестиціями призвело до втрати багатьох робочих місць.

У 2025 році у громаді з’явилися дві модульні споруди, встановлені в рамках партнерства МОЗ, ВООЗ та профінансовані Європейським Союзом.

«У них працюють бригади екстреної медичної допомоги та одна із сільських амбулаторій загальної практики – сімейної медицини. Налагоджено співпрацю з Харківським обласним центром служби крові, який кожні два місяці виїздить до селища Печеніги, де проводиться День донора. Маємо значну гуманітарну підтримку у вигляді лікарських засобів та препаратів, засобів гігієни для наших людей. У закладах медицини впроваджуємо енергозберігаючі заходи. Це знижує витрати на електроенергію, забезпечує роботу під час блекаутів та робить перебування пацієнтів і персоналу комфортнішим», – кажуть у СВА.

Комунальна сфера громади – один з найскладніших напрямів. Та попри всі складнощі комунальні служби працюють безперебійно.

«Функціонують системи водопостачання й водовідведення, здійснюються ремонтні роботи, вивозяться тверді побутові відходи, населенню надаються необхідні послуги. Допомагаємо підприємствам значно покращити матеріально-технічний стан. Завдяки Харківській ОВА, облраді, благодійним організаціям та власним зусиллям вдалося значно поповнити парк комунальної техніки. Встановлено нову башту Рожновського, від благодійників отримано значну допомогу, що дозволило реконструювати частину водогону в одному із сіл», – розповідають у селищній військовій адміністрації.

Нещодавно був реалізований грантовий проєкт «Пам’ятай, аби жити» за підтримки Українського культурного фонду в межах грантової програми «Культура. Регіони».

Від початку повномасштабного вторгнення на території Печенізької громади пошкоджено та зруйновано 818 об’єктів, серед яких 509 приватних будинків, 194 квартири, 79 нежитлових об’єктів, 36 садових будинків.

За період реалізації програми єВідновлення мешканці подали 243 заяви на отримання грошової допомоги для ремонту пошкодженого житла. Грошову допомогу отримали 193 заявники. Подано також 31 заяву на отримання сертифікатів за знищене майно. Сформовано 25 житлових сертифікатів.

Ізюм: відновлюється житловий фонд

Головними викликами для Ізюмської громади у 2025 році стали відновлення зруйнованої інфраструктури та стабілізація життєдіяльності в умовах близькості до зони бойових дій.

«Громада працює в умовах постійної небезпеки. Місто зазнає обстрілів, у тому числі атак БпЛА та ракетних ударів, що спричиняє нові руйнування й пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури. Через це порушується стабільна робота критичних служб – від енергопостачання та водогонів до транспорту й зв’язку, що значно ускладнює повсякденне життя населення та роботу комунальних служб, які діють у надскладних умовах. Крім того, загострення ситуації на Куп’янському та Лиманському напрямках продовжує негативно впливати на громаду: активні бойові дії створюють додаткові ризики та посилюють психологічний тиск на людей, які живуть у стані тривалої небезпеки», – говорять в Ізюмській МВА.

Та, попри всі виклики, спостерігається тенденція повернення населення на деокуповані території. Станом на кінець листопада у громаді мешкає близько 28 600 людей, з них: близько 2700 дітей, 2100 осіб з інвалідністю та прикутих до ліжка, близько 9700 ВПО.

«На території громади функціонує критична інфраструктура, забезпечені базові комунальні послуги, транспортне сполучення, працюють медичні та соціальні установи, банки, поштові служби та магазини. Регулярно інформуємо населення про безпекову ситуацію та доступні послуги. З метою підвищення рівня безпеки населення продовжується робота з установлення мобільних укриттів», – зазначають у МВА.

Внаслідок активних бойових дій на території Ізюмської громади у 2022 році житловий фонд зазнав значних пошкоджень та руйнувань. За період з травня 2023 року до листопада 2025 року до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна було подано 1253 заяви, з них 33 – на грошову компенсацію, 1220 – на житловий сертифікат. Заявниками реалізовано 420 сертифікатів, за які придбано 356 об’єктів нерухомості по всій Україні. 

За період з 25 травня 2023 року по листопад 2025 року до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна надійшло 5129 заяв, опрацьовано – 4895. Прийнято рішення про надання компенсації за 3407 заявами на суму 505 507 642,86 грн, призупинено 75 заяв, відмовлено по 1488 заявах.