«Ігри ветеранів-2026»: спорт став новою мотивацією для ветеранів з Близнюків

Про це кореспондентці видання «Слобідський край» розповів сам Андрій Фурман.

Як зазначає Андрій Фурман, понад 140 ветеранів російсько-української війни з різних куточків країни зібралися у Луцьку на відбірковому етапі Всеукраїнських спортивних змагань «Ігри Ветеранів-2026» з настільного тенісу.

Близнюківську громаду представляли ветерани Віталій Середній та Андрій Фурман. Обидва добровольцями стали на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення, воювали разом у 2022–2023 роках і були демобілізовані після поранень.

За словами Андрія, настільний теніс він обрав невипадково.

«Свого часу я займався настільним тенісом у школі й мав непогані результати. Коли побачив у соцмережах оголошення про можливість для ветеранів з пораненнями взяти участь у турнірі, вирішив спробувати свої сили», — розповідає ветеран.

Попри тривалу перерву в тренуваннях, представники Близнюківської громади гідно виступили на турнірі, здобули кілька перемог і отримали цінний досвід.

Втім, головним результатом поїздки Андрій Фурман називає не спортивні показники.

«Після цих змагань я зрозумів, наскільки важливо ветеранам займатися спортом. Нам дуже не вистачає того адреналіну, який був під час служби. І краще знаходити його саме у спорті, ніж шукати в чомусь іншому. Тепер я розумію, чому держава так наполегливо закликає ветеранів займатися фізичною активністю. Головне — зробити перший крок», — говорить ветеран.

Він зізнається, що довго не наважувався зареєструватися на турнір.

«Їхав із сумнівами. Думав, що давно не грав і буде соромно. А коли в Луцьку зустрів ветерана — кандидата в майстри спорту, взагалі вирішив, що шансів немає. Але все одно вийшов на майданчик, виграв одну партію і зрозумів: треба тренуватися. Тепер хочу займатися два-три рази на тиждень і знову їхати на змагання», — каже близнюківець.

Андрій Фурман переконаний: саме такі спортивні заходи допомагають ветеранам повернутися до повноцінного життя після фронту.

«Неважливо, чи був ти професійним спортсменом. Більшість учасників — звичайні побратими, які просто вирішили спробувати. Це дає неймовірний заряд енергії, азарт, нову мотивацію і віру у власні сили», — зазначає Андрій.

Особливо ветерана вразили учасники з тяжкими пораненнями.

«Коли бачиш спортсмена без кінцівки, який відкладає милиці, виходить на майданчик і перемагає, розумієш: якщо він може, то чому не можу я? Це дуже мотивує працювати над собою», — каже близнюківець.

До Луцька ветеран приїхав не лише з побратимом Віталієм Середнім, а й разом із його 11-річною донькою Настею. Дівчинка активно підтримувала батька під час турніру, допомагала учасникам подавати тенісні м'ячі, а за свою небайдужість отримала від організаторів пам'ятні подарунки.

Одинадцятирічна Настя, донька Віталія Середнього, подавала ветеранам тенісні м'ячі / Фото: Андрій Фурман

Нині Андрій Фурман працює головним спеціалістом із питань соціального захисту населення Близнюківської селищної ради, опікується родинами загиблих захисників та ветеранами, а також очолює громадську ветеранську організацію «Вартові України». 

Раніше ми писали, що ветеран з Куньєвської громади дебютував в «Іграх Героїв». 

Вдячні кожному читачеві «Слобідського краю» за довіру та підтримку. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».