Які схеми прокручують шахраї на інтернет-аукціонах
Але там, де крутяться гроші, незмінно отираються і шахраї.
Шахраї вигадують дедалі хитріші способи витягнути гроші в користувачів інтернет-аукціонів. І все частіше на їх вудку потрапляють не покупці, а продавці.
Пропонуємо приклад «із життя». Авторка цих рядків вирішила продати свою вечірню сукню. На одній з дощок оголошень в Інтернеті виставила фотографії товару, його описання й ціну, вказала свій номер мобільного. Не минуло й півгодини, як зателефонував хлопець, представився співробітником салону суконь з Миргорода. Начебто його фірма скуповує сукні та здає їх потім в оренду. Після кількох побіжних запитань про стан товару, навіть не торгуючись, погодився його купити. Причому пообіцяв 100 % передоплату на картку, вже зараз.
Домовились, що він повідомить адресу, на яку треба висилати товар, натомість я повідомлю номер рахунку. SMS-повідомлення з адресою «салону» прийшло одразу. Я вирішила перевірити цю інформацію – і не дарма. Салон із такою назвою дійсно існує в Миргороді на вказаній вулиці, але в будинку з номером 56, а не 56а (як вказано в SMS). Щоб розвіяти сумніви, зателефонувала в цей салон і дізналася, що вони не займаються скуповуванням і орендою товару, який був у вжитку. Тим часом «покупець» зателефонував ще раз, аби дізнатися номер мого рахунку. Підозріння викликало й те, що стандартною інформацією – номером картки та ім’ям-прізвищем отримувача – він не обмежився. Почав питати про строк дії картки й дату мого народження. А коли називати ці дані я відмовилась, поклав слухавку.
Подібними історіями рясніють форуми та обговорення в Інтернеті. Тільки в більшості випадків вони мають продовження, і досить сумне.
Схема 1. Жертва сама віддає кошти
Після того як ошукач дізнається номер рахунку й додаткові дані про його власника, телефонує інша особа, представляючись працівником банку, в якому відкрито цей рахунок. Повідомляє, що на картку клієнта надійшли гроші з корпоративного рахунку (або від юридичної особи), але щоб отримати їх, треба активувати якусь послугу в банкоматі. «Співробітник» банку просить клієнта підійти до банкомата з карткою та виконати дії, які він продиктує телефоном. Коли продавець підходить до банкомата та вставляє картку, шахрай диктує номер своєї карти під будь-яким іншим виглядом (номером грошового переказу або декларації) і просить ввести суму, яка начебто має надійти на рахунок продавця. Або інструктує в полі «сума» ввести чотиризначне число, начебто це його пароль. Якщо уважніше читати меню банкомата, то виходить, що шахрай заводить клієнта в розділ «грошові перекази», диктує номер своєї картки і примушує «відправити» переказ замість «отримати». От так клієнт сам перераховує кошти злочинцю.
Тамара Кіч, матеріал з газети "Слобідський край" № 137 від 15.11.2014