Рецепт від вибухів. У Харкові проводять свою АТО
Дякувати Богу, без смертельних випадків, однак не без постраждалих. МВД і СБУ оголосили в регіоні антитерористичні спецзаходи.
Підірвалися під судом
Один з найсвіжіших вибухів у Харкові стався на Водохреще. Увечері 19 січня в Московському районному суді міста проходило чергове слухання справи громадського активіста Михайла Соколова, який обвинувачується в незаконному зберіганні зброї. Нагадаємо, 45-річного чоловіка затримали через конфлікт на виборчій дільниці № 170 у день останніх парламентських виборів, на яких він був спостерігачем від партії ВО «Свобода». Тоді в нього виявили автомат і 60 патронів.
Судові засідання у його справі, як правило, пікетувалися громадськими активістами, зокрема членами місцевогоосередку «Правого сектора». Не був винятком і цей понеділок.
Вибух стався на виході із суду приблизно о 18.30, саме коли учасники акції на підтримку обвинувачуваного почали розходитися.
– Ми вишли з воріт райсуду, і раптом прогриміло. Я спочатку подумала, що це петарда. Заклало вуха, задзвеніло в голові, – розповідає постраждала й донька підсудного Анна Соколова, яка приходила до суду підтримати батька. – Згодом зрозуміла, що не можу йти, упала на землю і кричу, до мене підбігли, перетягнули джгутом ногу, стали чекати на «швидку».
Це була аж ніяк не петарда, а, за попереднім висновком фахівців вибухово-технічної служби, саморобний вибуховий пристрій.
– Його було закладено у ґрунті біля огорожі суду, здетонував дистанційно, – розповіла у вівторок, 20 січня, прес-секретар прокурора Харківської області Віта Дубовик.
Через вибух постраждало 13 осіб, серед них переважно молодь – студенти-харків’яни. Наймолодшій жертві 17 років, найстаршій – 46. Троє лікуються в Харківській обласній клінічній лікарні, одна постраждала – в Інституті невідкладної хірургії, восьмеро – у Харківській міській лікарні невідкладної та швидкої допомоги імені проф. О. І. Мещанінова.
Гайки в нозі
Серед цієї вісімки – п’ятеро чоловіків і троє жінок. Ці постраждалі мають переважно мінно-вибухові поранення з ураженням осколками.
– Також в однієї людини – перелом плечової кістки, в іншої – проникаюче поранення грудної клітини. Її стан важкий, але без загрози життю. Інші постраждалі мають переважно поранення м’яких тканин, здебільшого кінцівок. На цей момент життю жодного з пацієнтів загрози немає, – повідомив у вівторок заступник головного лікаря з хірургії Харківської міської лікарні невідкладної та швидкої допомоги імені проф. О. І. Мещанінова Андрій Козаченко.
Лікар розповів, що медики витягали з ран пацієнтів дрібні металеві деталі, тому що уражаючими елементами в основному були металеві гайки. На рентгенівському знімку правої ноги Анни Соколової – дівчини, яка отримала одне з найбільших уражень, – саме чітко видно гайку. Операція тривала чотири години, медики запевнили, що постраждала ходитиме.
Представники харківського «Правого сектора» вважають, що вибух зорганізовано саме проти них. І обіцяють не припиняти акцій протестів, мітингів і ходи.
Вибухова епідемія
Не встигла Харківщина оговтатися від минулорічної лихоманки псевдомінування (нагадаємо читачам: у другі половині 2014 року невідомі чи не щодня повідомляли про замінування низки державних закладів Харкова та області, зокрема, Будинку рад, Держпрому, станцій метро, Зміївської ТЕЦ, заводу ім. В. О. Малишева, Південного вокзалу, Ізюмсього військкомату тощо), як, схоже, з’явилася нова напасть – регіон покривається вибухами.
Із початку листопада минулого року в Харкові та області зафіксовано близько десятка підривів. Інтенсивна серія вибухів розпочалась із харківського пабу «Стіна», де ввечері 9 листопада постараждало 13 осіб. Тоді вибухнув начинений гвинтами пакет, залишений кимось біля барної стійки. СБУ оцінила подію як теракт і відкрила відповідне кримінальне провадження.
Слідом за цим 20 листопада прогриміло в самісінькому центрі Харкова на перехресті вулиць Культури та Трінклера, біля військового госпіталю. На щастя, обійшлося без постраждалих, окрім електропідстанції, яка вийшла з ладу. Правоохоронці кваліфікували це як «умисне пошкодження майна», проте не виключаючи, що підривники хотіли вивести з ладу підстанцію саме тому, що вона живить військовий шпиталь.
Ознаменувався вибухом і початок зими – 2 грудня вночі пролунав потужний вибух у районі військової частини 3017 на вулиці Академіка Проскури, 1. Диверсанти підірвали ворота. За тиждень гриміло під покривом ночі в Молодіжному парку міста. Підірвали пам’ятний знак на честь воїнів УПА. На католицьке Різдво, 25 грудня, вибухи знову повернулися на вул. Римарську. Цього разу під удар потрапив меблевий магазин, який, за даними радника міністра МВС Антона Геращенка, належить волонтеру. Під час вибуху ніхто не постраждав.
З початком нового року диверсійна робота набрала нових обертів: на Старий новий рік, 13 січня, у Харкові невідомі серед ночі обстріляли з гранатомета приміщення приватного підприємства «Харківрегіонгаз». Нападники, імовірно, цілили в цистерни, у яких зберігається зріджене пальне, але снаряд уцілив у технічну споруду й не вибухнув. Правоохоронці попередньо назвали цей злочин диверсією.
Через два дні вибухова епідемія перекинулася на райони області: на станції Шебелинка, що на Балаклійщині, вибухнула одна із 40 цистерн, з яких складався вантажний потяг. Жертв і постраждалих немає. Відповідальність за цю подію взяла на себе організація так званих харківських партизанів. А про понеділковий вибух біля суду проросійські активісти у своїх соціальних мережах написали: «чергова провокація українських путчистів і розборки правосеків».
Зачепила вибухова лихоманка й Запорізьку область, де невідомі підірвали залізничний міст на 369-му кілометрі залізничної колії на Волноваху в момент пересування по ньому товарного потяга з рудою. Із рейок зійшли 10 вагонів, деякі з них перекинулися.
І хоча у випадку з пабом Стіна СБУ знайшла винних – знешкоджено диверсійно-розвідувальну групу з 12 осіб, теракти на Харківщині, як бачимо, не припинялися. До слова, у вівторок, 20 січня, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков на своїй сторінці в соцмережі повідомив, що на Харківщині правоохоронці ліквідували ще один сепаратистський осередок – громадську організацію «Ісход». Під час обшуку в її офісі вилучено антиукраїнську агітаційну літературу.
Більше патрулів і посилений режим
У справі останнього вибуху – у Московському райсуді – призначено низку експертних досліджень. Зокрема, комплексна вибухотехнічна та експертиза вибухових речовин, продуктів вибуху, 13 судово-медичних експертиз, судова дактилоскопічна експертиза, судова молекулярно-генетична експертиза. Допитано 115 осіб.
У відповідь на теракти в Харкові МВД та СБУ оголосили режим спецоперації, в умовах якого правоохоронці працюють у посиленому режимі. Як повідомили у прокураторі області, зокрема, збільшено кількість патрулів і посилено склад нарядів, які несуть службу з охорони громадського порядку, а також охороняють об’єкти можливих терористичних посягань. Введено посилений режим роботи контрольних блокпостів.
– Посилено також прикордонний контроль та контроль за видачею документів. Посилюється і робота з виявлення в пасажирів підроблених проїзних документів, що дають право на проїзд у транспортних засобах міжміського та міжнародного сполучень, – пояснила прес-секретар прокурора Харківської області Віта Дубовик.
На базі Харкова розпочалося також відпрацювання схеми проведення антитерористичних операцій, пов’язаних з недопущенням проявів сепаратизму і будь-яких спроб дестабілізувати ситуацію. Учора, 21 січня, секретар РНБО Олександр Турчинов провів у Харкові оперативну нараду з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, головою Харківської облдержадміністрації Ігорем Балутою, керівництвом обласних підрозділів МВС, СБУ, прокуратури та Національної гвардії України.
Олександр Турчинов сказав, що ситуація в Харкові й області контрольована й такою залишатиметься. А на посилення безпеки нашого регіону направлено додаткові сили Нацгвардії у вигляді постійно діючих патрулів.
Тетяна Василець, матеріал з газети "Слобідський край" №9 від 22.01.2015