Підписка на розсилку

Хочу отримувати головні новини:

Бойові дії, безпека та розвиток: яким був 2025 рік на прифронтовій Харківщині

31.12.2025 17:17
Керівник ХОВА Олег Синєгубов на зустрічі з медіа
Держпром, Харків / x-vymir.com

В умовах активного збройного протистояння, постійної загрози з повітря, ворожих ударів по інфраструктурі у Харківській області відновлюють зруйноване та реалізують амбітні проєкти.

Про основні події року, що минув, та перспективи у новому 2026 році говорив на зустрічі з представниками медіа начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Підтримка військових

Серед пріоритетних напрямів роботи керівник ХОВА назвав головним допомогу Силам оборони.

За даними обласної військової адміністрації, у 2025 році Силам оборони на Харківщині було спрямовано 2,4 мільярда гривень.

Позашляховики для Сил оборони

Передача автівок українським військовим 

«Більш ніж 800 мільйонів – кошти обласного бюджету, 1,4 мільярда гривень – кошти зведеного бюджету, тобто бюджетів громад регіону, без Харкова», – повідомив Олег Синєгубов.

Як стверджують в обласній військовій адміністрації, щоб оперативно реагувати на потреби підрозділів, які стоять на захисті регіону, органи влади підтримують з ними постійний діалог.

Українським військовим передають дрони

Українським військовим передають дрони 

Лінія бойового зіткнення

Ситуацію на лінії фронту на Харківщині начальник обласної військової адміністрації охарактеризував як загалом стабільну, але сказав, що найбільш напружені бойові дії йдуть на Ізюмському та Куп’янському напрямках.

«Є загострення по Ізюмському напрямку, по населеному пункту Борова. Там ведуться активні бойові дії, активні штурми. По Куп’янському напрямку зараз уже офіційно підтвердив Ген­штаб: наша військова операція дозволила покращити тактичне положення. Два напрямки для нас досить важкі, але завдяки Збройним силам України – стабільні», – сказав Олег Синєгубов.

Не відкидає він і тієї можливості, що ворог робитиме спроби тиснути на українські позиції й на інших напрямках, щоб розширити зону наступальних дій.

Синєгубов зазначив, що противник намагається випробувати позиції Сил оборони, і окремо зупинився на оперативній ситуа­ції в районі Сотницького Козачка, де ворог спробував розширювати лінію фронту.

«Перша лінія фронту там стабільна. Тобто ворог знищується по тому напрямку. За декілька днів, що тривають активні бойові дії, там знищено, ліквідовано «двохсотими» більше 50 російських військовослужбовців, близько 100 поранених. Тобто на тому напрямку наші воїни тримають позиції», – розповів начальник ХОВА.

Крім того, він прокоментував останні ворожі удари по Харківщині та зауважив, що російські війська застосовують, зокрема, фугасні авіаційні бомби ФАБ-250, ФАБ-500, а нещодавно по території області був застосований ФАБ-3000.

«Ворог прицільно б’є, і на першому місці – енергетика, критична інфраструктура, а далі мостові переправи, для того щоб порушити нам логістику, в тому числі й евакуаційну. Майже був знищений логістичний напрямок, який ішов через Лозову, через Ізюм. Однак ми вжили відповідних заходів, і все у нас поки що працює», – сказав керівник обласної військової адмініст­рації.

Евакуація цивільних

Навіть у найбільш гарячих точках по лінії зіткнення залишаються люди, які не покидають своїх домівок. Просто під ворожим вогнем доводиться евакуювати навіть сім’ї з дітьми.

Начальник ОВА зазначив, що, за попередньою інформа­цією, всі діти у Куп’янській громаді були евакуйовані. Втім у перебігу чергової операції Сил оборони з міста військовим довелося вивезти 14 місцевих жителів, у тому числі родину з трьома дітьми.

«Вони переховувалися у підвальному приміщенні багатоповерхівки. Раніше нам звітували про те, що всіх вивезли, дітей немає. З’ясовуємо всі обставини, яким чином там опинилися діти. Було декілька випадків, коли дітей повертали, а потім ховали спеціально від служб, органів правопорядку», – розповів Олег Синєгубов.

Стосовно Вільчі Вовчанської громади він зазначив, що, за даними військових, у селищі цивільних людей не залишилося.

«Здається, ця інформація, скажімо так, не відповідає дійсності. Люди там, скоріш за все, є. Тому ми зараз робимо все можливе для того, щоб провести заходи евакуації, якщо у нас така можливість буде», – сказав очільник ОВА.

Є випадки, коли люди відмовляються від евакуації навіть там, де ведуться найбільш активні бойові дії. Коли військові пропонують вивезти їх у безпечні місця, вони не погоджуються.

«Коли наші військовослужбовці ведуть активні бойові дії на Куп’янському напрямку, активну зачистку, люди щось там роблять у себе на городі. Їм кажуть: «Давайте ми вас зараз вивеземо», хоча це не функція військових, а люди навідріз відмовляються: «Ні, не хочемо, нікуди не поїдемо». Після цього ми бачимо відео, як люди намагалися вийти в іншу сторону, і їх там було цинічно просто вбито», – розповів Олег Синєгубов.

Тому він зауважив, що евакуація максимальної кількості людей з небезпечних територій залишається актуальною темою.

«Водночас до нас звертаються представники влади стосовно Борової: «Просимо повернути органи державної влади до населеного пункту Борова, екстрену швидку медичну допомогу, Національну поліцію, підрозділи ДСНС, забезпечити стале функціонування всіх служб, банки повернути» і таке інше. Мені здається, що людина, яка це писала, просто жодного разу в цьому населеному пункті не була», – зазначив начальник обл­адміністрації і додав, що влада на Харківщині готова реагувати на усі заявки про евакуацію.

Посилити захист неба

Також Олег Синєгубов прокоментував особливості впровадження у Харківській області експериментального проєкту, що спрямований на посилення протиповітряної оборони через залучення підрозділів добровольчих формувань територіальних громад. ХОВА брала участь у підготовці відповідної урядової постанови.

«Ми є співавторами цієї постанови разом з Мінцифрою. Ідея в чому? Дозволити людям, які, наприклад, не можуть нести службу в регулярних Збройних силах України, вступати в ось такі ДФТГ і нести службу по захисту неба. Ми одні з перших, якщо не перші в Україні, створили координаційний центр Сил ППО Харківщини. Вся взаємодія, весь захист неба координується через єдиний центр, через Київ. За необхідності ми будемо  користуватися цією постановою, коли знадобляться ще більше людей для того, щоб збільшити або мобільні вогневі групи, або групи, які працюють на дронах тощо. Є певна кількість груп, що працюють на дронах, є такі, що навчаються», – повідомив керівник ОВА.

Не називаючи конкретні цифри, він заявив, що в планах наступного року посилити повіт­ряну оборону в регіоні десятками екіпажів. Групи забезпечені всім необхідним, проводиться навчання для збільшення їх кількості. Застосовуються індивідуальні рішення для захисту критичної інфраструктури регіону та обласного центру.

«Потрібно просто не зупинятися, а робити ще більше. На початку року ми ще самостійно комплектували ці групи дронами для протидії «шахедам», а зараз усе забезпечує Міністерство оборони. Ми лише підстрахо­вуємо окремі групи, які, можливо, не потрапили на фінансування або постачання з Міноборони. 24 мільйони гривень буквально декілька тижнів тому було виділено на цей напрям», – пояснив Олег Синєгубов.

Наразі найбільше груп для протидії дронам, за його словами, працює саме на Харківщині.

Сітки проти дронів

У 2025 році на Харківщині почали закривати дороги антидроновими сітками. Передовсім найбільш небезпечні та важливі з огляду логістики ділянки шляхів.

Те, де саме встановлюються захисні сітки, вирішують військові. Втім береться до уваги необхідність захисту цивільного населення.

«Плани і завдання щодо реалізації цих проєктів по антидронових сітках визначають наші військові. Зараз роботи, які у нас ведуться, у принципі дозволяють за кілька місяців повністю перекрити всі маршрути, які, можливо, будуть під ураженням. Звичайно, є напрямки, на яких працювати складно або майже неможливо», – зазначив Олег Синєгубов.

Разом із Куп’янським, Ізюмським та Борівським напрямками сітки також установлюються у напрямку Донецької області, а ще у районі Лозової, де пролягає евакуаційний коридор.

Захисні сітки вздовж шляхів провішують військові, служби ДССТ. А проєкт з монтажу антидронових сіток над Харківською окружною дорогою реалізує Служба відновлення області. Утримувати ці захисні споруди будуть ті, хто їх установив.

Будівництво нового онкоцентру

Начальник ХОВА розповів про будівництво нового центру лікування онкологічних захворювань у Харкові. За його словами, невтішна статистика зростання онкохвороб – відповідь на питання, чи потрібен такий центр у регіоні.

«Дійсно, у нас кількість пацієнтів зростає. Якщо брати 2021 рік, приблизно було 60 тисяч пацієнтів, зараз ця цифра вже більше 70 тисяч на рік. Це понад 15 тисяч операцій», – зауважив Олег Синєгубов.

Він повідомив, що зараз завершується монтаж лінійного прискорювача для лікування онкології, першого на території Харкова та області, що найближчим часом почне працювати. Крім того, у 2026 році заплановано встановити сучасну діагностичну систему ПЕТ-КТ, її проектування – на завершальній стадії. Діагностичну систему встановлять, не очікуючи завершення будівництва підземного корпусу онкоцентру. Там тривають підготовчі роботи, які, зокрема, зумовлені особливостями самої локації майбутньої будівлі.

«На 2026 рік цей об’єкт закладений як проєкт публічних інвестицій. Що дуже важливо. Це означає, що держава обрала для себе його як пріоритетний для реалізації та фінансування», – наголосив очільник обладмі­ністрації.

У пріоритеті – будівництво підземних приміщень лікувального закладу, що забезпечить його стабільне функціонування за будь-яких умов. На площі понад 3 тисячі квадратних метрів мають розміститися діагностичні відділення, операційні та палати для пацієнтів.

Обласні лікарні

Разом з коштами на будів­ництво онкоцентру уряд виділив перші 30 мільйонів гривень на проведення ремонтних робіт та оновлення обладнання в обласній клінічній лікарні.

«Розпочато будівництво підземної обласної лікарні «Ковчег». 50 мільйонів, які виділені державою на цей проєкт, реалізовані. Завершується повна термомодернізація самої будівлі основного корпусу. На наступний рік – поліклініка на цій території. Вона так само включена до публічних інвестиційних проєктів як пріоритетних», – розповів Олег Синєгубов.

Обласні заклади охорони здоров’я ремонтують та оснащують новим обладнанням

В обласних медичних закладах реалізуються масштабні проєкти 

Реконструкція поліклініки передбачає залучення коштів Європейського інвестиційного банку.

До публічних інвестиційних проєктів, що передбачають державне фінансування, увійшла і дитяча обласна лікарня, де реалізується проєкт на суму майже 600 мільйонів гривень.

«Підземне укриття для обласної дитячої лікарні як підземне відділення буде зведено 2026 року. Термін реалізації – два роки, тому проєкт досить масштабний. Паралельними проєктами там буде ремонт фасадів, однак основна наша мета – реконструкція всередині. Наразі розпочато реконструкцію саме приймально-діагностичного відділення. Постановою уряду вже виділені 30 мільйонів на цей напрям», – повідомив начальник ХОВА.

Реабілітаційний центр

У 2025 році на завершальну стадію вийшло створення нового реабілітаційного центру. Проведено ремонт трьох поверхів у будівлі, розв’язано питання комплектації центру спеціалізованим медичним обладнанням.

«Там 50 ліжко-місць, і всі вони зайняті. Всі абсолютно. І зайняті, я скажу так, не тільки військовими, а й цивільними: інфаркти, інсульти тощо. Ми презентували ці проєкти для того, щоб показати, як можна і потрібно розвивати цю галузь. Щоб люди залишалися на Харківщині та могли отримувати тут сучасне лікування», – зазначив Олег Синєгубов.

Безпечні навчальні простори

Ще минулого навчального року школи на Харківщині почали переходити на змішаний формат навчання, завдяки створенню безпечних просторів для освітнього процесу.

Майже 50 тисяч дітей Харківської області з 1 вересня відвідують школи у змішаному форматі. У міру завершення будівництва укриттів у навчальних закладах їх кількість збільшується.

Діти на Харківщині продовжують навчання у безпечних умовазх

У Харківській області діти переходять на змішаний формат навчання 

Як повідомив керівник ХОВА, проєкти з облаштування безпечних навчальних просторів реалізуються у 43 школах. З них два проєкти – за кошти литовських партнерів. У п'яти школах роботи ведуться за підтримки Фундації Говарда Баффета. 

У 36 школах роботи проводяться коштом державного бюджету.

Облаштування безпечного простору

Будівництво укриття

Роботи на більше 20 об’єктах завершуються. Ще два-три тижні потрібно на введення їх в експлуатацію. З другого семестру поточного навчального року діти почнуть відвідувати школи офлайн або у змішаному форматі.

«За проєктами передбачений благоустрій території, облаштування спортивних майданчиків зовні. Враховуючи зиму, цього робити ніхто не буде, однак 95 % готовності об’єкта дає можливість ввести його в експлуатацію. Коли дозволять погодні умови, облаштування прилеглих територій буде завершено», – пояснив Олег Синєгубов.

Роботи в інших школах планується завершити у першій половині 2026 року – у квітні-травні. Причиною затримки виконання робіт названа недостатність фінансування. На 2026 рік закладені кошти на завершення робіт. Рівень виконання перебільшує 60 %, крім чотирьох шкіл.

«У нас чотири складні об’єкти, де зараз іде стадія розірвання договорів на виконання робіт із підрядними організаціями, які відверто просто не впоралися з об’ємом і тими завданнями, які перед ними стояли. І ми вже за темпами реалізації бачимо, що вони ці об’єкти вчасно не реалізують. Тому за нашою іні­ціативою було прийнято рішення розпочати процедуру розірвання договорів, і з січня будуть оголошені нові тендерні закупівлі», – зазначив Олег Синєгубов.

Він додав, що й у цих чотирьох школах роботи мають бути завершені до кінця 2026 року. До того ж на цей рік планується облаштувати укриття ще у 20 школах, що дозволить організувати змішане навчання для близько 30 тисяч дітей.

«Звичайно, ми розраховуємо на певні результати з приводу досягнення миру. Однак готуємося до подальшої, скажімо так, важкої військової ситуації, в тому числі на Харківщині. Маємо бути до цього готові», – наголосив начальник обладміністрації.

Також за два місяці має початися введення в експлуатацію першого в Україні підземного дитячого садка, розрахованого на 500 дітей, у Пісочині.

Сталий мобільний зв’язок

Нові вимоги до мобільних операторів мають забезпечити збереження покриття сотової мережі навіть за умов тривалих блекаутів. Наразі якість зв’язку та взагалі його наявність залежить від електропостачання.

На Харківщині є території, де покриття практично відсутнє. Йдеться про 62 населені пункти, де, за словами Олега Синєгубова, майже немає постачання електроенергії, а відновити його важко. Вони розташовані поблизу зони активних бойових дій або у прикордонні, де ворог прицільно б’є по вежах сотового зв’язку.

Для інших територій Харківської області вживаються спільні комплексні заходи мобільних операторів, органів влади та місцевого самоврядування для утримання стабільного сигналу в умовах довгострокових відключень. Зокрема, передбачено, що громади на місцях допомагатимуть з обслуговуванням та генерацією енергії з альтернативних джерел. Для цього утворюються запаси пального. Формуються оперативні групи, які здійснюватимуть екстрені виїзди на об’єкти, щоб підтримувати їх роботу.

Очільник ХОВА нагадав, що у 2022 році під час блекаутів зв’язок зникав за дві години. Нові вимоги передбачають, що він залишатиметься доступним до 8 годин. 

«єВідновлення» для всіх

Серед найбільш гострих проблем, які потрібно вирішити на Харківщині, – фіксація зруйнованого житла у населених пунктах, що перебувають під постійним вогнем. Отримати виплати за програмою «єВідновлення» без акта обстеження неможливо.

Олег Синєгубов визнає, що питання дистанційного обстеження пошкоджених унаслідок бойових дій будинків не розв’язане.

«Ми зараз з Міністерством інфраструктури та відновлення доробляємо механізм, який наразі запропонований ними через відповідну постанову. Він не працює просто. Тому що там запропоновано було обстеження через військових. Але це не їх функціонал – потім нести відповідальність за це все. Самостійно дронами ми обстежувати не можемо через РЕБ», – зазначив керівник обладміністрації.

Втім, завданням для влади залишається знайти, як розв’язати це непросте питання, щоб люди могли отримати сертифікати.

Водночас Харківщина запропонувала уряду розробити механізм, який дозволить громадянам відмовлятися від житла, яке хоча й вціліло, проте знаходиться у зоні постійних обстрілів, і жити в ньому небезпечно.

«Наприклад, людина виїхала з того самого Куп’янська або Шевченківської громади. Однак будинок не зруйнований. Вона не має права на компенсацію. Ми пропонували: якщо людина виїжджає, вже прийняла таке рішення і повертатись не планує, у неї має бути можливість відмовитися від житла і отримати компенсацію для того, щоб уже сьогодні придбати собі нове», – зазначив Олег Синєгубов.

За його словами, ця ідея має підтримку, але її реалізація впирається у питання фінансування.

Зимова підтримка

Через те, що у 2025 році скоротилося міжнародне фінансування допомоги прифронтовим домогосподарствам із забезпеченням твердим паливом, був ризик того, що люди залишаться без зимової підтримки.

«Це дуже важливо для людей, які залишаються проживати на прифронтових територіях. У нас таких 70 тисяч домогосподарств. Був ризик того, що люди не отримають по 20 тисяч гривень зимової підтримки. Але нам удалося попрацювати з міжнародними партнерами», – розповів начальник ХОВА.

Відновлення Держпрому

За словами Олега Синєгубова, відновлення будівлі Держ­прому, яка є об’єктом для посиленого захисту ЮНЕСКО і була пошкоджена російським КАБом у жовтні 2024 року, стикається з певними ускладненнями. Передусім у взаємодії із самою міжнародною організацією.

«У них такий випадок узагалі вперше в історії. Не було ось таких руйнувань об’єктів, які знаходяться під захистом ЮНЕСКО, внаслідок військової агресії, де є конкретна країна, яка винна в цьому. Вони зараз думають, яким чином це все організувати. Ми не стоїмо на місці», – зазначив керівник ХОВА.

Він розповів про домовленість з Міністерством культури з приводу заміни вікон, яких у будівлі вибито більше 400. До того ж вікна відповідають вимогам щодо історичного вигляду Держпрому. Також з Мінкультом є попередні домовленості щодо подальшого ремонту пошкодженої ворогом будівлі.

«Зараз розробляємо та погоджуємо проєкти, звертаємося за фінансуванням. Це приблизно 70–80 мільйонів гривень. І ми дуже розраховуємо на ці кошти», – сказав Олег Синєгубов.

Відновлення Держпрому, за його словами, це складний процес, що потребує взаємодії з ЮНЕСКО. У тому числі стосовно обладнання, яке буде використане, автентичних будівельних матеріалів зразка 1928 року, коли Держпром був збудований. Усе це потрібно, щоб пам’ятка архітектури не втратила статус об’єкта ЮНЕСКО.

ФОТО: ХОВА