В опорних лікарнях Харківщини створять нові відділення
У Харківській області опорними визнали 11 лікарень з Балаклійського, Богодухівського, Валківського, Вовчанського, Дергачівського, Ізюмського, Красноградського, Куп’янського, Лозівського, Чугуївського районів і міста Мерефи, ще чотири обласні медзаклади – з Харкова. Як уже писав «СК», перелік опорних лікарень визначено робочою групою, яку сформував МОЗ України, та закріплено розпорядженням Кабміну від 15 січня «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року».
Відповідно до Методики Уряду, опорна лікарня має відповідати певним вимогам. Приміром, бути доступною для пацієнтів, шлях яких до медзакладу має складати не більше години. Серед показників, які враховували фахівці: безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини; своєчасність доступу до медичної допомоги; економічна ефективність, яка полягає в забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів.
Також лікарні повинні мати належне робоче навантаження та оснащення, аби надавати вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу та госпітальний етап екстреної медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару. Тобто в лікарнях обов’язково мають працювати відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги.
Читайте також: Медреформа на Харківщині: чому лікарням області може не вистачити коштів
Що має бути в опорній лікарні
За словами радника з медичних питань заступника голови Харківської облдержадміністрації Олександра Галацана, підготовка до формування опорної медичної мережі на Харківщині розпочалася ще у 2010 році, коли в регіоні створювалася міжрайонна мережа центрів.
– Коли ми створювали міжрайонні центри, ми і вкладали в них ідеологію опорних лікарень. Тоді головним лікарям ми казали, що на місцях потрібно створювати ті види допомоги, які будуть затребуваними серед населення. У районах області активно створювалися операційні та реанімаційні відділення. Тобто ці центри фактично стали опорними закладами, – розповів Олександр Галацан.
За його словами, опорні лікарні візьмуть на себе надання ургентної допомоги вторинного рівня (така, що потребує негайних дій). Тобто це ті лікарні, які можуть надати інтенсивну, реанімаційну, висококваліфіковану меддопомогу.
– Лікарні повинні мати відділення «emergency» – особливе приймальне відділення екстреної та невідкладної допомоги. У складі цього відділення має бути операційна, апарат ультразвукової діагностики, рентгенапарат, бажано комп’ютерний томограф, ангіограф для надання екстреної допомоги при інфаркті, а також ядерний магнітно-резонансний томограф, – розповів Олександр Галацан.
Також в опорному закладі має працювати повноцінне реанімаційне та хірургічне відділення з ендоскопічним, лапароскопічним обладнанням, має бути газовий хроматограф і акушерсько-гінекологічний блок. Обов’язковою є наявність ортопедо-травматологічного відділення, а також неврологічного, терапевтичного та педіатричного відділень.
– Це мінімальний перелік того, що має бути в опорній лікарні. І якщо чогось не вистачає, лікарня не може бути опорною, – пояснив радник.
Читайте також: Протести й листи до Президента: чим лякає медиків Харківщини другий етап реформи
Нові відділення
Серед переваг, які відкриваються для лікарень після отримання статусу опорної – можливість укріпити або ж оновити матеріально-технічну базу та отримати за державний кошт те обладнання, якого не вистачає. Так, за словами Олександра Галацана, незабаром в Україні стартує урядова програма під назвою «Велике будівництво». Відповідно до цієї програми, на базі визначених опорних лікарень буде створено нові повноцінні відділення екстреної невідкладної допомоги.
За державний кошт у регіони планують відправити близько 160 комплектів медичного обладнання.
– На Харківщині подібні повноцінні відділення вже працюють у Харківській обласній клінічній лікарні. Також таке відділення є в міській лікарні швидкої та невідкладної допомоги та обласній травматологічній лікарні, але вона не є опорною, – розповів Олександр Галацан.
За планами Уряду, програма має стартувати менш ніж за три тижні. Окрім ремонтів приймальних відділень, вона передбачає ремонт дитячих садків, опорних шкіл і доріг.
Опорні лікарні Харківщини
– Комунальне некомерційне підприємство Балаклійської районної ради Харківської області «Балаклійська центральна клінічна районна лікарня»
– Комунальне некомерційне підприємство «Богодухівська центральна районна лікарня» Богодухівської районної ради
– Комунальне некомерційне підприємство «Валківська центральна районна лікарня»
– Комунальне некомерційне підприємство «Вовчанська центральна районна лікарня» Вовчанської районної ради Харківської області
– Комунальне некомерційне підприємство «Дергачівська центральна районна лікарня» Дергачівської районної ради
– Комунальне некомерційне підприємство Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері»
– Комунальне некомерційне підприємство «Красноградська центральна районна лікарня»
– Комунальне некомерційне підприємство «Куп’янське територіальне медичне об’єднання» Куп’янської міської ради Харківської області
– Комунальне некомерційне підприємство «Лозівське територіальне медичне об’єднання» Лозівської міської ради Харківської області
– Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради
– Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради
– Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова» Харківської міської ради
– Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня»
– Комунальне некомерційне підприємство Харківської районної ради «Мереф’янська центральна районна лікарня»
– Комунальне некомерційне підприємство «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М. І. Кононенка» Чугуївської районної ради Харківської області