Уїкенд під "Градами". Як мешканці Горлівки переживають нічні обстріли
Неділя у Горлівці знову принесла смерть. Майже п’ять годин працювали «Гради», горіли дома, а «швидкі» возили поранених…
... Близько 18:30 в житловому масиві Комсомольський прогримів вибух. Через кілька хвилин мікрорайон вже був у пітьмі. Місцеві жителі повідомили, що це сталося десь у районі електропідстанції, розташованої неподалік від Горлівського м'ясокомбінату.
Надвечір в місті практично не було світла і води, зупинено півтора десятки котелень, подекуди не було і газу. "Сидимо, замерзаємо, - розповіла горлівчанка, - від слабкої напруги вибиває пробки, тому і обігрівач не допомагає". "Дзвонив батько, - вторить їй інша людина, - сказав, що стріляють від трікотажки і від будівлі ОБОПу, а ще - сильно гримить в самому центрі міста - біля КСКЦ і ПДЮТ»…
Люди залишилися практично без інформації, тому що немає світла, а значить - немає Інтернету. Прислухаються до вибухів і на слух визначають, у якому районі проблеми. Місто сповнене чутками: "Бссарабка, Курганка, Комсомолець, Будівельник, 245-й квартал - є попадання, - передають один одному тяжкі новини про становище у великих багатоповерхових житлових масивах, де живуть їхні рідні, близькі, друзі і товариші по службі. Здзвонитися практично неможливо, тому що майже не працює мобільний зв'язок.
Всі, хто міг, спустилися у підвали і бомбосховища. Але, за спостереженнями очевидців, це не більше третини городян, іншим просто нікуди йти. Горловчанін розповідає телефоном в коротку мить відновлення зв'язку:
- Всією сім'єю зараз сидимо в коридорі, а за вікном чути як працює "Град" і гаубиці. Кажуть, під обстрілом велика кількість житлових будинків. Взагалі, таке відчуття, що снаряди падають прямо за вікном. Все гримить і трясеться. Пропали світло та опалення ...
…Близько десятої вечора снаряди потрапили в тролейбусний парк, який горить дотепер. Горять будинки в приватному секторі центральної частині міста і посадка біля селища Короленко. Над містом палахкотить багряна заграва. Ще пізніше стає відомо, що запеклі бої йдуть на околицях Горлівки з боку Дзержинська: в районі шахти Гагаріна чути автоматні черги і потужні вибухи. Хто з ким воює - зрозуміти ніхто не може.
…Рано вранці в понеділок з'являється перша інформація про постраждалих. Кілька будинків повністю зруйновано. Загинув чоловік 1959 року народження. Постраждали дві дитини 2009 і 2013 року народження. У маленького - осколкове поранення і різана рана правого стегна. Поранено дві жінки: 1949 і 1972 року народження. Ще один чоловік 1972 року народження отримав осколкові поранення гомілки. Поранені госпіталізовані.
... Медикам і комунальникам міста потрібно за життя ставити пам'ятники. Лікарі та медсестри, голодні, бо без зарплат, приймають поранених і роблять все можливе, для того, щоб зберегти їм не тільки життя, але і здоров'я. А комунальники вже з вечора, ще під обстрілом, почали відновлювати розбиті комунікації.
Співробітники підприємств "Фактор-Інвест", "Центренергосервіс" і "Микитівський" вчасно скинули теплоносії у котельних, щоб не розморозилася система теплопостачання, та почали ремонтні роботи. Бригади "Центральних електричних мереж" усувають пошкодження на ЛЕП: в Микитівському районі вже знову є електрика.
Але залишається питання: наскільки вистачить запасу міцності у електричних, гасових, теплових і водопровідних мереж, якщо їх постійно будуть розбивати? І, що куди важливіше, наскільки вистачить мужності у співробітників комунальних служб, щоб раз за разом з ризиком для життя відновлювати ці руйнування?
... А поки мешканці «ДНР» гинуть або сидять по підвалах, на сайтах «молодої республіки» нові «керівники» захоплено пишуть про те, що вони готуються до посівної, що в школах йде реформа освіти, що вони шукають гроші для соцвиплат, що їх не влаштовує зустріч у Мінську 9 грудня, тому що вони не готові - не все ще обговорили!
Але ще страшніше, що в соцмережах, наприклад, на сторінці «Самооборони Горлівки» «ВКонтакте», затяті прихильники «ДНР» закликають горлівчан стояти до кінця, тому що перемога буде за ними! «Ми з тобою, Горлівка! Тримайтеся, рідненькі!» - пишуть «доброзичливці» з десятків міст Росії, проливаючи справжні крокодилячі сльози жалості по пораненим і загиблим. І що тут скажеш?
- А знаєш, - говорить вранці по телефону, друг-горловчанін, - ми вже якось звикли. Або звиклися, чи що. А який у нас вихід, скажи? Що нам накажете робити?..
Кость Кузьменко