У Харкові Антимонопольний комітет розповів, якою має бути державна допомога

Із набуттям незалежності Україна успадкувала радянську структуру економіки. Тоді країна опікувалася великою кількістю державних підприємств, дотуючи їх з бюджету. В успішних країнах, зокрема Євросоюзу, такий порядок речей називають безконтрольним витрачанням грошей платників податків, а також викривленням конкуренції.

П’ять років тому Україна взяла курс на зміни та кращі європейські правила державної допомоги. Процес запустився у 2014 році, коли було прийнято Закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». У серпні 2017-го документ набув чинності.
До цього часу, каже провідний спеціаліст Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги Антимонопольного комітету України Данііл Волокитін, фактично не було жодного інструменту, який дозволив би централізовано проконтролювати, які суб’єкти отримували державну допомогу, на які цілі, чи які працюють відповідні державні програми, а скільки їх узагалі, і який відбувся ефект від такої підтримки.

– Крім того, органи місцевого самоврядування нині важко розуміють саме мету Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», і багато в чому це стосується питання утримання комунальних підприємств. Приміром, якщо українським органам місцевого самоврядування дозволено створювати комунальні підприємства, то в ЄС таку практику зведено до мінімуму, адже там в основному все працює в ринкових відносинах. У нас же органам місцевого самоврядування простіше самим контролювати процес надання послуг, тому створюються КП. І вони мають на це право, – пояснює Данііл Волокитін.

Представництво Національної служби здоров’я України з’явиться в Харкові

Однак нерідко за таких умов трапляються випадки, коли за гроші платників податків створюється підприємство, яке потім продає товар чи послуги тим самим платникам податків. Як приклад Данііл Волокитін наводить КП, які займаються розробленням землевпорядної документації.

– За законом кожна людина має право на безкоштовне отримання ділянки. Ми знаємо ситуації, коли до такого КП, яке утримують платники податків, звертається пенсіонер, який хоче оформити земельну ділянку. Її номінальна вартість, скажімо, 5000 гривень. І там йому за розробку відповідного проекту загадують 10 000 гривень. Чи можна так робити? Це яскравий приклад того, що не можна фінансувати за рахунок платників податків такі підприємства, – пояснює фахівець АМКУ та наголошує на важливості співпраці. – АМКУ зараз дуже багато працює над роз’ясненнями в регіонах. У нас є вже напрацьована практика, успішний понад 50-річний досвід партнерів з ЄС, якими ми готові поділитися.

І вже почали це робити. 31 січня – 1 лютого в Харкові проходив навчальний курс «Система державної допомоги в Україні», організований Антимонопольним комітетом України та Проектом технічної допомоги ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги», який покликаний допомогти провадити законодавство про надання державної допомоги.

Під час курсу міжнародні експерти і фахівці АМКУ розповідали, що таке державна допомога та як її ефективно використовувати фахівцям міських рад Харкова, Чугуєва, Первомайського, а також Полтави, Сум, обласних рад і державних адміністрацій Харківської, Полтавської, Сумської та Луганської областей.

Читайте також: Безкоштовних ліків стало більше — Харківщина у лідерах програми

Під час заходу керівник експертної групи Проекту «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги» Штефан Сабау, коли говорив про головну перевагу нових правил держдопомоги, назвав орієнтованість на прибуток, а не на компенсацію недоліків старої системи, тобто підтримку збиткових підприємств.

– Із точки зору Євросоюзу, куди прямує Україна, мета державної допомоги – втручатися у процес лише в тому разі, коли ринок не може сам себе регулювати, тобто йдеться про оптимізацію державних грошей. Це означає, що держава може забезпечувати допомогу лише задля кращого надання послуг громадянам і підприємцям, але при цьому щоб послуги й товари надавалися на основі реальної конкуренції в реальних ринкових умовах, – наголошує Штефан Сабау.

До слова, сам Штефан Сабау має 20-річний досвід роботи в галузі надання державної допомоги. 

– Я з Румунії, і моя країна перебувала на тому ж етапі, на якому зараз є Україна. Я бачив трансформації рідної країни в цій галузі. І знаю, як підлаштовувати законодавство своєї країни відповідно до рівня ЄС для того, щоб державна допомога надавалася з максимальною ефективністю, а перехід від однієї фази до іншої відбувся якомога швидше та безболісно, – запевняє експерт ЄС.

Свого часу завдяки проведеній реформі держдопомоги Румунія змогла дати поштовх регіональному зростанню, привабити інвесторів, покращити рівень захисту довкілля та стимулювати розвиток «зеленої економіки», забезпечити зростання малого та середнього бізнесу, відкрити нові транспортні маршрути.

Нині Україна має всі шанси, аби повністю відійти від радянського стилю державного управління і отримати ефективний інструмент для активізації економіки.

– Державна допомога – це гроші кожного з платників податків. І саме тому ми проводимо подібні навчання в регіонах, щоб змінити психологію населення, щоб люди почали сприймати державні гроші саме в такий спосіб і не дозволяли викидати їх на вітер, – пояснює Штефан Сабау.

Читайте також: Розпочинається реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання