У нас усі – добровольці: сапер з Харківщини розповів про особливості та складнощі роботи
Олександр – сапер бригади «Спартан». Повномасштабне вторгнення він зустрів у Харкові. Його батьківський дім у Вовчанську знищили росіяни, тому головна мотивація бути в армії – не дати ворогові знищити Україну.
Історію бійця розповіли у відділенні інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України, повідомляє медіа «Слобідський край».
На військову службу Олександр прийшов у 2020 році, 24 лютого 2022 року він був у Харкові.
– Все палає, навколо вибухи, ми знаємо, що ворог наближається і тримаємо оборону військової частини, – згадує той день чоловік.
Тоді він був військовослужбовцем роти охорони 3-ї бригади оперативного призначення. Через кілька місяців від початку повномасштабного вторгнення під час артилерійського обстрілу отримав поранення, пройшов реабілітацію і долучився до інженерно-саперної роти. Каже, вирішив, що у складі цього підрозділу принесе більше користі.
– Я пройшов навчання, і ми з групою почали виконання бойових завдань. Працювали на Харківському напрямку – в районі Золочева, Куп’янська. Далі були Бахмут і Запорізька область. Виконували різні задачі: інженерна розвідка, розмінування і розчищення територій, облаштування укріплень. Ми з групою були першими інженерами, хто працював у таких умовах, тож після почали навчати нових бійців, які до нас долучалися, – говорить Олександр.
Чоловік розповідає, що кожне бойове завдання складне та ризиковане. Тому інженери – це завжди добровольці.
– Коли ми беремо людину до підрозділу, то враховуємо кілька критеріїв: фізична підготовка, сміливість, психологічна готовність до цієї роботи. Саперами не стають за примусом, винятково за власним бажанням. Тож у нас усі – добровольці. Навіть під обстрілом інженер продовжує виконувати завдання, працює зосереджено та швидко, – каже сапер.
Олександр зізнається, зараз працювати стало складніше, адже ворог у великих кількостях використовує дрони й літаки-розвідники, щоб вишукувати наших військовослужбовців. Згадує, як під час роботи в районі Золочева на Харківщині група саперів виконувала завдання протягом трьох днів, і вже по вдалому завершенню їх виявив противник та розпочав щільний обстріл.
– Протягом 10 хвилин ворог «посипав» нас усім, чим міг. Пощастило, що неподалік були закинуті позиції, де ми змогли укритися. Вдруге, коли працювали на тому ж напрямку, до ворога було близько 500 метрів, і так сталося, що нас також виявили. Довелося виходити пристріляною місцевістю, на щастя, вдалося, – згадує боєць.
Чоловік розповідає, що коли інженери висуваються на завдання, то несуть на собі кілька десятків кілограмів – спорядження та екіпіровку, зброю, боєприпаси. Пройти за день можуть і до 10 кілометрів. За його словами, росіяни здебільшого використовують радянські боєприпаси. Новими можуть бути хіба що допоміжні засоби застосування. Також окупанти активно використовують заборонені протипіхотні міни типу ПОМ. Розкидають боєприпаси дистанційно і часто самі на них і підриваються.
– Всі наші хлопці працюють давно, свій фах засвоїли більш ніж на 100 %. Інженери-сапери інколи виконують такі задачі, які здаються нездійсненними, знаходять нові підходи та методи. Але задачі ускладнюються, тому всі наші фахівці розвиваються та вчаться нового, – говорить Олександр.
Раніше ми писали про Сергія на псевдо СК, який у складі підрозділу «РУБпАК» 127-ї Окремої бригади територіальної оборони керує на передовій FPV-дронами.