Штрафи за шкільні образи: за булінг почали карати гривнею

У жовтні 2018 року історія цькування харківської шестикласниці Діани сколихнула всю Україну. До сліз дівчинку довели дорослі. Нагадаємо, батьки учнів вирішили влаштувати свято на честь завершення першої чверті, замовили малечі торт, але Діані солодощів не дали. Таким чином дорослі вирішили «провчити» батьків дівчинки, які принципово відмовляються здавати гроші на шкільні «потреби».

Діана намагалася відпроситися зі «свята», але додому її не відпустили, натомість поставили біля дошки дивитися, як святкують інші. Шестикласниця такого «виховного процесу» не витримала – розплакалася. Заплакану дівчинку почали знімати на телефон кілька хлопчиків.

Після зборів, де намагалися примирити всі сторони конфлікту, цькування дівчинки продов­жилися – Діана почала отримувати образливі повідомлення від однокласників. Розголос історія отримала після допису у Facebook-спільноті «Батьки SOS». Незнайомі люди, щоб підтримати малу, дарували їй солодощі. Підтримав харківську школярку і її кумир – DZIDZIO. Михайло Хома запросив Діану в кіно.

– Сидітимеш біля мене [у кіно]. Відсьогодні Діана – моя подруга. Пропоную не сваритися, а дружити, – звернувся до школярів відомий музикант.

Зірки проти цькування

За даними Українського інституту дослідження екстремізму, з виявами булінгу стикаються 8 з 10 дітей. Про булінг підлітки знають добре. Якщо не зазнавали знущання самі, то були свідками.

Подеколи доволі складно виявити жертву агресивної поведінки, яка стає об’єктом цькування з боку однолітків, адже діти дуже часто замовчують цю проблему, приховують негаразди від дорослих. Але час від часу такі історії набувають дуже великого резонансу, як-от описаний вище випадок у Харкові. Розголос отримали й побиття 14-річної школярки у Дніпрі (дівчину не тільки побили, а й примусили стати на коліна та зафільмували весь цей процес) та 13-річної школярки в Одесі (насильство супроводжувалося нецензурною лайкою з приниженнями).

Щоб якось змінити сумну статистику, минулого року по всій Україні стартувала широкомасштабна інформаційна кампанія, спрямована на протидію цькуванню.

У Харкові журналісти провідних українських телеканалів (1+1, ТРК Україна, ICTV, NewsOne, 24 канал, Прямий), експерти популярних телепрограм, психологи, юристи, блогери, спортсмени й письменники відвідали кілька десятків шкіл, поділилися з учнями власними історіями і ставленням до проблеми, розповіли про причини та наслідки агресивної поведінки дітей, дали поради, як протидіяти дискримінації і уникати травмуючих наслідків.

Антибулінгу вчать не лише школярів, а й студентів. Міністерство юстиції на державному рівні запустило інформаційну кампанію «Стоп-булінг».

Покарання гривнею

Якщо у 2018 році в Україні працювала масштабна просвітницька програма проти булінгу, то цього року фронт боротьби став ще ширшим – 19 січня набув чинності закон з протидії цькуванню («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», № 2657-VIII). Зміни щодо протидії булінгу внесено в закони «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».

Так, у Законі «Про освіту» з’явився новий пункт, де передбачено, що «булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуаль­ному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електрон­них комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

Та головне – було затверджено адміністративну відповідальність за булінг, тепер любителів самоствердитися за рахунок інших каратимуть штрафами.

За цькування неповнолітнього передбачено штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи від 20 до 40 годин. Якщо ситуація повториться впродовж року, то агресорам доведеться сплатити вже значно більшу суму – від 1700 до 3400 гривень – або відпрацювати на громадських роботах від 40 до 60 годин.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідатимуть батьки кривдника. Рідні булера повинні будуть сплатити штраф від 850 до 1700 гривень.
Відповідальність за булінг нестимуть і керівники навчальних закладів. Наприклад, посадовим особам, які замовчуватимуть випадки цькування дітей і не повідомлятимуть про це у правоохоронні органи, загрожує штраф від 850 до 1700 гривень або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Як повідомила «СК» начальник відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Харківській області Марина Кульбачна, яка координує роботу шкільних офіцeрів, станом на 28 січ-
ня 2019 року офіційних звернень з приводу булінгу до патрульних Харківщини не надходило.

– Шкільні офіцери щодня проводять профілактичні зустрічі з учнями шкіл, викладачами та батьками. Розповідають про явищe булінгу та шляхи вирішeння конфлікту, також ознайомлюють з чинним законодавством. Окрeму увагу поліцeйські приділяють роботі з дітьми підвищеної групи ризику, – розповіла Марина Кульбачна.

Батько побив учителя

Закон захищає не тільки неповнолітніх, а й освітян. Згідно з документом, педагоги також мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що зав­дають шкоди здоров’ю. Освітяни зобов’язані повідомляти керівництво закладу про факти булінгу.

До речі, один з таких випадків минулого тижня став відомим на всю країну. Батько одного з учнів київської школи відгамселив учителя фізкультури й погрожував відпиляти йому руку (чоловік взяв із собою у школу пилку). Конфлікт стався через те, що вчитель начебто підвищив голос на дитину під час заняття. У результаті сутички педагог опинився на лікарняному ліжку, у нього численні гематоми, надрив легенів і струс мозку.

Вчинок батька збурив інших освітян – кілька сотень педагогів Оболонського району вийшли на акцію протесту 23 січня, аби підтримати свого колегу, вони вимагали встановити чіткі правила спілкування батьків і вчителів.

Читайте також: Питання пільгового перевезення знову гостро постало на Харківщині

Мирослава Кольцова