Зі «швидкої» — на війну: історія медикині, яка рятує життя бійців на Харківщині

Історію військовослужбовиці розповіли у пресслужбі 92-ї ОШБр імені Івана Сірка, передає Слобідський край.

Пані Аліна народилася в Харкові, кілька років жила в місті, а згодом разом із родиною переїхала до Чугуєва. Після закінчення дев’яти класів вступила до медичного коледжу в Ізюмі, а після навчання працювала фельдшеркою на швидкій допомозі.

Повномасштабна війна змінила її життя. У 2024 році вона пішла служити до 92-ї окремої штурмової бригади. Каже, думала про це давно, але раніше не дозволяв вік. Остаточно наважитися допомогла знайома — начальниця медпункту, з якою вони разом працювали на «швидкій».

Після початку повномасштабної війни Чугуїв часто опинявся під обстрілами, тож досвід роботи в екстремальних умовах вона мала ще з цивільного життя. У бригаді фельдшерка продовжила навчання, але говорить: більшість навичок — саме зі «швидкої».

Нині її головне завдання — медична евакуація поранених: доставити бійця з точки евакуації до лікарні або шпиталю. Найбільше запам’ятався випадок із важкопораненим військовим, якого забирали після бою.

«У нього були множинні осколкові поранення — голова, шия, спина, проникаюче в грудну клітку. Коли перекладали з квадроцикла на ноші, він втратив свідомість. Я вже думала, що все… Але потім він прийшов до тями і почав говорити», — розповідає Аліна.

Каже, у таких ситуаціях найважливіше — не дати людині «випасти».

«Якщо поранення важке — тільки розмова. Питати про сім’ю, дружину, будь-що, аби він говорив», — пояснює фельдшерка.

Бувають і курйозні моменти. Якось військового евакуювали як «трьохсотого», а по факту поранення виявилося незначним — невелика подряпина на пальці.

«Жартували, що комаха вкусила сильніше», — усміхається медикиня.

Найважчим у службі Аліна називає втрати.

«Найгірше — коли не можеш дістатися до поранених і допомогти. У такі моменти дуже важко морально», — зізнається військова.

Попри все, Аліна продовжує службу, бо впевнена: її робота рятує життя — щодня.

Раніше ми розповідали про шлях військовослужбовця 113-ї бригади Територіальної оборони. Емзар пішов на війну добровольцем у березні 2022 року, а згодом опанував безпілотну війну, де кожна секунда має значення.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».