«Після війни заведу велику, страшну, але добру собаку» — історія воїна з Харкова
Дмитро з позивним Мохіто приєднався до Нацгвардії у грудні 2022 року, а до війни він працював у Харкові та виховував доньку. Уламок міни поцілив у шию Дмитра під Кліщіївкою – попри поранення він понад добу залишався з побратимами, самостійно дістався до медиків і після двомісячного лікування знову на лінії фронту.
Історію військовослужбовця пресслужба 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ виклала на своїй сторінці у Facebook, повідомляє медіа «Слобідський край».
Дмитро з позивним Мохіто приєднався до Національної гвардії у грудні 2022 року. До війни він жив у Харкові, закінчив технікум за спеціальністю «Робототехніка», навчався в автотранспортному університеті, працював і виховував доньку. Війна змінила все — після тривалих роздумів і втрати рідної мами чоловік вирішив вступити до лав оборонців.
«Я до війни не служив, але виріс у військовому містечку, бо батько був морським прикордонником. Тож з певними особливостями побуту та служби був знайомий змалечку. У школі навіть непогано стріляв та виборював різні «значки ДТСААФ». Тож нічого наднового для мене, коли потрапив до нашої бригади, вже не було – просто пригадав, що та як вчив і робив ще у шкільні роки», – розповідає Дмитро.
Після навчання він потрапив до Серебрянських лісів під Кремінною, де вперше взяв участь у боях. Як гранатометник Мохіто брав участь у зіткненнях у лісистій місцевості, коли ворога бачили буквально в обличчя.
«Саме там я став більш жорстким, але що робити – це ж війна. Я не безстрашний, але саме перші бої зробили мене набагато сильнішим, витривалішим. Без сумніву – я відкрив у собі якісь нові якості та сили, про які раніше не здогадувався, не звертав на них уваги. Це складно пояснити словами, це внутрішнє відчуття», – додав Дмитро.
Пізніше він тримав позиції на Торецькому напрямку, де разом з побратимами понад 27 днів утримував рубіж під постійними обстрілами та атаками дронів.
Під час одного з боїв під Кліщіївкою Мохіто отримав поранення – уламок міни потрапив у шию. Попри травму, він залишався на позиції понад добу, а згодом самостійно дістався до медиків. Після двомісячного лікування та реабілітації боєць повернувся до підрозділу.
«Мені ця злість на загарбників зараз дуже допомагає. Вони до мене в дім прийшли, а не я до них. Перемога буде наша, бо це справедливо. А коли все скінчиться, то заведу собі величезну, страшну, але добру собаку і буду вдома сидіти. Пів року точно далеко нікуди не вийду», – мріє Мохіто.
Раніше ми розповідали про командира добровольчого формування «Фенікс» Леоніда Могілевського, позивний «Сенсей», який до війни був відомим науковцем і викладачем ХНУВС. Сьогодні разом із побратимами він збиває ворожі дрони над Харківщиною.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
Росіяни вдарили по території медзакладу на Харківщині (фото)
У Куп’янській громаді загинув чоловік, який підірвався на невідомому пристрої
Без згоди матері: з Великого Бурлука евакуювали 9-річного хлопчика з інвалідністю
Минулої доби росіяни атакували 12 населених пунктів Харківщини