Зарплата зросла, але не у всіх: хто наразі є «середнім» класом в Україні

Про це повідомляє ТСН, передає «Слобідський край».

Однак це підвищення вплинуло на різні категорії працівників по-різному: для одних зміни стали суттєвими, для інших — майже непомітними.

Як нараховують зарплати у бюджетній сфері

У державному секторі України працює 2,6–2,8 мільйона осіб (без урахування силових структур). Більшість із них отримують зарплати за Єдиною тарифною сіткою (ЄТС), яка складається з 25 розрядів — від прибиральниці до ректора університету.

До базового окладу додаються різні надбавки: за стаж, інтенсивність роботи, престижність професії, а також премії. У результаті фактична зарплата може значно перевищувати посадовий оклад.

Оклад працівника першого розряду з 1 січня 2026 року становить 3470 грн — це лише на 275 грн більше, ніж раніше. Далі оклади зростають залежно від тарифного коефіцієнта.

• Найчисельніша група — це працівники з 1 по 12 розряд: технічний персонал, молоді вчителі, медсестри, бібліотекарі, вихователі дитсадків. Їх налічується до двох мільйонів — це 70–75 % усіх цивільних бюджетників. Саме тут панує так звана «зрівнялівка»: більшість отримують доплати до мінімальної зарплати або перебувають у межах 1–2 тисяч гривень над нею. Після підвищення МЗП їхні доходи зросли на ті ж 647 грн.

• До другої групи (13–18 розряди) входять вчителі та лікарі вищих категорій, науковці середньої ланки, інженери, бухгалтери, артисти. Це приблизно пів мільйона осіб. Їхні зарплати зросли помітніше: від 624 грн для 13 розряду до 894 грн для 18-го. Це формує своєрідний середній клас бюджетної сфери.

• Третя група — це керівники закладів, професори, ректори, академіки. Їх усього 100–150 тисяч осіб. Саме тут ЄТС працює найбільш ефективно, створюючи дистанцію від мінімальної зарплати. З 2026 року оклади зросли на 940–2607 грн залежно від розряду та надбавок. Водночас навіть ці суми часто поступаються зарплатам топменеджерів у приватному секторі.

Освітяни — серед головних пріоритетів

Для працівників освіти держава зробила окремий виняток. За новими правилами посадові оклади зросли на 30 %, а також введено фіксовану доплату «за стійкість» — 2600 грн, а у прифронтових зонах — 5200 грн.

Мінімальна зарплата вчителя-початківця тепер становить 15 800 грн брутто, що на 4100 грн більше, ніж у 2025 році. Вчителі вищої категорії отримують до 32 000 грн, а у прифронтових регіонах — до 35 000 грн.

Рекордне зростання доходів у медиків

Найбільше підвищення відчули медичні працівники. Уряд відмовився від розрахунків за коефіцієнтами ЄТС і встановив фіксовані мінімальні ставки.

Лікарі тепер отримують не менше 35 000 грн брутто, медсестри — 25 000 грн, молодший медперсонал — 15 000 грн. У зонах бойових дій ці суми ще вищі.

Збільшення зарплат соціальних менеджерів

Окрему увагу держава приділила соціальним менеджерам — новій категорії фахівців, які працюють безпосередньо з ветеранами, внутрішньо переміщеними особами, людьми з інвалідністю та літніми громадянами.

Для них запроваджено коефіцієнт 2,5 до посадових окладів. Тепер соціальний менеджер 15 розряду отримує понад 20 600 грн брутто замість колишніх 8 243 грн.

Чому підвищили не всім однаково

За підрахунками, значне зростання зарплат відчують менш ніж мільйон бюджетників — приблизно 38–40 %. Решта отримають підвищення в межах 600–900 грн.

Економіст Олег Пендзин пояснює це обмеженими можливостями держави в умовах війни. За його словами, першочергово підвищення спрямували на галузі, без яких неможливе функціонування суспільства, — освіту, медицину та соціальну сферу.

«Решті бюджетників — наука, культура, технічний персонал тощо підвищили незначно. Фактично вони й надалі змушені самі виживати за рахунок додаткових заробітків або отримувати субсидії та допомоги», — додав Олег Пендзин.

Нагадаємо, що беззаперечними лідерами ринку праці Харківщини залишаються працівники IT-сфери та телекомунікацій. Їхні доходи втричі перевищують середній показник по області.