Хто народив дітей Кіркорову та Пугачовій. Думка лікарів
Однією з причин популярності українських клінік репродуктивної медицини є лояльність нашого законодавства до програм сурогатного материнства та подружніх пар, які беруть у них участь. Так, в Україні біологічні батьки дитини, народженої сурогатною матір’ю, визнаються і юридичними. У Росії ж за законом усі права на немовля має сурмама. Щоб дитина потрапила до своїх генетичних батьків, жінка має написати відмову від малюка, а далі вже йде процес усиновлення.
– І в цьому полягає дуже велика небезпека, – розповіла директор однієї з харківських клінік репродуктивної медицини, доктор біологічних наук Марина Петрушко. – Сурогатна мати може не віддати дітей, може шантажувати генетичних батьків. В Україні ж навіть якщо раптом така жінка вирішила залишити дітей собі, вона цього за законом зробити не може. Щоправда, батьки ще мають пройти ДНК-тест, який доведе їх спорідненість із немовлям.
Існують два види сурогатного материнства – гестаційне і гендерне. Перше полягає в тому, що в подружньої пари беруться яйцеклітини та сперматозоїди, які запліднюються і вживляються в матку сурогатної матері. Сутність другого – у тому, що сурогатна мати надає свою яйцеклітину, тобто виношує, народжує, а потім продає рідну дитину. Згідно із сімейним правом України, юридичними батьками дитини, народженої шляхом гендерного сурогатного материнства, вважаються біологічний батько та сурогатна мати. При цьому дружина біологічного батька може всиновити немовля лише в тому разі, якщо біологічна мати добровільно відмовиться від дитини. Таким чином, подружжя, яке бажає, щоб запрошена ними сурогатна мама була донором яйцеклітин, а також у разі використання донорських яйцеклітин чи сперматозоїдів третіх осіб, стикаються зі складнощами при встановленні батьківських прав щодо дитини, оскільки це питання досі не врегульовано на законодавчому рівні.
– Це дуже делікатне питання. Морально-етична позиція лікарів нашої клініки не дозволяє нам проводити процедуру гендерного сурогатного материнства. Ми розцінюємо це як торгівлю людьми, – каже Марина Петрушко.
Лікар-репродуктолог прокоментувала і ситуацію з народженням дітей у зірок російської естради Філіпа Кіркорова та Алли Пугачової з Максимом Галкіним. Так, за її словами, те, що вони зробили, як мінімум, неетично. Адже Філіп Кіркоров офіційно не є одруженим, а отже, фактично він купував яйцеклітини у сторонніх жінок. Що ж стосується ситуації з примадонною, то Марина Петрушко поставила під сумнів біологічне материнство Пугачової. Співачка знаходиться у такому віці, коли організм вже не може продукувати яйцеклітини. Звичайно, Алла Борисівна могла заморозити ембріони, коли була ще молодою, але дані технології з’явилися порівняно недавно, тому навряд чи це є можливим.
– Узагалі, саме через існування такого явища, як гендерне сурогатне материнство, у суспільстві склався стереотип, що вся ця процедура є поганою, а жінка, яка погодилася виносити й народити подружжю немовля, продає рідну дитину. Насправді ж місія сурогатної матері благородна. Це на кшталт того, що люди стають донорами крові, жертвують хворому свою нирку чи частину печінки.
Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" № 4-5 від 11.01.2014